Сельскохозяйственные науки.

Аспирант Даценко А.А.

Уманський національний університет садівництва

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ГРЕЧКИ

Одним із пріоритетних завдань товаровиробників України є підвищення обсягів виробництва зерна та поліпшення його якості. Але як свідчить практика, створення високоприбуткових посівів можливе лише за умови раціонального використання засобів, що створюють оптимальне середовище для функціонування агрофітоценозів. Нині відомо, що підвищення продуктивності рослин можна досягти не лише методами селекції, внесенням необхідних доз добрив та пестицидів, а й за рахунок включення біологічних препаратів до комплексу послідовних технологічних операцій вирощування культур.

Літературні дані засвідчують позитивний вплив мікробіологічних препаратів та регуляторів росту рослин на формування врожайності зернових культур [1 – 3]. Зокрема, за дії біопрепаратів наростає потужна коренева система рослин, яка слугує середовищем для розвитку корисних мікроорганізмів, що, з одного боку, забезпечує покращення водообміну та мінерального живлення, а з іншого – активізує фізіолого-біохімічні процеси (фотосинтез, дихання та ін.) у рослинах, що відображається на урожайності посівів [4, 5].

Більшість вчених відмічають позитивний вплив біопрепаратів на формування урожайності зернових культур [6 – 8]. Так, за використання біопрепаратів Екозорфу 1 та Байкалу ЕМ-1 прибавка врожаю гречки сорту Вікторія, вирощуваної після сидерату, становила 4,4 і 2,9 ц/га відповідно [9], а передпосівна обробка насіння проса рістрегулятором Емістим С забезпечувала середній приріст урожаю 4 ц/га, при цьому дохід від реалізації значно перевищував затрати на обробку насіння [10]. Проте вплив комплексного використання біологічних препаратів на формування урожайності гречки є практично не вивченим. У зв’язку з цим, доцільним було встановити як різні норми мікробіологічного препарату та способи внесення рістрегулятора впливають на формування врожайності гречки.

Дослідження виконували в умовах дослідного поля Уманського національного університету садівництва. Закладання дослідів проводили за схемою, що включала варіанти з обробкою насіння перед сівбою мікробіологічним препаратом Діазобактерин (штами бактерій Azospirillum brasilense 18–21410) у нормах 150, 175 і 200 мл окремо та сумісно з регулятором росту рослин Радостим (Емістим С – 0,3 г/л, калієва сіль альфа-нафтилоцтова кислота – 1,0 мг/л та мікроелементи) у нормі 250 мл/т. На фоні застосування вищезазначених препаратів посіви гречки у фазу першої пари справжніх листків обприскували регулятором росту рослин Радостим у нормі 50 мл/га. Досліди закладали у посівах гречки сорту Єлена у триразовому повторенні систематичним методом. Облік врожаю виконували поділянково, спочатку скошували у валки, після підсушування обмолочували з наступним зважуванням зерна та переведенням на стандартну вологість [11]. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методами дисперсійного аналізу, описаними Б.А. Доспєховим [12].

У результаті проведених досліджень встановлено, що урожайність гречки формувалась залежно від погодних умов, які складалися у роки проведення досліджень, різних норм мікробіологічного препарату Діазобактерин та способів застосування регулятора росту рослин Радостим. За обробки насіння перед сівбою мікробіологічним препаратом Діазобактерин у нормах 150, 175, 200 мл перевищення врожайності зерна гречки у відношенні до контролю у 2010 складало 7 – 12 % відповідно до норм препарату (рис. 1). Суттєвої різниці у формуванні врожаю між варіантами досліду відмічено не було. Значно вища врожайність спостерігалась у варіантах досліду із обробкою насіння перед сівбою сумішшю препаратів Діазобактерин у нормах 150, 175, 200 мл і Радостим у нормі 250 мл/т. Так, урожайність гречки у даних варіантах досліду на 0,27 – 0,35 т/га перевищувала показник у контролі. Очевидно, комплексне використання біопрепаратів для передпосівної обробки насіння забезпечувало покращення розвитку як надземної біомаси, так і кореневої системи рослин, особливо за дії рістрегулятора, що в свою чергу, сприяло зростанню колонізаційної ризосферної поверхні для інтродукованих мікроорганізмів, а отже, відбувалося покращення мінерального забезпечення рослинного організму, що є важливою умовою формування врожаю [13 – 15].

