Биологические науки/2.Структурная ботаника и биохимия растений

к.б.н. Шупранова Л.В., к.б.н. Кучма В.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Внутрішньовидова мінливість дуба звичайного в штучних і природних насадженнях м. Дніпропетровська і області

Пріоритетним напрямком сучасної екології, фізіології та біохімії рослин є всебічне вивчення природних та штучних насаджень деревних рослин, які знаходяться в зоні антропогенного впливу, з метою їх охорони, розробки раціонального використання, запобігання їх деградації. Для створення високопродуктивних і стійких до місцевих умов насаджень доцільним вважається використання основної лісоутворювальної породи в Дніпропетровській області дуба звичайного. Вихідним матеріалом для генетичного покращення цього поліморфного виду рекомендують місцеві природні генетичні ресурси, так як тільки в природних популяціях формуються системи генотипів, найбільш пристосовані до місцевих умов зростання [1]. Тому важливого значення набуває вивчення генофонду як природних популяцій дуба звичайного, так і його штучних насаджень, оцінку якого неможливо дати без знання закономірностей внутрішньовидової мінливості, популяційної структури і формового різноманіття.

Мета роботи – оцінка внутрішньовидової мінливості насіння дуба звичайного в умовах штучних і природних насаджень Дніпропетровської області. Об’єктом дослідження слугували дерева у паркових зонах
м. Дніпропетровська (парки Л. Глоби, Т.Г. Шевченка, Дружби, Жовтнева площа), лісових культурах (Кіровське лісництво, «Дніпропетровський держлісгосп») і природних насадженнях дуба звичайного («Новомосковський держлісгосп»). Зразки жолудів збирали з-під плодоносних дерев у кількості 40 і більше штук. Проводилось вимірювання довжини, діаметру і маси жолудів. Отримані дані обробляли методами варіаційної статистики [2].

Дуб звичайний не широко представлений в насадженнях міста і в основному культивується в паркових зонах міста, поодиноко в санітарно-захисних смугах уздовж автотранспортних магістралей, в селітебній зоні. Як показали наші дослідження середня маса 1 насінини дуба звичайного варіювала в межах від 2,4 до 6,8 г. Найбільшу масу насінин зареєстровано в Новомосковському держлісгоспі. Показники довжини і діаметру жолудів представлені в табл. 1.

Таблиця 1 - Мінливість морфометричних показників жолудів дуба звичайного у штучних і природних насадженнях Дніпропетровської області

Район відбору	Показники
	довжина, мм	V,%	діаметр, мм	V,%
	м. Дніпропетровськ
парк ім. Т.Г. Шевченка	27,0 ± 0.12	18,1	12,3 ± 0.05	17,1
	32,3 ± 0.05	08,1	15,3 ± 0.02	10,4
	29,0 ± 0.04	10,6	11,7 ± 0.02	09,4
	29,4 ± 0.06	14,9	11,7 ± 0.04	24,7
парк ім. Л.Глоби	27,2 ± 0.03	06,9	16,1 ± 0.03	11,1
	26,0 ± 0.03	10,7	16,4 ± 0.05	11,5
	26,9 ± 0.03	08,5	16,7 ± 0.02	10,7
	37,0 ± 0.04	07,5	14,7 ± 0.02	07,4
парк Дружби	23,1 ± 0.05	14,7	14,2 ± 0.02	07,7
	18,8 ± 0.04	13,2	13,4 ± 0.02	09,7
	29,4 ± 0.08	17,0	16,2 ± 0.03	10,4
	23,5 ± 0.06	13,1	14,8 ± 0.01	04,7
Жовтнева площа	24,5 ± 0.04	14,2	11,5 ± 0.02	12,1
	смт Тернівка
	38,1 ± 0.48	5,2	15,4 ± 0.24	06,5
	Держлісгоспи Дніпропетровської області
Новомосковський	34,9 ± 0.02	03,7	17,6 ± 0.06	04,5
	35,1 ± 0.02	05,1	12,3 ± 0.03	07,3
	39,6 ± 0.02	04,3	15,8 ± 0.09	05,1
	40,1 ± 0.18	04,5	18,5 ± 0.11	05,6
	26,2 ± 0.68	17,9	11,9 ± 0.21	11,6
	32,3 ± 0.34	03,9	13,6 ± 0.33	08,9
Кіровське лісництво	27,8 ± 0.01	05,1	13,2 ± 0.03	05,3
	32,9 ± 0.01	04,2	18,0 ± 0.03	04,4
	30,6 ± 0.02	10,1	14,7 ± 0.03	08,8
	29,2 ± 0.01	10,6	16,6 ± 0.03	06,6
	32,8 ± 0.01	06,7	14,7 ± 0.03	06,0
	31,2 ± 0.02	06,4	15,1 ± 0.03	07,9
	33,3 ± 0.01	05,7	16,2 ± 0.03	04,9

Найбільші розміри виявлено у жолудів дубів з Новомосковського лісу. Серед дерев м. Дніпропетровська максимальна довжина жолудя перевищує мінімальну на 97%. У вивчених дерев дуба, що зростають у місті і області виділено 6 класів жолудів за довжиною: 1) дуже короткі – менше 20 мм; 2) короткі від 20 до 25 мм; 3) середні – від 25,1 до 30 мм; 4) довгі від 30,1 до 35 мм; 5) дуже довгі – від 35,1 до 38 мм; 6) гігантські – більше 38 мм (за Кучеревським, 1988). У місті переважають індивідууми із середніми і довгими жолудями, а у природних насадженнях Новомосковського лісу представлені дерева з довгими, дуже довгими і гігантськими жолудями. Дуби Кіровського лісництва мають середнє і довге насіння.

На основі багаточисельних розрахунків коефіцієнтів варіації для деревних рослин С.А. Мамаєв (1969) запропонував наступну шкалу. Кожній ознаці притаманний певний рівень варіабельності: дуже низький < 7, низький 7-15, середній 15-25, підвищений 26-35, високий 35-50, дуже високий >50%.

Дерева із парку Т.Г. Шевченка характеризувались в основному низькими значеннями коефіцієнту варіації (8,1-14,9%). У той час як діаметр жолудів коливався в більших межах цього параметру (9,4-24,7%). Низькі значення мінливості (6,9-14,7%) мали жолуді з парку Л. Глоби, Дружби, Жовтневій площі і з Тернівці. Дуже низькою мінливістю відзначалось насіння більшості досліджених дерев природних насаджень Новомосковського лісгоспу (3,7-7,3%) і штучних – Кіровського лісництва (4,4-6,6%). Зустрічались дерева із середньою мінливістю вивчених ознак (> 15%).

Таким чином, внутрішньовидове різноманіття жолудів дуба звичайного визначається наявністю в ній особин, які варіюють за притаманними їм ознаками, що забезпечує достатнє їх виживання в межах ареалу, а також при значному варіюванні умов існування.

Література:

1. Кучеревский В.В. Внутривидовая изменчивость и формовое разнообразие дуба обыкновенного в условиях юго-востока Украины. Автореф. дис. канд. биол. наук. – Днепропетровск, 1988. – 16 с.