Ібрагімова С.Ю.

Буковинський державний медичний університет

 

Застосування тестового контролю як системоутворюючого чинника фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп ВНЗ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. За результати багатьох досліджень можна стверджувати, що фізичне виховання в кризових умовах розвитку суспільства набуває першочергового значення в загальному комплексі умов, які визначають рівень здоров’я сучасного студентства. Система фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп розглядається як складова частина їх фізичної реабілітації, яка спрямована на створення оптимальних умов для досягнення максимальних результатів у процесі позбавлення наявних відхилень у стані здоров’я.

Науковці даної галузі наголошують на тому, що реальна система фізичного виховання студентів, що склалася на сьогодні в державі, малоефективна.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дані численних досліджень свідчать, на сьогодні фізичне виховання у спеціальних медичних групах (СМГ) вишів не забезпечує достатньою мірою психофізіологічну і професійну готовність випускників вищої школи до виробничої діяльності та потребує удосконалення.

Згідно з твердженнями науковців галузі, забезпечення реалізації оздоровчої функції фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп вимагає насамперед наявності надійної, інформативної системи контролю. Дослідження останніх років довели доцільність та необхідність застосування у фізичному вихованні студентів, які за станом здоров’я належать до спеціальних медичних якісної системи контролю, яка має свої особливості. Тестовий контроль у контексті фізичного розвитку й фізичної підготовленості студентів з відхиленнями у стані здоров’я розглядається фахівцями галузі як методологічна основа управління системою фізичного виховання цих студентів у спеціальних медичних групах.

За даними наукових праць, питання тестового контролю фізичної підготовленості студентів – одні з найактуальніших питань теорії і методики фізичного виховання. У сучасних публікаціях думки з приводу ефективності використання тестів у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп доволі нерівнозначні. Ряд вчених вважає, що тести окрім того, що не мають належного наукового обґрунтування, взагалі не можуть бути використані для студентів з відхиленнями у стані здоров’я.

Інші вважають, що їх використання у спеціальних медичних групах відіграє належну роль у вирішенні оздоровчих завдань фізичного виховання ВНЗ.

Формулювання цілей статті (постановка завдання): здійснити аналітичний аналіз змістовної сутності та значення тестового контролю у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп вищих навчальних закладів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням здобутих наукових результатів. На основі опрацювання численних літературних джерел, визначено, що контроль є невід’ємним елементом управління навчально-оздоровчим процесом фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп. Успішність цього процесу значною мірою обумовлена своєчасністю та систематичністю контролю, об’єктивністю оцінки кількісних і якісних показників, повнотою обліку підсумків роботи за певний період часу, і з цим згідна переважна більшість науковців галузі.

Згідно з науковими розвідками, одна з основних умов забезпечення ефективності системи контролю у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп ВНЗ полягає в тому, щоб надати йому цілеспрямований комплексний характер на основі найтіснішого поєднання педагогічного тестування та поглибленої діагностики складних довготривалих зрушень, що відбуваються як в організмі, так і в патологічно зміненому органі в процесі занять.

Сучасна система контролю студентів із відхиленнями у стані здоров’я являє собою процес тестування, яке включає в себе комплекс стандартизованих методів вимірювання параметрів, за значенням яких судять про рівень їх фізичної підготовленості і відповідність стандартам у галузі фізичного виховання. Незалежно від цілей контролю, для судження про стан студента використовують вимірювання або випробування – тести.

Тестування дає змогу виявити найбільш інформативні показники функціонального стану організму на певному етапі занять фізичним вихованням або ширше – модель можливостей, що визначає цільові завдання навчально-оздоровчого процесу фізичного виховання і власне його перспективи. Забезпечення наукового обґрунтування й організаційно-методичних умов тестового контролю студентів з відхиленнями у стані здоров’я обумовлюють його ефективність в системі фізичного виховання спеціальних медичних груп.

Побудова і вибір тестових випробувань повинні задовольняти певним вимогам, які викладені у фундаментальних працях теорії тестів. Після того як тестування проведено, його результати оцінюються.

Об’єктивний аналіз отриманих результатів тестових випробувань дає фахівцям галузі конкретні дані для оперативного впливу на використання різних засобів і методів з метою управління процесом фізичного виховання студентів СМГ.