Рис. 1. Урожайність зерна гречки сорту Єлена за використання мікробілогічного препарату Діазобактерин та регулятора росту рослин Радостим, т/га, 2010 р.

1. Без застосування препаратів (контроль). 2. Діазобактерин 150 мл; 3. Діазобактерин 175 мл; 4. Діазобактерин 200 мл; 5. Радостим 250 мл; 6. Діазобактерин 150 + Радостим 250 мл/т; 7. Діазобактерин 175 + Радостим 250 мл/т; 8. Діазобактерин 200 + Радостим 250 мл/т; 9. Радостим 50 мл/га; 10. Діазобактерин 150 + Радостим 50 мл/га; 11. Діазобактерин 175 + Радостим 50 мл/га; 12. Діазобактерин 200 + Радостим 50 мл/га; 13. Радостим 250 мл/т + Радостим 50 мл/га; 14. Діазобактерин 150 + Радостим 250 мл/т + Радостим 50 мл/га; 15. Діазобактерин 175 + Радостим 250 мл/т + Радостим 50 мл/га; 16. Діазобактерин 200 + Радостим 250 мл/т + Радостим 50 мл.

За обприскування посівів гречки Радостимом 50 мл/га на фоні обробки насіння Діазобактерином 150; 175 і 200 мл приріст зерна у відношенні до контролю складав 0,2; 0,24 і 0,25 т/га відповідно, а у відношенні до відповідних варіантів з комплексною обробкою насіння Діазобактерином і Радостимом перед сівбою він був менше на 0,07; 0,08 і 0,10 т/га відповідно.

Це узгоджується з даними інших вчених [16, 17], які засвідчують більш відчутну дію регуляторів росту рослин за використання їх для обробки насіння перед сівбою, ніж по вегетуючих рослинах.

Аналізуючи варіанти досліду з використанням Діазобактерину 150; 175; 200 мл та Радостиму 250 мл/т для обробки насіння перед сівбою з наступною обробкою посівів Радостимом у нормі 50 мл/га, слід зазначити, що приріст зерна гречки зріс у відношенні до контролю на 0,39; 0,42 і 0,48 т/га відповідно, у відношенні тих же варіантів, але без обробки вегетуючих рослин Радостимом – на 0,12; 0,12 і 0,13 т/га за НІР₀₅ 0,11 т/га.

Так, найвищі прибавки зерна відносно контролю було відмічено у варіантах досліду з Діазобактерином у нормах 150; 175 і 200 мл та Радостимом 250 мл/т, використаними для обробки насіння перед сівбою, з наступною обробкою посівів Радостимом у нормі 50 мл/га. Одержані дані найвищої врожайності в цих варіантах досліду узгоджуються з одержаними нами даними найвищої фізіолого-біохімічної та мікробіологічної активності посівів, зокрема фотосинтетичної продуктивності, вмісту хлорофілів а і в у листках, ферментативної активності.

Таким чином, мікробіологічний препарат Діазобактерин, внесений як роздільно, так і в сумішах із регулятором росту рослин Радостим, накладає істотний відбиток на формування врожайності зерна гречки. Проте найвища врожайність зерна гречки формується в посівах за використання Діазобактерину у нормі 200 мл і Радостиму у нормі 250 мл/т для обробки насіння перед сівбою з наступним обприскуванням посівів Радостимом у нормі 50 мл/га, що на 46 % перевищує показники контролю. Це свідчить про вплив різних способів застосування Радостиму (обробка насіння + обробка посівів) на ростові процеси рослин гречки, що в сукупності з мікробіологічними складовими Діазобактерину, для яких створюється більша колонізаційна поверхня кореневої системи, забезпечує активізацію фізіологічних процесів у рослинах, спрямованих на формування високої врожайності посівів.

