Студентка Вівдич А. А., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

СЛЕНГ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ

Актуальність дослідження. Словниковий склад молоді потребує постійного відстеження динаміки сленгової лексики. Останнім часом відчувається посилений інтерес до цієї теми, але фундаментальних наукових досліджень, присвячених висвітленню означеного питання, небагато, крім того, стрімкий розвиток та зміна досліджуваної лексики призводить до швидкого “старіння” інформації, зокрема словників.

Різні аспекти молодіжного сленгу вивчали як вітчизняні мовознавці − Й. Дзендзелівський, О. Горбач,І. Приходько, Л. Ставицька, Н. Шовгун, так і зарубіжні – М. Грачов, С.Копорський, Є. Поливанов, Л. Скворцов.

У сленговому мовленні студентів трапляються слова, що відображають студентські буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти).

Мета наукової розвідки − простежити динаміку формування молодіжного сленгу.

Виклад основного матеріалу. Сленг – різновид мови, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою відносно стійкою соціальною групою, яка об'єднує людей за ознакою професії або віку.

З цього визначення випливає, що сленг – різновид нелітературної мови.

Втім, поширені два погляди на те, що таке сленг. Деякі вчені розуміють під цим поняттям всю нелітературну лексику (окрім лайливих слів) –і професіоналізми, і вульгаризми, і жаргонізми, і молодіжну лексику. Ми погоджуємося з таким трактуванням, оскільки всі ці різновиди нелітературної мови відрізняють один шар суспільства від іншого.

Професіоналізм – це слова, які використовуються групами людей, об'єднаних певною професією. Наприклад, вислів прибрати хвіст мовою газетярів означає вимогу скоротити матеріал на газетній сторінці.

Вульгаризми – це грубі, просторічні слова, зазвичай не вживаються освіченими людьми. Наприклад, мати звертається до дитини: - Морду-то підніми від тарілки. Як ти жереш?!

Жаргонізми – це слова, які використовуються певними групами людей, які мають не для всіх зрозуміле значення. Прикладом може слугувати злодійське арго, або феня, як цю «мову» називають у кримінальному середовищі.

Для чого ж потрібен сленг? Якщо у злодіїв сленг покликаний допомогти приховувати свої думки і наміри, то мета молодіжного сленгу зовсім інша.

1. Сленг робить мовлення більш стислим, емоційно виразним. (Порівняймо два висловлювання. Літературною мовою: Я у мене надзвичайно приємне враження від цієї пісні. Мовою сленгу: Я просто тащусь від цієї пісні!).

2. Сленг слугує розпізнавальним знаком того, що ця людина належить до певного соціального середовища. Свій сленг є у рокерів, панків, хіпі, футбольних уболівальників. Найбільш яскравим прикладом самобутнього, оригінального сленгу є, мабуть, так звана « мова ельфів», сконструйована толкієністами – шанувальниками творчості Дж. Р.Р. Толкієна, автора книги «Володар кілець». Місяць, наприклад, їх мовою іменується Ітіль.

Варто зауважити про дві неточності: по-перше, «мова ельфів» створена не толкієністами, а самим письменником, по-друге, ця мова є моделлю природної мови, а не мови обмеженої групи.

Треба сказати, що виділити той чи інший різновид сленгу в чистому вигляді надзвичайно складно, а часом і просто неможливо, оскільки слова однієї соціальної групи легко запозичуються іншою групою [4]. Слово тусовка, наприклад, вживається як типово молодіжне, у той час як насправді своєму походженням воно зобов'язане кримінальному середовищі і означає «зібрання злодіїв». Тому, напевно, говорити про молодіжний сленгу можна, лише вказуючи, звідки походить те чи інше слово.

Молодіжний, зокрема студентський, сленг, мабуть, має давню історію, але про словник студентів далекого і навіть не дуже далекого минулого відомостей збереглося дуже мало. Адже сленг – це фольклор і, отже, письмово спеціально не фіксувався. Тому, розповідаючи про сленг минулого, доводиться спиратися на художню літературу, мемуари та усні спогади.

Напевно, сленг не міг широко вживатися дітьми з аристократичних родин: вони легко могли вибрати найбільш зручний слово з тих іноземних мов, на яких вони вільно говорили. Цей сленг з'явився, напевно, лише тоді, коли в школи прийшли діти різночинців. А це найчастіше були церковно-парафіяльні школи, бурса, семінарії. В описі семінарії в повісті М. Гоголя «Вій» вже трапляються деякі сленгові висловлювання: відправлятися на кондиції – займатися репетиторством, пробувати крупного гороху – бути покараним.

Особливо багато таких висловів міститься в «Нарисах бурси» Н. Помяловського. Наведемо лише кілька прикладів: відправляти за ворота - виключати з училища; титулка - атестат. Зразком розмови сленгом можна вважати такий уривок з книги:

- Панове, це підло, нарешті!

- Що таке?

- Хто взяв окраєць?

- З кашею? - відповідали йому глузливо.

- Поцупив?

- Сбонділі?

- Сляпсілі?

- Сперли?

- Лафа, брат .

Всі ці слова в перекладі з бурсацької на звичайну мову означали: вкрали, а лафа - лихо. На жаль, Н. Помяловський є рідкісним винятком. Інші письменники XIX століття сленг, і тим паче бурсацький, у своїх творах не використовують.

