Здобувач Академії
муніципального управління, м. Київ
СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ
НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ
Державна послуга – це діяльність щодо виконання запиту громадян і (або)
організацій про визнання, встановлення, зміни або припинення їх прав,
встановлення юридичних фактів, одержання для їх реалізації у відповідних
випадках матеріальних або державних засобів, передбачених чинним
законодавством, а також надання інформації з питань, що входять до компетенції
органа виконавчої влади і включені до реєстру державних послуг згідно з
законодавством. Надання державної послуги здійснюється державним органом влади
або підприємством, державною установою, чи організацією, яким повноваження щодо
надання державної послуги делеговані цим органом влади і здійснюється лише з
коштів державного бюджету. Ознаками державних послуг є :
- надання громадянам та їх об’єднанням, юридичним і фізичним особам
(далі споживачам) послуг саме державними органами та відповідними державними
структурами з коштів державного бюджету;
- орієнтування дій державних органів при наданні послуг на реалізацію
функцій і завдань держави, визначених Конституцією України та іншими
законодавчими актами щодо забезпечення прав і свобод громадян;
- надання державної послуги у формі акта уповноваженого органу, який
встановлює окремі права і обов’язки зацікавлених споживачів;
- нормативне закріплення забезпечення державою санкціонованої
можливості отримання конкретному сторонньому відносно до даного державного або
муніципального органу споживачеві відповідного результату на основі поданої ним
заяви;
- індивідуальність надання послуги;
- надання послуги безпосередньо в державному органі;
- наявність у положеннях про орган державної влади і його структурних
підрозділів спеціального пункту про обов’язки надання державних послуг,
визначених чинним законодавством про державну службу і відомчою
нормативно-правовою базою стосовно правового регламентування надання державних
послуг;
- наявність конкретного адресата-споживача державної послуги, тобто
особи, яка звернулася за отриманням відповідної послуги;
- універсальність вимог до всіх одержувачів послуг (відсутність
дискримінації), технологічних перешкод (виключення можуть мати місце відносно
окремого кола осіб згідно з чинним законодавством);
- кожна державна послуга
має бути занесена до Реєстру державних та адміністративних послуг [1, с. 270].
В цілому, необхідно
виділити два підходи до концептуалізації державної послуги. Перший - ринковий.
У рамках «ринкового» підходу державної послуги, послуга - це продукт, який
надається органами влади громадянам і організаціям, оскільки держава має
суттєві переваги в наданні послуг окремих видів. Так, саме державі ефективніше
надавати послуги з національної оборони, забезпеченню безпеки дорожнього руху і
так далі на добровільній основі. Основне питання ринкового підходу до державних
послуг: визначення меж державного втручання.
Другий -
управлінський, у рамках управлінського підходу, який ґрунтується на концепції
адміністративного регламенту, під державною послугою розуміються усі форми
взаємодії держави і зовнішнього оточення (населення, бізнесу). Послуга виникає
там, де є взаємодія органу влади із зовнішнім клієнтом. Таким чином, державна
послуга визначається як взаємодія громадянина (чи юридичної особи) з органами
державної влади. Цей підхід, на наш погляд, найчіткіше відповідає завданню
оптимізації управлінських практик державного управління в Україні.
В сучасній літературі
прийнято розрізняти елементарні державні послуги і композитні державні послуги.
Під елементарними державними послугами, розуміються послуги, які запрошені
громадянами, бізнесом або іншими організаціями, які реалізуються і виявляються у
рамках взаємодії з одним органом влади. Прикладами таких послуг є, наприклад,
заповнення податкової декларації, видача посвідчення про народження, видача
паспорта та інші.
Тому поняття державної
послуги виникає з поняття функції державних органів. Основна відмінність
полягає в тому, що послуга - це зовнішній погляд її споживача на взаємодію з
державою, а функція - це внутрішній погляд держави в особі конкретного органу
державної влади на ту конкретну послугу, що надається населенню або бізнесу.
Звертаючись до основ
економічної теорії, що вивчають категорію послуг, необхідно відмітити, що
традиційні властивості послуг, які мають більшість з них, категорія державних
електронних послуг у більшості випадків не відповідає ім. Так, якщо економічна
теорія стверджує, що процес надання послуги невід’ємний від її виробника, то ця
властивість не належить і не відображає змістовні характеристики категорії електронної державної послуги.
Органи державної влади,
використовуючи переваги нових інформаційних технологій, можуть створювати
якісно нові способи взаємодії між собою та громадянами, таким чином підвищуючи
ефективність управління в цілому. Використання інформаційно-комунікативних
технологій в органах влади дозволить надати державні послуги населенню й
бізнесу через Інтернет, збільшити доступ до державної інформації, встановити
прозорість прийнятих рішень через постійний діалог із громадськістю і, як
результат, розвиток демократичної, інформаційно-відкритої для населення
держави. Електронне урядування створює умови для розвитку бізнесу, спрощуючи
бюрократичні процедури. Також воно значно розширює можливості для участі
громадян у політичних процесах, зокрема у законотворчості. Окрім того,
зводиться до мінімуму безпосередній контакт чиновників з громадянами, що сприяє
зменшенню рівня корупції.
Так, електронні
державні послуги вже заздалегідь виготовлені і закумульовані у рамках
інформаційно-аналітичної системи. Державні електронні послуги виготовлені
заздалегідь і готові до споживання у будь-який слушний для клієнта час. З цього
положення витікає особливість іншої властивості електронних державних послуг.
Таким чином, класичне
визначення категорії послуги відповідно до економічної теорії істотно
трансформується в умовах наростання обсягу електронних державних послуг, які чинять свою дію на загальні
теоретичні стани. Так, традиційне визначення послуги полягає в тому, що
«послуга може розглядатися як результат безпосередньої взаємодії виконавця і
споживача, а також власна діяльність виконавця по задоволенню запитів споживачів»
[2, с. 60].
Електронні державні послуги - державні
послуги, які надаються в електронному вигляді органами державної влади та
органами місцевого самоврядування людині та громадянину, фізичним та юридичним
особам. Інакше кажучи, електронні державні послуги,
як корисна дія праці державних службовців, спрямована на задоволення потреб у
сфері державного управління, які витікають із завдань системи державного
управління і функцій, що реалізовуються відповідними міністерствами і службами.
У цьому трактуванні державна послуга асоціюється з нормативно закріпленою
послугою, що надається державними органами громадянам, бізнесу або іншим
державним органам.
Література
1. Галаган Л. Специфіка інформаційно-аналітичних систем органів державної влади в
контексті впровадження технології електронного урядування / Л. Галаган
// Наукові праці Національної бібліотеки
України ім. В.І. Вернадського. - 2012. - Вип. 33. - С. 268-276.
2. Семенченко А. Організаційно-правові механізми державного управління розвитком
електронного урядування в Україні: порівняльний аналіз та науково-методологічні
підходи щодо їх удосконалення / А. Семенченко // Вісник Національної академії
державного управління при Президентові України. - 2013. - № 1. - С. 55-74.
References
1. Halahan, L. (2012) “A specific of the research and information systems of public authorities is in the context of introduction of
technology of electronic management”, Naukovi
pratsi Natsional'noi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernads'koho, vol. 33, pp.
268-276.
2. Semenchenko, A. (2013) “Organizational
and legal mechanisms of state administration by development of electronic
management in Ukraine: comparative analysis and scientifically-methodological
approaches in relation to their improvement”, Visnyk Natsional'noi
akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 1, pp. 55-74.