Сорокіна О. Л.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Науковий керівник к.е.н., доц. Буднік М.М.

ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ

Підвищення ефективності функціонування підприємств залежить від вирішення проблем створення сучасних організаційних структур та реформування старих, які заважають адаптації підприємств до нових умов господарювання, до нестійкого економічного та політичного середовища.

Аналіз різних точок зору на сутнісне наповнення термінів «організаційна структура» і «організаційна структура управління підприємства» показав, що більшість вчених ототожнюють ці поняття, що призводить до помилкових результатів. Це зумовлює необхідність розмежування цих понять.

Погоджуючись з думкою багатьох дослідників слід відмітити, що поняття організаційної структури більш ємне. Воно містить у собі: по-перше, структуру управління, яка визначається як форма розподілу і координації управлінської діяльності на підприємстві, та по-друге, виробничу структуру підприємства, яка визначається складом основних виробничих підрозділів підприємства і характером їх взаємозв'язку. Структура управління включає склад органів управління і встановлює характер відносин між ними. Виробнича структура залежить від виду продукції, що випускається, і його номенклатури, типу виробництва й форм його спеціалізації, від особливостей технологічних процесів. Причому останні є найважливішим чинником, що визначає виробничу структуру підприємства. При цьому спочатку формується виробнича структура, а потім, як похідна від неї, будується організаційна структура управління підприємством.

Відповідно менш ємним є поняття організаційної структури управління, як елементу системи управління підприємством, що являє собою сукупність впорядкованих підрозділів різних рівнів управління взаємопов’язаних між собою, метою функціонування яких є забезпечення ефективного управління підприємством. При цьому основними елементами організаційної структури управління є:

‒ склад та структура функцій управління;

‒ кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

‒ професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

‒ склад самостійних структурних підрозділів;

‒ кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

‒ інформаційні зв’язки.

З іншого боку, організаційну структуру управління можна визначити також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку. Де, ланками управління є відокремлені органи (працівник), наділені функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав; а рівень управління – це сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління. Рівні управління, поєднуючи різні ланки, характеризують рівень концентрації процесу управління і послідовність підпорядкування одних ланок іншим зверху донизу.

Зрозуміло, що чим досконаліша організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на виробничий процес. Для цього організаційна структура управління повинна відповідати певним вимогам:

‒ швидко пристосовуватися до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі;

‒ чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій;

‒ відповідати параметрам керованої системи;

‒ бути спеціалізованою, конкретизувати сферу діяльності кожної керуючої ланки;

‒ налагоджувати раціональні зв’язки між рівнями та ланками управління;

‒ оперативно реагувати на зміни у керованій системі за час прийняття рішення;

‒ бути надійною, гарантувати достовірності передачі інформації;

‒ бути економічною, тобто витрати на утримання органів управління повинні відповідати можливостям організації;

‒ бути легкою для розуміння персоналом для його пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації.

Будування організаційної структури управління підприємством чи вдосконалення існуючої структури повинно ґрунтуватися на основі інноваційного, стратегічного менеджменту, менеджменту якості та управління проектами. При цьому, спочатку складається функціональна модель управління підприємством, потім будується структурна модель, співставляються і визначаються взаємозв’язки між ними. Функціональна модель будується виходячи з функцій управління структурних підрозділів та визначення за їх трудомісткістю чисельності управлінського персоналу. Структурна модель описує процеси управління підприємством на рівні розподілу завдань і відповідальності, враховуючи їх ступінь за прийняті управлінські рішення.

Для продуктивної роботи підприємства й своєчасного реагування на постійні зміни зовнішніх і внутрішніх факторів, йому необхідна найбільш підходяща управлінська структура, здатна згодом видозмінюватися й модернізуватися, яка дозволяє в найбільшій мірі оперативно в часі із найменшими витратами вирішувати питання ефективного управління підприємством. Найбільш доцільним є використання організаційних мініструктур, що дозволяють використовувати структури, орієнтовані на нововведення, а також адаптивні структури.

Напрямком подальших досліджень повинна стати розробка механізму вдосконалення організаційної структури управління підприємством, що ґрунтується на основних принципах та критеріях ефективності і включає сучасні методи, інструменти й важелі побудови організаційної структури управління підприємством.