Перший етап розвитку сленгового мовлення припадає на 20-ті роки ХХ століття, коли інтенсивність поповнення сучасного молодіжного сленгу в мовленні учнів-підлітків «блатними» одиницями була пов’язана з великою кількістю безпритульних у зв’язку з революцією й громадянською війною. Саме тоді шкільний сленг значно поповнився кримінальною лексикою. Як відзначила професор Л. О. Ставицька, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. Мовознавець зазначає в своєму дослідженні «Про взаємодію жаргону і сленгу»: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціяльні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціяльних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси, телебачення,ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону» [2]. У процесі асиміляції в молодіжній мові одиниць кримінального жаргону вони досить часто повністю втрачають вихідне значення й виконують невластиву їм семантичну функцію. Так, сучасна молодь вживає слова фраєр у значенні «крутий хлопець»; стрьомний – некрасивий (з аналізу відповідей респондентів). Словник блатного жаргону подає такі тлумачення: фраєр − той, що прагне долучитися до злочинного світу, поводиться як злодій, але злочинними колами зневажений.

Як і раніше, джерелами поповнення сучасного молодіжного сленгу є іноземні мови, блатне арго, запозичення з мови музикантів і спортсменів. Новим джерелому 90-ті роки стала комп'ютерна мова і, на жаль, лексика наркоманів. Втім, як і раніше, нині найбільш поширеним джерелом сленгу є звичайний літературна мова.

Для з’ясування ролі сленгової лексики у молодіжному середовищі було

проведено соціологічне опитування серед студентів.

Наведемо кілька прикладів, що пояснюють етимологію сленгових слів і виразів (з відповідей опитуваних):

Облом – дістатися випадково, по блату.

Отстой – погано, невдало; відстійні - поганий. Відстійні в тебе прикид, братан!

Їжак – дурний, нетямущих людина, іноді лох, тобто простак, жертва обману. Не плутати з їжачків пасти – робити дурниці.

Фіолетово (= по фігу, по фене) - все одно. Ти яке морозиво любиш - шоколадне або вершкове? – Та мені фіолетово.

В лом – лінь, хочеться що-небудь робити. А мені в лом цим займатися.

Липа, липовий – несправжній, підроблений. Довідка-то в тебе про хворобу липова.

Перець – хлопець, чоловік. Дивись, який перець пішов.

Гальмо (дієслово гальмувати) – людина, яка повільно міркує.

Чисто конкретно, реально, в натурі, зуб даю – на справді.

Біла, біляк – комп'ютерна миша.

Вантажити – давати велику кількість непотрібної інформації, іноді навмисно забовтувати. Ти мене своїми проблемами не грузи.

Вантажівка, грузило (іменники) - той, хто дає таку інформацію.

Нові переносні значення технічних термінів:

Клон (від клонувати), те ж саме скан – скопіювати, списане. Це твоє твір або клон?

Мобіла (від мобільний) - телефон, зв'язок.

Самса (від абревіатури SMS) – спосіб мобільного зв'язку.

Глюк (дієслово глючить) – помилка, незавершеність в комп'ютерній програмі. У мене принтер глючить.

Сленгові слова, утворені від іноземних слів:

Крезанутий (від англ. craze) – божевільний.

Дикий (від німецького dick) – товстий.

Фазер (від англ. father) – батько.

Флет (від англ. flat) - будинок.

Слова, запозичені зі злодійський лексики:

Тусовка (спочатку з кримінальної сфери) - зборище людей.

Дах – захист.

Шухер – небезпека.

Шмон – перевірка щоденників, збір зошитів на перевірку.

Слова, запозичені із жаргону наркоманів:

Нюхач –токсикомани.

Наколотий – який перебуває під дією наркотику.

Фієста – чмелена. У нього фієста.

Висновки. Отже, дослідження показало, що сленг має давню історію в молодіжній лексиці. Сленг змінюється з плином часу, одні слова вмирають, інші – з'являються, так само, як і будь-які слова у мові. Звичайно, погано, якщо сленг повністю замінює людині нормальну мову. Але сучасного підлітка, який не користується сленгом, уявити неможливо. Головні переваги тут – виразність і стислість. Звісно, кожна історична епоха накладає свій відбиток на сленговий лексикон молоді, але все-таки певні типологічні лексичні паралелі між віддаленими часовими періодами функціонування сленгу виявити можна.

Вивчення і порівняння системи функціональних стилів різних мов свідчить,що сленг – це не шкідливий паразитичний наріст на тілі мови, який «висушує, забруднює і вульгаризує усне мовлення »того,хто ним користується, а необхідна частина цієї системи. Треба зауважити,що всі соціальні діалекти, на відміну від територіальних діалектів, ніколи не бувають першим і єдиним способом комунікації для тих, хто ними користується. Життя молоді сьогодні вже немислима без сленгу. Розроблення новітніх та комп'ютерних технологій, поява Глобальної мережі Інтернет також вплинули на популярність сленгу та його широке поширення в багатьох країнах, у тому числі в Україні. Отже, не можна ставитися до сленгу як до явища , що тільки забруднює українську мову.

Література:

1. Ставицька Л.О. Український жаргон. Короткий словник жарґонної лексики української мови / Л. Ставицька . – К.: Критика, 2003.– 245 с.

2. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу / Л. Ставицька // Українська мова та література. – 2000. – № 15. – С.7-8.

3. Фурса О.С. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Стан та перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу / Фурса О.С., Мосенкіс Ю. Л.. – К.: Альфа друк, 2008. –345 с.

4. Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп / Н. О. Шовгун. – К.: Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000. – 234 с.