Студентка Наливайко Н.М

Студент Волохов Д.С.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Шляхи розвитку експортного потенціалу металообробного підприємства

Для здійснення розвитку експортного потенціалу металообробного підприємства (далі по тексту - ЕПП) оптимально необхідно дотримання двох умов – сприятливості економічного середовища здійснення економічної діяльності підприємства та цілеспрямованого залучення підприємством ресурсів (в тому числі і нематеріальних, а також часу) для здійснення даного розвитку. По-перше, для металообробного підприємства необхідно вибудувати концепцію управління експортного потенціалу підприємства для визначення основних параметрів стратегії управління його діяльністю, що буде спрямована, першочергово, на розвиток експорту підприємства. У загальному розумінні термін «концепція» означає деяку абстрактну ідею, загальне уявлення про об’єкт чи явище без описання його сутності. В контексті дослідження ЕПП концепція, на нашу думку, може означати комплекс ідей, поглядів, цінностей, який визначає джерела формування та вектор реалізації ЕПП [1].

Далі необхідно розпочати побудову концепції управління ЕПП. В залежності від специфіки діяльності підприємства машинобудівного комплексу повинні формувати власний потенціал виходячи з наступних міркувань:

- заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів є пріоритетним у підгалузях важкого машинобудування, де загальна величина потенціалу формується за рахунок наявності, технічного стану, прогресивності, інтенсивності використання машин та обладнання;

- заходи щодо підвищення ефективності використання, покращання кваліфікаційних характеристик та збільшення чисельності персоналу будуть сприяти збільшенню потенціалу в підгалузях точного машинобудування, де процеси носять трудо домінуючий характер;

- маркетингові заходи, спрямовані на покращання збуту продукції, корисні для всіх галузей машинобудівного комплексу [2].

Загалом можна вважати, що підприємства машинобудівного комплексу територіально не закріплені. Але, як правило, вони розміщуються поблизу джерел сировини (підприємств металургійної промисловості) та споживача (відповідно до призначення кінцевої продукції). На рисунку 1.1 буде представлен взаємозв’язок цілей, методик та елементів підвищення ЕПП металообробного підприємства.

Рисунок 1.1 – Функціональні залежності між цілями, методиками та елементами підвищення ЕПП підприємства

Таким чином, саме на базі ідей, що формують концепцію управління експортним потенціалом, керівництво підприємства буде визначати стратегію його підвищення, тобто приймати рішення щодо цілей, які потрібно досягнути для підвищення експортного потенціалу, а також особливостей механізму його підвищення – методики оцінки потенціалу, системи заходів його підвищення (розподілу наявних та запозичених ресурсів на їх імплементацію), управлінського циклу оцінка-планування-реалізація-стимулювання-аналіз-контроль-розподіл результатів реалізації підвищеного експортного потенціалу підприємства [3].

Перспективи подальших досліджень – послідовне створення на базі зазначеної концепції механізму підвищення експортного потенціалу металообробного підприємства, адаптованого під імплементацію у бізнес-процеси підприємств з виробництва поршневих кілець на експорт в сучасних економічних реаліях українського та зарубіжних ринків.

Література:

1. Тюріна Н.М. Сутнісні характеристики експортного потенціалу [Електронний ресурс] // Вісник ХНУ. – 2003. - №4. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2009_4_3/189-196.pdf

2. Кисельова О.М. Активізація експортного потенціалу України на російському напрямку [Текст] : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Кисельова Олена Михайлівна ; Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2001. - 193 с.

3. Кириченко О. М. Експортний потенціал металообробної промисловості України // Наукові праці Українського державного університету харчових технологій: К.: УДУХТ. – 1999. – № 5. – с. 66-69