На основі опрацювання даних науково-методичної літератури, визначено, що володіння тестовими методиками вимірювання, розрахунку і оцінки отриманих показників, при їх регулярному і систематичному використанні забезпечує відстеження в моніторингу найважливіших показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості й надає інформацію про методичну ефективність курсу занять на певному етапі. Тестування у фізичному вихованні визначається як діяльність по збору, систематизації, аналізу і зберіганню інформації про функціонування процесу фізичного виховання. Воно здійснюється відповідно до встановлених вимог і виражається в певній системі. Тестування дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підготовленості, залежно від певного виду фізкультурної діяльності і дає вихідну інформацію для формування індивідуальних навчально-оздоровчих програм [12; 13].

Загалом, ґрунтовний методологічний аналіз існуючих на сьогоднішній день думок з цього приводу, дозволяє визначити, що тестовий контроль, головним чином, трактується як допоміжний засіб планування навчально-оздоровчого процесу курсу фізичного виховання СМГ.

У відповідності з цим підходом в контексті нашого дослідження тести мають контрольно-оціночне значення: за їх виконанням або невиконанням можна судити про те, як реалізуються поставлені завдання процесу фізичного виховання; про ефективність застосовуваних засобів і методів, про те, наскільки вдалося вплинути (завдяки їх застосуванню) на динаміку фізичного розвитку й фізичної підготовленості студентів. Загалом, можна сказати, що доцільність тестування полягає в отриманні достовірної комплексної інформації об’єктивної оцінки на всіх етапах занять курсу фізичного виховання ВНЗ.

Сутність тестування полягає в пошуку «слабкої ланки», щоб можна було визначити цю ланку в якості мети подальших занять. Вчені наголошують, що тестовий контроль має бути спланований так, щоб він відображав вимоги, які визначені специфікою фізкультурної діяльності студентів спеціальних медичних груп, забезпечуючи зворотний зв’язок, що, своєю чергою, дає можливість координувати цей розвиток. Об’єктивні і точні методи вимірювання та оцінювання у фізичному вихованні вважаються однією з рушійних сил прогресу цього процесу.

На основі узагальнення аналітичного матеріалу з цього питання, можна стверджувати, що роль тестового контролю в системі фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп полягає в наступному:

1. Отримання вихідної інформації для формування індивідуальних тренувальних програм, які зосереджені на виявлених «слабких ланках».

2. Забезпечення «зворотного зв’язку»: можливість оцінки ефективності діючої програми фізкультурних занять курсу фізичного виховання.

3. Прогнозування функціональних можливостей організму, що дозволяють вирішувати завдання відбору, допуску до оздоровчих занять, планування обсягу рухового навантаження та самоконтролю у процесі фізичного вдосконалення.

У фізкультурному контролі намагаються визначити якість результатів вимірювання (у нашому разі – вимірювання рівня фізичної підготовленості). Варто відзначити, що всі тестові вимоги спрямовані на досягнення єдиної спільної мети: тест повинен давати точну інформацію про досліджуване явище. Відповідно до сучасних уявлень, якщо тестування органічно вписується в навчально-оздоровчий процес фізичного виховання, то тести не тільки дозволяють одержувати інформацію про динаміку фізичної підготовленості студентів, але є дієвими засобами підвищення функціональних можливостей організму, ушкодженого хворобою, і поліпшення їх психологічного стану.

Вищесказане дає змогу зробити висновок: тестові випробування поєднують у собі подвійну функцію. З одного боку вони виконують своє пряме призначення управління фізичною підготовкою в процесі фізичного виховання, з іншого, будучи органічною частиною фізичних вправ, здійснюють на організм студентів тренувальний вплив.

Фактично тест – це інструмент, що складається з кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення, та заздалегідь спроектованої технології обробки, оцінювання та аналізу. В основі чинних тестових випробувань, які використовуються у практиці фізичного виховання спеціальних медичних груп вишів, лежать рухові завдання. В. М. Заціорський (1979), М. А. Годік (1988) особливо акцентують увагу на тому, що ці завдання повинні чітко відповідати основній вимозі – використанню навантажень, які можуть бути максимально точно та об’єктивно дозовані та оцінені. Тести тільки тоді мають сенс, коли тестові випробування правильно виконують та доцільно інтерпретують, тобто вони відповідають метрологічним вимогам.

