Міхєєв А.О., Міхєєва Г.В.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №5, м. Чернівці
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ
Сьогодні Інтернет міцно ввійшов у наше життя - сучасна
шкільна та вища освіта практично немислима без комп’ютерів, засобів мультимедіа
та Інтернету. Більшість сучасних школярів і студентів активно використовують
комп’ютер і Інтернет у своєму житті, і особливо при здобутті освіти.
У сучасному суспільстві при бурхливому інформаційному
рості фахівцеві потрібно вчитися практично все життя. Раніше можна було
дозволити собі навчитися один раз та «майже» назавжди. Цього запасу знань теоретично
вистачало на все життя. Сьогодні ідея «освіти впродовж усього життя» приводить
до необхідності пошуку нових методів передачі знань і технологій навчання.
Дистанційне навчання (ДН) – це цілий комплекс освітніх
послуг та технологій (доставка навчального матеріалу, його самостійне вивчення,
діалоговий обмін між викладачем і тим, яких навчають, контроль і перевірка
результатів навчання), які надаються за допомогою спеціалізованого
інформаційного освітнього середовища, що базується на засобах обміну навчальною
інформацією на відстані (комп’ютерна мережа, електронна пошта, телефон).
У світлі сучасних тенденцій розвитку середньої та професійної
освіти перспективним напрямком є впровадження нових педагогічних технологій і
принципів організації навчального процесу, реалізація нових моделей і змісту
безперервного утвору, у тому числі й дистанційного навчання, яке базується на
широкому використанні сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.
Розвиток нових інформаційних технологій спричиняє
становленню принципово нової освітньої системи, яка може забезпечити надання
освітніх послуг мільйонам людей у всьому світі при скороченні питомих витрат на
освіту. Саме на досягнення цих цілей спрямована освіта в Інтернет, яку можна
визначити як освіту широких верств населення і яка може бути отримана за
допомогою інформаційних освітніх ресурсів мережі Інтернет.
Інтернет-Ресурси освітнього призначення - це:
· інформаційні продукти, як результат праці
фахівців, що займаються проблемами тієї чи іншої галузі освіти;
· комп’ютерні навчальні програми, які включають
у себе електронні підручники, тренажери, лабораторні практикуми, тестові системи
тощо;
· навчальні системи на базі мультимедійних
технологій, побудовані з використанням персональних комп’ютерів, відеотехніки, накопичувачів;
· розподілені по галузях знань бази даних.
Для дистанційного навчання характерні всі властиві
навчальному процесу компонента системи навчання: зміст, цілі, зміст,
організаційні форми, засоби навчання, система контролю й оцінки результатів.
Зокрема, це можуть бути:
· різноманітні дистанційні курси;
· електронна пошта;
· форум і блоги;
· чати і ICQ;
· теле- і відеоконференції;
· вікі (вікі-урок, вікі-тренинг тощо) і
т.д.
Дистанційне навчання по своїй методології може і претендує
на окрему форму навчання (поряд з очною, заочною, вечірньою та екстернатом).
Дистанційне навчання стає з кожним роком популярнішим,
що досягається певними його перевагами:
- низька
вартість, адже користувач
платить тільки за знання, які він одержує: у користувача немає необхідності
оплачувати дорожні витрати, проживання та нести інші витрати, пов’язані з
навчанням в іншому місті;
- зручність
– користувач
має можливість вчитися за зручним, власним графіком, відповідно зі своїми
особистими чи професійними потребами (є змога вчитися перебуваючи на
роботі, удома або під час подорожі);
- вибір
власного темпу навчання - той, кого навчають, може вибрати власний темп
вивчення матеріалу відповідно його характеру, бажанням і можливостям.
Подальший розвиток систем
дистанційного навчання припускає забезпечення максимальної інтерактивності,
адже не секрет, що навчання тільки тоді стає повноцінним, коли досягається
імітація реального спілкування з викладачем, чого й слід прагнути. Необхідно
використовувати комбінацію різних типів комунікацій, що дозволяє
компенсувати недолік особистого контакту за рахунок віртуального спілкування.
Дистанційне навчання має, водночас, як
переваги, так і недоліки.
Основні переваги:
1. За дистанційного навчання учень чи
студент на 100% включається в предмет, який вивчає і при наявності навичок
самонавчання отримує більше знань.
2. За наявності кваліфікованого викладача,
якісного методичного забезпечення та якісного контенту, а також бажання навчатися,
дистанційна форма освіти стає і якісною, і вигідною. Особливо це корисно
малозабезпеченим верствам і людям з обмеженими можливостями.
3. При дистанційному навчанні учні та студенти
змушені більше читати, що при нескладному матеріалі ефективніше, ніж слухати.
4. Навчаючись в реальному режимі часу
учні та студенти мають доступ до матеріалу і за рахунок засобів мультимедіа
підвищується їх мотивація та інтерес до навчання.
5. Дистанційне навчання у школярів та
студентів з обмеженими можливостями дозволяє сформувати індивідуальну програму
освіти, а також проводити певну дослідницьку діяльність.
6. Часто звичка шукати інформацію в мережі
Інтернеті призводить до кращого засвоєння предмету через можливість охопити
більше джерел інформації та отримання новин першими.
7. Дистанційне навчання дає можливість
заміни «сухе» викладання матеріалу на більш яскраве та змістовне, з фото- та
відеоприкладами тощо.
Основні недоліки:
1. Дистанційне навчання стає можливим
тільки за бажання та певній відповідальності перед самим собою.
2. Для цілої низки професій така форма
навчання може бути непридатною через її технічність чи необхідність більше
працювати руками, а не головою. Наприклад, малювання, поезія, машинобудування,
автоводіння тощо.
3. Часто виникає розрив між теоретичним навчанням
і практичною діяльністю відповідної спеціальності.
4. Часто учні і студенти самі займаються
«хакерством» та отримують відповіді на питання не зовсім законним шляхом.
5. Для якісного дистанційного навчання
також необхідні певні знання та навички роботи з комп’ютерною технікою.
6. Окрім того, підсумкове тестування чи
опитування (іспит, залік), повинне бути тільки очними, що суттєво знижує
імовірність списати.
Тим не менш, технології дистанційного навчання
дозволяють здійснювати навчання на відстані, при цьому не тільки не втрачаючи
якість навчання, а навпаки підвищуючи його за рахунок індивідуалізації,
активних методів навчання, двосторонньої взаємодії викладача, що й навчається.
Крім того, до переваг дистанційного навчання можна віднести й такі характерні
риси як гнучкість, модульність, технологічність, відновлення ролі педагога,
підвищення мотивації й самоорганізації учнів та студентів. Навчання при цьому
стає інтерактивним, зростає значення самостійної роботи, що навчаються,
підсилюється інтенсивність навчального процесу. Використання
інтернет-технологій і дистанційного навчання відкриває нові можливості для
безперервного навчання школярів, студентів та фахівців, а також переатестації
фахівців, одержання другої освіти, робить навчання більш доступним. Водночас, необхідність
підтримання рівня основної освіти упродовж усього життя або перекваліфікація
розбудовують потенціал дистанційного навчання.