Толочко І.М., Самоварова Т.М.

Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації

працівників культосвітніх закладів Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації

Художньо-естетичне виховання сучасної молоді через традиції декоративно-ужиткового мистецтва Слобожанщини

В умовах відродження національної культури і духовності народу, проблема розвитку національної культури є одною з головних. Формування національного самовизначення і його розвиток, усвідомлення себе представником свого народу – одна з основних цілей у демократичному перетворюванні вітчизняної культури.

Сьогодні, в час впливу і засиллю чужої масової культури, доволі часто низького рівня, дуже актуальною стає народна педагогіка (етнопедагогіка), бо її основою є виховання національно усвідомленої особистості, яка дорожить національними та загально-людскими цінностями, глибоко пізнає їх і поважає. Народна педагогіка була і є невичерпним джерелом мудрості етнічного соціуму у справі виховання молодого покоління. Етнічна система навчання і виховання, ії багатий зміст, багатообразність методів і засобів направлені на формування гармонійної особистості, в тому числі на її національне самовизначення.

Однією з важливих частин етнопедагогіки є народна творчість, як могутній засіб морального виховання молоді. Тому залучення дітей до знайомства з різноманітними напрямками народного мистецтва не втрачає своєї актуальності, скоріше навпаки має у сьогоденні особливе значення. Через вивчення творчої народної спадщини, досягнень минулого і досконале стеження за мистецькими процесами сьогодення, проходить шлях пізнання від традицій до новацій. Декоративно-ужиткове мистецтво, як частина народної творчості, має глибинні зв’язки з історичним минулим, яке передається з покоління у покоління та збагачує його новими елементами. У з`в’язку з цим декоративно-ужиткова творчість є не лише виготовленням художніх виробів, але й потужним засобом художньо-естетичного виховання особистості.

У сучасній системі естетичного виховання в галузі образотворчого мистецтва поряд з академічною освітою існує і має потужний розвиток викладання численних напрямків декоративно-ужиткового мистецтва. Значна кількість учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл естетичного виховання охоче вивчають традиції народного мистецтва, знайомляться з мистецькими процесами декоративно-прикладного мистецтва сьогодення.

Досвід у навчально-виховному процесі показує, що формування етнокультурної особистості має великий вплив виготовлення дитячих іграшок, виробів за тематикою народних та релігійних свят. Займаючись виготовленням виробів, учні отримують знання з національної культури, у них утворюється емоційно-цінностне відношення до рідного краю, народу, сім’ї, культури.

З методичної точки зору у зв’язку з цим відбуваються:

- розвиток здатності учня формувати власний погляд на питання становлення й розвитку національної культури;

- розвиток творчої особистості на підґрунті досвіду народних традицій;

- формування почуття гідності і приналежності до даного етносу.

У сучасному естетичному вихованні до основних постулатів етнопедагогіки можна віднести:

- знання й слідування заповітам пращурів;

- вивчення історії і культури свого народу;

- вірність народним традиціям, звичаям, обрядам;

- повага до національних символів;

- проявлення гуманізму, відповідальності, толерантності;

- проявлення працьовитості.

Етнопедагогіка за своїм змістом тісно пов’язана з етнографією – звідси особлива увага до знань відмінностей, особливостей народних традицій і культури різних районів України, тобто національно-регіональна етнопедагогіка.

Окремим дуже важливим напрямком етнопедагогіки є опанування надбання народного мистецтва, пов’язаного з тематикою Великодніх свят. Так, українські писанки відомі в усьому світі, звичай розписування їх походить ще з дохристиянських часів. Досвід розписування передавався з покоління в покоління, удосконалювалась техніка виконання, вносились нові елементи, створювались оригінальні композиції. Зараз мистецтво писанкарства існує як з традиційною символікою і орнаментами, так і з використанням новітніх сучасних технологій. Розширились і стають популярними такі форми цього традиційного виду народного мистецтва, як писанки керамічні, виготовлені зі скла, у спосіб різьблення, виточені з сухого дерева м’якої породи, пофарбовані у різні кольори з нанесеним на них орнаментом, а також апліковані бумагою, соломою, крупою, нитками, бісером, зроблені у техніках квілінгу, декупажу, валяння, тощо. Тобто, фантазування сучасних майстрів досить широке.

Розуміючі користь проведення дитячого творчого заходу етнічного направлення на Харківщині було започатковано конкурс присвячений Великоднім святам - «Великодня писанка». До участі у творчому змаганні були залучені не тільки учні шкіл естетичного виховання міста і області, а і вихованці центрів дитячої та юнацької творчості, мистецьких гуртків будинків культури системи Міністерства культури і туризму України. Зацікавленість конкурсом «Великодня писанка» серед дітей та юнацтва міста і області зростає з року в рік. Тому накопичений певний досвід з організації й проведення заходу, його виховного та методичного забезпечення, який заслуговує на увагу.

Захід має свою історію розвитку - протягом декількох років поспіль викладачі Дитячої школи мистецтв міста Валкі Харківської області спільно з працівниками Валківського краєзнавчого музею проводили конкурс дитячої творчості, присвячений Великоднім святам. Захід мав розвиток, зростала кількість учасників, поширилась зацікавленість викладачів шкіл естетичного виховання та фахівців з різних напрямків народного мистецтва. З 2013 року він набув статусу обласного конкурсу і проводиться спільно з Обласним навчально-методичним центром підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів (ОНМЦПК). Було розроблено Положення про конкурс відповідно обласному статусу проведення, в якому тема конкурсу була сформульована як вивчення історії, традицій Великодня з метою духовно-морального і патріотичного виховання підростаючого покоління.

