Біологічні науки /
Структурна ботаніка і біохімія рослин
Студент IV курсу Вакулюк О.І., студент
IV курсу Сьомак О.В., студент IV курсу Шевчук О.П. к.б.н. Рогач В.В., .к.с-г.н.
Рогач Т.І.
Вінницький державний педагогічний університет,
Україна
Вплив
антигіберелінових препаратів на динаміку накопичення вуглеводів у рослин
картоплі
Застосування ретардантів і
етиленпродуцентів є одним із важливих напрямків сучасної фізіології і біохімії
рослин [1]. Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних
відносин у рослині через перебудову їх асиміляційного апарату, зміну габітусу,
співвідношення мас органів, появу нових атрагувальних центрів [1].
Картопля важлива овочева, технічна
та кормова культура, тому важливим є вивчення динаміки різних форм вуглеводів
за дії інгібіторів росту. [1].
У вегетаційний період 2014 року
дослідження проводили на насадженнях картоплі СФГ «Бержан» с. Гобанівка
Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого
оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м2,
повторність п’ятикратна [2]. Загальний вміст цукрів та крохмалю визначали
йодометричним методом за Х.М. Починком [4]. Статистичну обробку даних проводили
за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.
Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту картоплі сорту
Санте за дії ретардантів зумовлювала змінами в накопиченні і перерозподілі
різних форм вуглеводів (рис.).
Встановлено, що у корінні картоплі сорту Санте вказує на те, що в
процесі вегетації відбувається відтік цукрів від підземного вегетативного
органу переважно за рахунок редукуючих форм. Обробка рослин EW-250 і ССС-750 інтенсифікувала процеси відтоку
цукрів на відміну від 2- ХЕФК за дії якого вміст цукрів протягом вегетації був
вищим ніж у контролі. В кінці досліджуваного періоду вміст редукуючих цукрів у
корінні рослин картоплі
![]()
![]()
обробленої
2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 перевищував контроль на 13, 19
і 4%. Усі препарати зменшували вміст сахарози у корінні протягом вегетації на 16%.
Нами досліджено, що на
початку вегетації відбувалося накопичення крохмалю в корінні рослин картоплі. У
фазу цвітіння за дії ретардантів вміст крохмалю перевищував контрольний
показник на 19%. Натомість на початку фази утворення бульб вміст полісахариду
після обробки EW-250 і ССС-750
зменшувався на 5 і 33%, а за дії 2-ХЕФК відтікав до бульб більш повільніше.
Показано, що у стеблах рослин картоплі, відбувалося
накопичення суми цукрів та крохмалю на початку вегетації та їх відтік у другій
половині вегетації, як у контролі так і у досліді. Встановлено, що за дії
ССС-750 відбувалося накопичення цукрів у стеблах протягом вегетації за рахунок
редукуючих форм, а на початку фази утворення бульб і за рахунок сахарози. Вміст
сахарози у стеблах, у цю ж фазу, зростав і у рослин оброблених 2-ХЕФК.
Встановлено зростання вмісту
крохмалю у стеблах на початку вегетації та суттєве зменшення в другій половині і
у досліді і у контролі. Причому відтік крохмалю з стебла за дії ретардантів
відбувався повільніше ніж у контролі, а накопичення було більш інтенсивнішим.
Особливо чітко це простежується після обробки ССС-750 у першому випадку та
2-ХЕФК у другому.
На початку фази формування плодів
вміст крохмалю за дії 2-ХЕФК, EW-250
та ССС-750 зростав у порівнянні з контролем відповідно на 43, 5 і 10%.
Досліджено, що в процесі вегетації
відбувається зменшення вмісту усіх форм вуглеводів у листках картоплі. Ретарданти
посилювали відтік цукрів з листків до бульб, що формуються. За дії EW-250 це відбувалося переважно за рахунок сахарози
(35%), а при обробці ССС-750 за рахунок редукуючих форм (12%). 2-ХЕФК збільшував
суму цукрів у листках за рахунок сахарози (22%).
Вміст крохмалю протягом вегетації
зменшувався, як у контролі так і у досліді. У фазу активного утворення бульб
2-ХЕФК та ССС-750 збільшували його вміст у листка на 4 та 9%, а EW-250 зменшував на 5%.
Дослідивши динаміку накопичення
різних форм вуглеводів у бульбах рослин картоплі констатуємо факт, що протягом
вегетаційного періоду відбувалося інтенсивне зменшення вмісту цукрів, за
рахунок, як редукуючих форм так і сахарози і збільшення вмісту крохмалю у
контролі та у досліді.
Ретарданти посилювали реутилізацію
цукрів у бульбах картоплі відповідно за рахунок редукуючих форм (EW-250) та сахарози (ССС-750). На кінець
досліджуваного періоду вказані форми цукрів зменшувалися відповідно на 9 та
10%. За дії 2-ХЕФК вміст цукрів у бульбах зростав в наслідок накопичення
сахарози, вміст якої у фазу бульбоутворення збільшувався на 15%.
Встановлено, що при застосуванні ретардантів
відбувається накопичення крохмалю у бульбах. В кінці досліджуваного періоду
вміст полісахариду за дії 2-ХЕФК, EW-250
та ССС-750 зростав відповідно на 3, 7 та 6%.
Такі
зміни у динаміці вуглеводів у вегетативних органах рослин картоплі мали
суттєвий вплив на продуктивність культури. Нами встановлено, що за дії EW-250 сира маса плодів на початок фази
активного бульбоутворення перевищувала контрольний показник на 29%, а при
застосуванні ССС-750 на 18%. За дії 2-ХЕФК сира маса плодів була меншою ніж у
контролі на 63%.
Таким
чином, застосування антигіберелінових інгібіторів росту рослин ретардантного
типу – EW-250 та ССС-750 зумовлювало перерозподіл потоків
асимілятів до господарськоцінних органів – бульб. Нами встановлено, що середня
маса однієї за дії EW-250 становила
49,43±1,88 г., при застосуванні ССС-750 52,96±2,12 г. У контролі середня маса
одного плоду становила 47,92±2,32г. При обробці рослин картоплі сорту Санте
2-ХЕФК середня маса бульби у порівнянні з контролем зменшувалася і становила
37,65±1,73.
Література
1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских / –Х.:Фолио, 2002.–254 с.
2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки
експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000.
– 272 с.
3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа
растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.
4. Прусакова
Л. Д. Регуляторы роста растений / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова, В. Г.
Головатый. – 1989. – С. 27-33.