Д. с.-г. н., проф.,
чл.-кор. НААН Вергунов В.А.
Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека
Національної академії аграрних
наук України, Україна, м. Київ
КРАВЧЕНКО Микола Антонович
(1909–1986) - видатний вітчизняний учений-селекціонер у галузі тваринництва
Народився 18
грудня 1909 р. у
Ростові-на-Дону в родині службовців. У 1931 р. закінчив Кубанський сільськогосподарський інститут. Саме в
студентські роки розпочалося становлення вченого як висококласного фахівця у
галузі тваринництва. Він виявив себе активним учасником наукових експедицій з
обстеження худоби. Зокрема, після ІV курсу на Північному Кавказі вивчав
популяцію червоної степової породи, набуваючи навичок оцінки тварин.
У
1931–1933 рр. працював у Башкирії головним зоотехніком системи Наркомату
радгоспів, у 1933–1934 рр – асистентом Башкирського сільськогосподарського
інституту. Водночас займав посаду завідувача відділом селекції Башкирського
філіалу Аніковської зональної станції. В Уфі вперше взяв участь у роботі
експертної комісії з оцінки екстер’єру тварин.
У
1935 р. М.А. Кравченко поступив до аспірантури Московської сільськогосподарської
академії, де під керівництвом Ю.Ф. Лискуна в 1936 р. захистив
кандидатську дисертацію на тему «Методика побудови племінної роботи в
конкретному господарстві». Експериментальною базою дослідження було племінне
стадо господарства «Хмельовик» Київської області, ядром яких були швейцарські
симентали. Навчання в аспірантурі виявилося надзвичайно плідним, бо саме у цей
період визначилися основні напрями майбутньої наукової діяльності вченого.
Після
закінчення аспірантури М.А. Кравченка запрошують до Білоруської
сільськогосподарської академії, де він читає курси «Велика рогата худоба» та
«Свинарство». У 1938 р. за конкурсом його обирають доцентом
Дніпропетровського сільськогосподарського інституту, ще через два роки він
завідує кафедрою розведення та спеціальної зоотехнії Київського ветеринарного
інституту, який згодом увійшов до складу Української академії
сільськогосподарських наук. Упродовж 1936–1940 рр. плідно працює над
докторською дисертацією «Методика вивчення і практичне використання розведення
за лініями». Однак, незважаючи на високу оцінку офіційних опонентів,
авторитетних учених Ю.Ф. Лискуна, В.О. Вітта та О.В. Гаркаві,
через надумане звинувачення автора у формальній генетиці її не було захищено.
Із
початком Другої світової війни М.А. Кравченко бере участь в організації
евакуації племінного стада господарства «Хмельовик» до Ново-Покровського
цукрокомбінату Тамбовської області. Самовіддано працює зоотехніком у
господарствах Воронезької та Тамбовської областей. Наприкінці 1942 р. призначається
на посаду завідувача кафедрою розведення та годівлі Новосибірського
сільськогосподарського інституту. Через рік бере на себе завідування кафедрою
тваринництва Свердловського сільськогосподарського інституту. У 1944 р.
разом із колективом учених повертається на свою кафедру до Київського
ветеринарного інституту. Цього ж року успішно захистив докторську дисертацію,
не змінивши в ній жодного слова. У 1948–1953 рр. завідував кафедрою
розведення та спеціальної зоотехнії Київського університету.
У
1954 р. М.А. Кравченка запрошують на викладацьку роботу до Аграрного
університету в Гьоделе, (Угорщина) де він читав лекції з розведення
сільськогосподарських тварин, ознайомився зі специфікою теоретичної та
практичної роботи у племінному тваринництві цієї країни. Повернувшись в
Україну, зайняв посаду завідувача кафедри дарвінізму Київського державного
університету. У 1956 р. виконував обов’язки завідувача кафедри розведення
сільськогосподарських тварин, а в 1957 р. – першого декана зоотехнічного
факультету новоствореної Української академії сільськогосподарських наук. За
роки викладання в УАСГН підготував близько 10 тис. спеціалістів і
селекціонерів.
У 1965 р. ученого відряджають до Монголії, де
він читає лекції з генетики та розведення сільськогосподарських тварин. Цього ж
року повертається в СРСР і бере активну участь у роботі
комісії, створеної Президією Академії наук СРСР для розслідування діяльності лабораторії
експериментальної науково-дослідної бази АН СРСР «Горки Ленінські», очолюваної
з 1938 р. Т.Д. Лисенком.
У 1966–1968 рр. виконував обов’язки радника
із сільського господарства посольства СРСР у Франції. Брав активну участь у
міжнародних нарадах із питань розведення великої рогатої худоби, досконало
вивчив іноземні породи худоби. За його рекомендаціями в Україну завезено сперму
кіанських, маркіджанських і романьйольських бугаїв з Італії, монбельярдів і
шароле з Франції.
Повернувшись на батьківщину, М.А. Кравченко
всі сили віддає реалізації нового напряму – становленню галузі м’ясного
скотарства. Він є автором чернігівського та придніпровського типів м’ясної
худоби, української м’ясної породи, авторське свідоцтво на виведення якої
отримав посмертно. У 1975 р. за видатні заслуги у галузі племінного
тваринництва вченому присвоєно звання «Заслужений діяч науки України».
М.А. Кравченко – автор близько 250 наукових
праць, у тому числі 7 монографій та 6 підручників для студентів вищих навчальних закладів. Монографія «Племенной
подбор» (1957) вийшла друком
також у Польщі, Угорщині, Румунії, Чехословаччині. Двічі було видано його
підручник «Разведение
сельскохозяйственных животных» (1963, 1973).
Велике значення для розвитку м’ясного скотарства в
Україні має монографія вченого «Породы мясного скота» (1979).
У 1987 р. за його
редакцією вийшов підручник «Племенное дело в животноводстве».
М.А. Кравченко зробив вагомий внесок у
розвиток вітчизняної зоотехнії своїми розробками генеалогічних методів
селекції, створення і племінного використання високопродуктивних тварин,
удосконалення методів відтворного схрещування та розведення за лініями.
За керівництвом професора М.А. Кравченка 45 аспірантів захистили кандидатські дисертації, а 6 стали докторами наук. Це відомі вчені М.В. Зубець,
Ю.Д. Рубан, М.Д. Дєдов, Н.В. Кононенко, С.С. Спека,
А.І. Самусенко, К.А. Найденко, М.М. Майборода, В.П. Лукаш,
І.Т. Харчук, І.К. Соколенко, І.М. Недокус, В.М. Мушкарьов,
О.П. Чиркова, В.М. Ткачук, Б.М. Бенехіс, В.Я. Мещеряков,
О.М. Чернявський та ін.
Література:
2.
Розвиток творчої спадщини професора М. А. Кравченка його науковою
школою на межі тисячоліть / Ю. Ф. Мельник, М. В. Зубець,
В. П. Буркат та ін. // Науковий вісник НУБіП. – К., 2009. – Вип. 138.
– С. 13–33.
3. Рубан Ю. Д. Творчий спадок професора М. А. Кравченка і сучасна селекція / Ю. Д. Рубан // Науковий вісник НУБіП. – К., 2009. – Вип. 138. – С. 33–38.