Метою конкурсу розглядаються:

- духовна обізнаність, естетичне, моральне і патріотичне виховання молоді;

- відродження інтересу до історії і художньо-культурної спадщини Слобожанщини;

- пропагування народного декоративно-ужиткового мистецтва України, Слобожанщини;

- стимулювання творчого потенціалу учнів, підтримка юних обдарувань;

- вивчення особливостей та відмінностей народного мистецтва України Великодньої тематики.

До завдань конкурсу віднесені:

- розкриття творчої індивідуальності учнів та викладачів;

- пропаганда та розвиток традиційних художніх ремесел Слобожанщини;

- узагальнення досвіду роботи викладачів;

- підвищення професійного викладацького рівня з декоративно-ужиткового мистецтва.

Основною метою такого творчого змагання протягом конкурсу було і залишається залучення учнів до вивчення і відтворення кращих зразків культурної спадщини рідного краю, активізації діяльності зі збереження звичаїв, обрядів,пропагування народного декоративно-ужиткового мистецтва, стимулювання та реалізація духовного, творчого потенціалу учнів, пошук та підтримка юних обдарувань.

У межах підготовки до обласного конкурсу «Великодня писанка» у викладачів декоративно-ужиткового мистецтва шкіл естетичного виховання та їх вихованців є можливість більш глибокого вивчення творчої спадщини Великодніх традицій України в цілому та зокрема Слобожанщини.

З метою поглиблення знань та покращення навичок, за тематикою заходу ОНМЦПК проводяться певні заходи:

- майстер-класи за темами: «Гобелен», «Викладання техніки валяння», «Традиційне лялькарство України», «Традиції Слобожанського писанкарства»;

- семінарське заняття за темою «Новітні технології виготовлення батику» (холодний батик).

Наприклад, у 2013 році на розгляд журі обласного конкурсу «Великодня писанка» було надано 485 дитячих робіт виготовлених у різних техніках, а у 2014 році їх було біля 600. За результатами роботи журі визначаються переможці у 8 номінаціях: традиційна писанка; писанка виконана у техніці «квілінг»; традиційна лялька-мотанка; витинанка; композиція, панно Великодньої тематики; батик, гобелен Великодньої тематики; бісерна писанка; вироби Великодньої тематики сучасних технік.

Переможці розглядаються в межах трьох вікових категорій:

· молодша − до 9 років включно;

· середня − 10-13 років включно;

· старша − 14-16 років включно.

Всього у змаганнях 2014 року брали участь вихованці 30 закладів ( 18 обласних,12 з міста). Готували учнів до конкурсу 47 викладачів ( 33 з області, 14 з міста).

Оцінює конкурсні роботи авторитетне журі - провідні фахівці Харківського художнього музею, члени Харківського відділення Національної спілки народних майстрів України, заслужені майстри народної творчості та інш.

Критерії оцінки конкурсних робіт базувалися на відповідності тематиці конкурсу, творчому підходу, відповідності віковим категоріям, якості та охайності виконання, знаннях композиційних закономірностей.

У цілому конкурс відбувається на достатньо високому професійному рівні і безумовно має користь для його учасників. З кожним роком покращується якість виконання дитячих робіт.

За підсумками конкурсу останніх років журі має деякі зауваження, на які необхідно звернути увагу у подальшому: не завжди вироби вірно оформлені до експонування, деякі роботи зроблені неохайно, трапляються роботи не конкурсного рівня та інш.

До побажань доцільно віднести слідуюче: рекомендувати дитячим навчальним мистецьким закладам, у межах дисциплін з декоративно-ужиткового мистецтва, обов’язково знайомити учнів з традиціями народного мистецтва України в цілому та зокрема Слобожанщини; залучати до участі у цьому заході як можна більше вихованців з усіх художніх шкіл та художніх відділень шкіл естетичного виховання міста і області.

Висновок.

Народна культура виховання є основою культури взагалі. Ніяке національне відродження, відбудова прогресивних народних традицій неможлива без використання традицій виховання пращурів, народної педагогіки, народного мистецтва. Участь у конкурсі етнічного направлення є важливою складовою у вихованні підростаючого покоління. Знайомство з кращими зразками народного мистецтва дає можливість учням засвоювати величезний життєвий досвід людства, сприяє їх моральному розвитку, збагачує молодь та дає могутній поштовх у творчому самовизначенні, самореалізації та доповнює художньо-естетичне виховання сучасної молоді через традиції декоративно-ужиткового мистецтва.

Література:

1. Дубіч Т.А. Диво писанка // Посібник для дітей молодшого та середнього шкільного віку − К., 2005 р. − 159 с.

2. Ковальов О.Є. Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі. − Суми, 1997. − 204 с.

3. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інф. збірник Мистецтва освіти і науки України. − К., 2004. − №10. − 32 с.

4. Малініна А.О. Великодній сувенір. Українська народна писанка / А.О. Малініна, І.О. Малініна, О.Ю. Гриднєва. − Харків, 2005. − 48 с.

5. Масол Л.М. Художня культура України. − Харків, 2008. − 239 с.