Згідно з сучасними уявленнями, процес вибору й практичного використання простих та інформативних тестів, що відображають динаміку фізичного розвитку студентів з відхиленнями в стані здоров’я на різних етапах фізичного виховання, надзвичайно значущий.

Забезпечення надійності тестових випробувань – це, по суті справи, забезпечення надійності оцінки фізичного стану студента та його здібностей. В ідеалі один і той же тест, який виконується тими самими студентами, в тих самих умовах, повинен давати однакові результати. Ступінь надійності не є абсолютним показником, що характеризує тест. Вона може змінюватися в залежності від контингенту досліджуваних, умов тестування та інших причин. Контроль за допомогою малонадійних тестів призводить до помилок в оцінці стану студента. На основі узагальнення думок з цього питання, окреслюємо метод підвищення надійності тестів – усунути причини, що викликають збільшення варіативності вимірювань.

Інформативним називається тест, за результатами якого можна судити про властивість (якості, здібності тощо), яку вимірюють у ході контролю [4; 5; 13].

Стосовно системи тестового контролю, на наш погляд, найбільш важливе питання пов’язане з відсутністю концепції тестування у спеціальних медичних групах вишів. Звичайно, існує загальна концепція тестування студентів, що припускає використання різних методів. І в силу того, що тести вважаються одними із постійних методів оцінки рівня фізичної підготовленості [4; 5; 13], то автоматично припускається, що загальної концепції, адаптованої до використання зі студентами основних медичних груп, достатньо. Зазначене засвідчує необхідність проведення відповідних досліджень у визначеному напрямку.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Система тестового контролю у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп, як свідчить проведений аналітичний аналіз літературних джерел, є необхідним складовим елементом доцільної побудови процесу фізичного виховання студентів та управління його результативністю. Розгляд теоретичних та базових аспектів чинної системи тестового контролю у спеціальних медичних групах вишів дозволяє ширше й ґрунтовніше його реалізовувати на основі інтегрального підходу до фізичної підготовки студентів цих груп у процесі їх фізичного виховання.

Подальшу її розробку доцільно здійснювати за такими напрямками: пошук шляхів удосконалення наукових підходів у системі тестового контролю студентів спеціальних медичних груп вишів.

Література

1. Блавт О. З. Концептуальні аспекти системи контролю у фізичному вихованні спеціальних медичних груп ВНЗ / О. З. Блавт // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту та здоров’я людини / за ред. є. Приступи. – Л., 2013. – Вип. 13, Т. 3. – С. 13–19.

2. Блавт О. З. Науково-методичні основи тестування статичної силової витривалості студентів спеціальних медичних груп ВНЗ / О. З. Блавт // Слобожанський науково-спортивний вiсник : [наук.-теор. журн.]. – Харків : ХДАФК, 2013. – № 3. – С. 12–16.

3. Зациорский В. М. Основы спортивной метрологии / В. М. Зациорский. – М. : Физкультура и спорт, 1979. – 152 с.

4. Круцевич Т. Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді : навч. пос. / Т. Ю. Круцевич, М. І. Воробйов, Г. В. Безверхня. – К. : Олімп. літ-ра, 2011. – 224 с.

5. Корягін В. М. Фізичне виховання студентів у спеціальних медичних групах : [навч. посібник] / В. М. Корягін, О. З. Блавт. – Видавництво «Львівська політехніка», 2013. – 488 с.

6. Курамшин Ю. Ф. Теория и методика физической культуры: [учеб.] / Ю. Ф. Курамшин. – М. : Советский спорт, 2010. – 463 с.

7. Семенов Л. А. Введение в научно-исследовательскую деятельность в сфере физической культуры и спорта: [учебн. пос.] / Л. А. Семенов. – М. : Советский спорт, 2011. – 200 с.

8. Сергієнко Л. П. Спортивна метрологія: теорія і практичні аспекти / Л. П. Сергієнко. – К. : КНТ, 2010. – 776 с.

9. Присяжнюк С. І. Обґрунтування змісту моделі здоров’язбережувальних технологій студентів спеціального медичного навчального відділення засобами фізичного виховання / С. І. Присяжнюк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія / [за ред. С. С. Єрмакова]. – 2013. –№ 1. – С. 68–74.