Список використаних джерел

1. Мащенко Ю.В. Вплив систем удобрення та ефективних мікроорганізмів на продуктивність гречки в умовах північного Степу України / Ю.В. Мащенко // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва. – Дніпропетровськ, 2009. – № 37. – С. 26–30.

2. Шевченко А.О. Регулятори росту. Принципово новий високоефективний елемент сільськогосподарських технологій / А.О. Шевченко, В.О. Тарасенко // Захист рослин. – 1998. – №1. – С. 17 – 19.

3. Шарафетдинов У.И. Влияние биологических препаратов на урожайность и качество зерна яровой пшеницы в условиях Волго-Вятского региона: автореферт дис. на соиск. уч. степ. канд. с.-х. наук: спец. 06.01.09 «Растениеводство» / У.И. Шарафетдинов. – Нижний Новгород, 2003. – 22с.

4. Карпенко В.П. Біологічні основи інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин / В.П. Карпенко, З.М. Грицаєнко, Р.М. Притуляк , С.П. Полторецький, І.І. Мостов’як, О.О. Фоменко – Умань: «Сочинський», 2012. – 357с.

5. Карпенко В.П. Активність окремих ферментів класу оксидоредуктаз у рослинах ячменю ярого за дії бакових сумішей гербіцидів і регулятора роту рослин / В.П. Карпенко // Зб. наукових праць Уманського НУС. – 2010. – Вип. – 74. – С. 64 – 71.

6. Каленська С.М. Продуктивність озимого тритікале при застосуванні біостимуляторів росту / С.М. Каленська, Т.В. Першукова // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції «Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення». – Дніпропетровськ: Ін-т зернового господарства УААН, 2000. – С. 31.

7. Григор’єва О.М. Урожайність та якість зерна сої залежно від обробітку ґрунту, удобрення та біопрепаратів в умовах Північного Степу України / О.М. Григор’єва // Сільськогосподарська мікробіологія. – Вип. 17. – 2013. – С. 138 – 147.

8. Soil Microbiology, Ecology and Biochemesty / ed. bu E.A. Paul // USA: Academic Press. – 2007. – 514 p.

9. Тіней В.А. Інтенсифікація технології вирощування гречки в умовах південно-західного Лісостепу України : автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 «Рослинництво» / В.А. Тіней. – Кам’янець-Подільськ. – 2007. – 19 с.

10. Гринюк І. М. Обробка насіннєвого матеріалу проса препаратом Емістим С і вплив на врожайність та господарські показники культури. // Зб. наук. пр. Уманської ДАА, 2002. – С. 35 – 40.

11. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів / З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко – К.: «Нічлава», 2003. – 320 с.

12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов – М: Агропромиздат, 1985. – 350 с.

13. Дідович С.В. Ефективність симбіотичної азотфіксації в агроценозах України / С.В. Дідович, М.З. Толкачов, О.Ю. Бутвіна // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів. – 2008. – Вип. 8. – С. 117 – 125.

14. Шевніков М.Я. Урожайність та якість насіння сої залежно від строків сівби і використання біопрепаратів / М.Я. Шевніков, М.Ю. Кулібаба // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2013. – №3. – С. 41 – 44.

15. Шевніков Д.М. Вплив мінеральних добрив та біопрепаратів на якість зерна пшениці твердої ярої / Д.М. Шевніков // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2013. – № 4. – С. 153 – 157.

16. Єремко Л.С. Продуктивність окремих сільськогосподарських культур за застосування регуляторів росту рослин / Л.С. Єремов, А.В. Сидоренко, Р.В. Олепір, С.О. Агафанова // Вісник Полтавської аграрної академії . – 2009. – № 1. – С. 43 – 45.

17. Іщенко В.А. Ефективність використання Ризогуміну і Поліміксобактерину у поєднанні з мікродобривом та регулятором росту при вирощуванні гороху вусатого типу в Північному Степу / В.А. Іщенко // Сільськогосподарська мікробіологія. – 2013. – Вип. 17. – С. 89 – 100.