Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДСИСТЕМИ ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Будь-якої системі притаманний ряд ознак. Вважається, зокрема, що система управління підприємством у загальному випадку виступає сукупністю взаємодіючих компонентів, кожний із яких можна розглядати в якості самостійної підсистеми, якщо при цьому дотримуються наступної основної умови – для підсистеми може бути сформульована ціль її функціонування.

Розглянемо цю умову стосовно до функції економіко-аналітичного забезпечення в функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями.

Вимоги цієї умови уявляються досить важливими з позицій системного підходу, однак, відносно економіко-аналітичного забезпечення вони ще недостатньо розглянуті в літературі і мало досліджені. Із цього випливає необхідність широкого висвітлення теоретичних аспектів цієї проблеми тощо.

Найважливішою вимогою виділення в функціонально розвинутій системі управління спеціального призначення підприємством і успішного проектування підсистеми економіко-аналітичного забезпечення є формулювання цілей цієї підсистеми. Вони в основі своєї об’єктивні та їх правильне формулювання дозволяє визначити зміст і роль економіко-аналітичного забезпечення в функціонально розвинутій системі управління спеціального призначення підприємством, методи аналізу, його організаційну структуру та склад кадрів.

Надаючи виключного значення постановці цілей системи управління, відзначимо, що усе «обертається» навколо системи та її цілей, і функції розглядаються тільки як засіб досягнення кінцевих цілей. До того ж, цілковито переконані в тому, що ціль цінується або тому, що вона має внутрішню цінність, тобто здатна визвати бажання або схвалення сама по собі, або тому, що вона є засобом до більш високої цілі. Значно важливіше обрати «правильні» цілі, аніж «правильну» систему. Обрати не ту ціль значить вирішити не ту задачу; обрати не ту систему значить просто обрати неоптимальну систему.

Ціль підсистеми економіко-аналітичного забезпечення повинна відповідати об’єктивним умовам і процесам виробничо-господарської діяльності конкретних підприємств (об’єднань) і одночасно виступати стимулом і якісним показником неухильного удосконалення цих умов і процесів, бути завжди реальною, досяжною перспективою. Нажаль, поки ще немає закінченої теорії, яка б допомогла розробникам функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення обирати потрібні цілі. В результаті відсутності такої теорії кінцеві цілі встановлюються або посиланням на авторитет або аналогічні розробки, або із досвіду розробників, заснованого на методі спроб і помилок. Практика показує, що цілі неможливо обирати незалежно від засобів їх досягнення, тому що цілі і засоби знаходяться у певної залежності. Існуючий причинно-наслідковий зв'язок між цілями і засобами визначає, що цілі найкраще ставлять спеціалісти, які мають достатній досвід в різних областях – економічних, технічних, організаційних, соціальних.

Найбільш розповсюджені при обранні цілей системи два підходи: максимізація цілі, тобто бажаного виходу системи при завданому фіксованому вході; мінімізація входу при завданої цілі, тобто фіксованому виході системи.

В загальному випадку цілі можуть бути різних видів: економічні, соціальні, технічні та інші. В розробках функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення неможливо обмежуватися простим перерахуванням бажаних цілей. Їх потрібно виробляти з урахуванням логічної структури причин і наслідків, їх виконання (чи немає непереборних економічних, технічних, організаційних і соціальних перешкод; деякі цілі взагалі можуть бути виключені із розгляду як нереальні), відповідності цілям ще більш високого рівня (аналіз може виявити нові цілі, яких не було в первісної більшості), внутрішньої сумісності (залежність або незалежність цілей на рівнях, які порівнюються та пошук рішення при суперечливих цілях).

Цілі, які можна однозначно навести в кількісному вигляді, більш вагомі внаслідок того, що для їх досягнення можна порівняно легко організувати планування і контроль, аніж для цілей, виміряння яких утруднено або взагалі неможливе. Тому процес вироблення цілей повинен включати дослідження можливості та необхідності їх виміряння. Найбільш легко піддаються вимірянню економічні і технічні цілі, в той час як цілі соціальні, психологічні і деякі інші з трудом піддаються вимірянню або ж не виміряються взагалі тощо.

Дуже важливий момент в операції постановки цілей системи управління – побудування дерева цілей. Виконання переліку дій в термінах кінцевих функцій значить розбиття цілей, тобто побудова дерева цілей. Дерево цілей надає можливість отримати відповідь на питання: яку задачу вирішує цей елемент системи, яку ціль переслідує створення визначеного елементу системи. Кожний елемент системи можна уявити списком властивостей, оцінюючи його ціль.

Як відомо, системи різних рівнів управління мають неоднакові цілі. Так, якщо ціль функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення підприємством в цілому – забезпечення виконання підприємством господарських планів при встановлених показниках ефективності і якості роботи, тоді загальна ціль підсистеми аналізу виступає в отриманні підприємством максимально можливої маси чистого прибутку шляхом підготовки економіко-аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень із забезпечення об’єктивної оцінки стану господарської діяльності на кожний конкретний момент часу і визначення «періоду невтручання» в режими роботи; виявлення резервів господарської діяльності; забезпечення процесу прогнозування; оптимізації виконання виробничо-господарських функцій тощо.

Звідсіля видко, що ціль підсистеми економіко-аналітичного забезпечення, виступає як фрагмент цілі системи більш високого порядку – функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення підприємством (об’єднанням) в цілому, має і своє самостійне значення та зміст. Це визначається як тим, що економіко-аналітичне забезпечення виступає органічною компонентою функціонально розвинутої системи управління спеціального призначення, так і відмінністю функції аналізу від інших функцій.