Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

 

Студент ОКР спеціаліст Шафінська М.І., студентка IV курсу Коваль І.А., студентка IV курсу Синенька Ю.В., к.б.н. Рогач В.В., к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

 

Вплив активаторів росту на накопичення і перерозподіл різних форм азоту у рослин картоплі

В основі формування продуктивності сільськогосподарських культур знаходяться процеси поглинання, транспортування, перерозподілу метаболітів. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні стимулятори росту рослин [2].

Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [2].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. Тому важливим є вивчення динаміки різних форм азоту у картоплі за дії стимуляторів росту [1].

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях картоплі СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 препаратами: 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність досліду п’ятикратна, а біохімічних досліджень трикратна.

Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Матеріали оброблені за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин картоплі сорту Санте стимуляторами росту супроводжувалося змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азот. Встановлено, що на початок вегетації відбувався відтік азотовмісних сполук із коренів рослин картоплі та накопичення їх в другій половині вегетаційного періоду, за рахунок білкової форми азоту, як у контролі так і у досліді. За дії препаратів 1-НОК та ГК3 на


Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину Вміст азоту, % на суху речовину Подпись: Вміст азоту, % на суху речовину Вміст азоту, % на суху речовину  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту відповідно зростав на 42 і 6%. При застосуванні 6-БАП показник зменшувався на 25%.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах рослин картоплі свідчить, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту усіх форм азоту у контролі, та досліді.

Стимулятори росту інтенсифікували відтік азотовмісних сполук із стебел до листків за рахунок білкової форми. На кінець досліджуваного періоду вміст білкового азоту після обробки 1-НОК зменшувався на 15%, за дії ГК3 на 32%, а при застосуванні 6-БАП був меншим на 64%. Вміст небілкового азоту протягом вегетації у всіх варіантах досліду був близьким до контролю. В кінці досліджуваного періоду спостерігалося зростання вмісту небілкового азоту в стеблах за дії 6-БАП.

За результатами наших досліджень встановлено, що протягом вегетації  вміст загального азоту у листках був суттєво вищим ніж у інших органах рослин картоплі сорту Санте. Нами встановлено, що на початку вегетації відбувалося зменшення вмісту білкового азоту у листках. При цьому в контролі таке зменшення було найбільш суттєвим. Після фази цвітіння спостерігалося зростання вмісту білкового азоту у листках рослин картоплі. На початок фази бульбоутворення за дії 1-НОК, та 6-БАП вміст білкового та небілкового азоту в листках дослідних рослин зростав відповідно на 12, та 44%. ГК3 зменшував вміст білкового азоту 6%.

Провівши аналіз вмісту різних форм азоту в процесі формування бульб нами встановлено, що обробка препаратами збільшувала вміст па азоту в бульбах протягом усього періоду досліджень. Зокрема при застосуванні 1-НОК показник зростав на 14%. За дії ГК3 показники зменшувалися на 7%, а після обробки 6-БАП на 8%.

         Таким чином, швидке перетворення небілкового азоту у білковий та використання білкового азоту для формування бульб може позитивний впливи на продуктивність культури.

Позитивною була і динаміка формування бульб картоплі за дії стимуляторів росту. На 40-й день після обробки при застосуванні 1-НОК кількість бульб в одному корчі перевищувала контрольний варіант на 17%. Після обробки ГК3 кількість бульб в корчі зростала на 33%. 6-БАП підвищував кількість плодів на 25%.

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом і стимуляторів росту інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до бульб, що формуються. Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування ГК3.

 

Література

1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/–Х.:Фолио, 2002.–254 с.

2. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.