Економічні науки /
3. Фінансові відносини
Ніколенко М.В.
Івано-Франківський національний технічний
університет нафти і газу
ФАКТОРИ
ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
СТРАХОВОЇ
КОМПАНІЇ
Страхові компанії, які є
безпосередніми учасниками фінансового ринку, активізували свою діяльність,
забезпечуючи страховий захист інших суб’єктів господарювання, що значною мірою
впливає на економічний розвиток держави, і набуває значущості у зв’язку з кризовими
явищами у вітчизняній економіці. Це ускладнює діяльність страховиків, підвищує
її ризикованість при отриманні прибутків та забезпеченні стабільності й знижує
загальну ефективність функціонування.
В дослідженнях таких вітчизняних учених, як
В.Д. Базилевич, М.В. Мних, В.А. Борисова, С.С. Осадець,
Н.М. Внукова, О.О. Охріменко, Т.М. Журавель,
С.Ю. Романенко, В.М. Фурман, В.М. Юрах, Н. П. Докторова,
О.Д. Вовчак, Д. А. Навроцький виділено ряд факторів, що
стримують розвиток вітчизняного страхового ринку: низька платоспроможність
населення, низький рівень компенсації втрат, недовіра населення до страхування,
відсутність цілеспрямованої державної політики у галузі страхування, низький
рівень капіталізації страховиків [1, 2, 3]. Однак поза увагою науковців і практиків
залишається питання виявлення системи факторів дії на ефективність страхової
компанії, що і обумовлює актуальність даного дослідження.
Ступінь впливу системи чинників необхідно враховувати,
по-перше, на макрорівні, оскільки аналіз сучасного стану страхового ринку
України показує, що його відносні, абсолютні та якісні показники стрімкими
темпами зростають, проте вони ще не відповідають рівню розвинених країн.
По-друге, організаційна структура страхового ринку
України підтверджує його неоднорідність в регіональному розрізі. Обгрунтування
та виявлення системи факторів регіональної дії на ефективінсть функціонування
страхової компанії обумовлюється тим, що “в більшості регіонів страховий ринок
розвивається безсистемно, без активного контролю і ефективної підтримки з боку
держави та не забезпечує належного страхового захисту населення й суб’єктів
господарювання” [4, C. 14].
По-третє, однією з особливостей
страхового процесу є визначення дії факторів, які забезпечуватимуть
ефективність функціонування страхової компанії на ринку та формуватимуть її
фінансову стійкість, яка пов’язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною
та перестрахувальною політикою.
В своїх працях, Козьменко О.В. визначає фактори,
що впливають на розвиток регіональних ринків страхування [5]. До першої групи
він відносить фактори загальної дії, які впливають на розвиток страхового ринку
будь-якого регіону однаково. В структурі таких факторів виділяються економічні,
політичні, історичні. Зокрема розвиток галузей промисловості призводить до
зростання страхування підприємницьких ризиків, розвитку авіаційного,
транспортного страхування та інших видів страхових послуг, що пов’язані з
підприємницькою діяльністю. В свою чергу кожна з них включає окремі чинники,
які здійснюють вплив на розвиток страхування. Фактор інвестиційної
привабливості впливає на процеси залучення іноземних інвестицій до страхової
діяльності, а суттєвий розвиток тіньового ринку в країні призводить до
зростання тіньових схем відмивання грошей, в яких використовуються страхові
компанії, що призводить до недовіри до них як підприємців, так і населення.
Серед політичних чинників найголовнішим є політична ситуація в країні, адже
політична нестабільність одразу впливає на розвиток економіки. Суттєвий вплив
на функціонування страхового ринку також має нормативно-правова база. До другої
групи, на його думку, відносяться фактори, що впливають на регіональний ринок
страхування, враховуючи особливості кожного регіону країни.
Інші автори виділяють дві групи чинників, що
впливають на ефективну діяльність страхових компаній [6, С. 90-91]. До
першої групи належать зовнішні щодо страховиків чинники, негативну дію яких
вони самостійно, без відповідної державної підтримки, подолати не можуть. Другу
групу чинників становлять ті, які безпосередньо залежать від якості менеджменту
страховиків, результативна реалізація якого дає можливість підвищити
ефективність діяльності, збільшити фінансові результати і забезпечити фінансову
стійкість.
Опрацювавши результати цих та інших науково-практичних
досліджень, вважаємо, що ефективна діяльність страховиків визначається
факторами загальної, регіональної та внутрішньої дії (рис. 1).
Фактори загальної дії Фактори регіональної дії (макрорівень)
0
·
економічна та політична ситуація; ·
рівень доходів населення та інфляції в країні; ·
тіньові схеми оптимізації оподаткування, ·
адміністративна монополізація страхового ринку; ·
розвиток державного регулювання ринку страхування; · досконалість нормативно-правової бази в
галузі страхування; · рівень здійснення страхових виплат в
країні; · рівень довіри населення до галузі страхування. ЕФЕКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ · загальна кількість населення в регіоні, · структура населення в регіоні за місцем
проживання (міське, сільське), · середній розмір заробітної плати в
регіоні, · галузева структура економіки регіону, · розвиток регіональної банківської системи, · рівень здійснення страхових виплат, · привабливість регіонального ринку для
іноземних страхових компаній, · наявність вищих навчальних закладів, які
готують спеціалістів в галузі страхування. Фактори внутрішньої дії · тарифна політика; · величина надходжень страхових
премій; · розмір страхових резервів; · політика управління
витратами; · формування страхового
портфеля; · управління активами страхової
компанії; · величина власного утримання
страховика; ·
інвестиційна політика страхової компанії.
Рис. 1 – Фактори, що
визначають ефективну діяльність страхової компанії
Вивчення ефективності діяльності
страхових компаній, в тому числі й на регіональному рівні, є дуже важливим,
оскільки дає змогу з’ясувати основні причини
нерівномірного розвитку та запропонувати шляхи їх вирішення.
Вважаємо, що зміцненню
платоспроможності страховиків та підвищенню до них довіри серед населення
сприятиме створення Регіональних фондів страхових гарантій за рахунок
відрахувань страховиками частки чистих страхових премій. Метою функціонування такого фонду
буде здійснення компенсаційних виплат у випадку неплатоспроможності страховиків
того чи іншого регіону. Суттєвою підтримкою страхової сфери також може бути
формування субвенційного страхового фонду, створеного з метою компенсації
різниці між реальним і необхідним обсягом фінансування страхових відшкодувань
згідно з ринковими цінами. Все це дозволить певною мірою підвищити ефективність
функціонування страхових компаній в країні.
Література:
1. Вовчак О.Д. Страхування:
навч. посіб. / О.Д. Вовчак// 3-тє вид. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. –
480 с.
2. Навроцький Д.А. Формування
страхового ринку України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон.
наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / Д.А. Навроцький
// – К., 2005. – 16 с.
3. Страхування: підручник / за
ред. В. Д. Базилевича// – К.: Знання, 2008. – 1019 с.
4. Фурман В.М. Страховий ринок в Україні:
проблеми становлення та стратегія розвитку: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня д.-ра екон. наук : спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» /
В.М. Фурман. – К., 2006. – 38 с.
5. Козьменко О.В. Страхування
і страховий ринок: термінологія, законодавство і динаміка розвитку /
Козьменко О.В // – Суми: Ділові перспективи, 2006. – 68 с.
6. Негрей М.В. Оптимізація управління діяльністю страхових компаній / М.В. Негрей, О.І. Муравська //
Вісник Хмельницького національного університету, 2011. – № 3, T. 1 –
С. 90-93.