Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМІЧНОЇ БУДОВИ СТЕБЛА ТОМАТІВ СОРТУ РОМА ЗА ДІЇ ЕТИЛЕНПРОДУЦЕНТУ

Як важливий елемент захисних заходів у світовому рослинництві дедалі частіше використовують регулятори росту рослин. Екологічно безпечною групою препаратів з ретардантними властивостями є етиленпродуценти, які розкладаються у рослині з виділенням вільного етилену і  здатні прискорювати швидкість дозрівання соковитих плодів і ягід [1, 2, 5]. Відомо, що стійкість рослин до полягання, формування плодів, значною мірою визначається анатомічною будовою стебла. У зв'язку з цим, метою нашої роботи було встановити вплив етиленпродуценту есфону на гістогенез стебла томатів.

 Роботу проводили на томатах рослин сорту Рома в польових умовах. Площа облікової ділянки – 10 м2. Обробка здійснювалась за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,05 %-им есфоном одноразово 12.07.2014 в фазу бутонізації до повного змочування листків.

Особливості анатомічної будови стебла вивчали на кінець вегетації на фіксованому матеріалі за допомогою мікроскопома «Микмед-1» та окулярного мікрометра МОВ-1-15х [4]. Склад фіксуючої сумішші – рівні частини етилового спирту, гліцерину та 1 %-го водного розчину формаліну. Матеріали оброблені статистично за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. 

Ретарданти, впливаючи на висоту осьових органів, в багатьох випадках призводять до розростання стебел, потовщення стінок соломини, тощо [3]. Нами втсановлено, що за дії 0,05 %-ого есфону відбувалося достовірне потовщення стебла томатів у порівнянні з контролем (табл. 1).

Результати наших досліджень також свідчать, що обробка рослин етиленпродуцентом зумовлювала потовщення шару основної механічної тканини – коленхіми  у дослідному варіанті.

Таблиця 1

Показники /Варіант

Сорт Рома

Контроль

0,05 %-ий есфон

Товщина стебла, мкм

5660,2±

258,39

*7851,7±

438,11

Товщина епідермісу, мкм

28,8±0,94

*41,3±1,05

Товщина гіподерми, мкм

28,7±0,94

30,9±0,77

Товщина коленхіми, мкм

170,59±

6,15

*236,73±

10,07

Діаметр клітин коленхіми, мкм

10,32±

0,53

11,12±

0,56

Товщина кори, мкм

256,07±

4,18

*414,22±

19,11

Товщина ксилеми, мкм

562,05±

14,39

*766,68±

27,14

Діаметр судин ксилеми, мкм

53,28±

2,73

*67,56±

4,93

Кількість судин ксилеми в шарі деревини, шт.

8,91±

0,48

*12,11±

0,73

Товщина серцевини, мкм

4081,72±

198,74

*5531,49±

451,39

Лінійні розміри центральних паренхімних клітин серцевини, мкм

170,38±

5,48

*267,03±

6,92

Лінійні розміри паренхімних клітин перимедулярної зони, мкм

68,09±

6,24

75,67±

3,97

 Вплив есфону на анатомічну будову стебла томатів сорту Рома

Примітки:   1. Рослини обробляли 12.07.2014 р.

                    2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Окрім цього, за дії препарату відбувалося зростання товщини клітин епідермісу та гіподерми, товщини шару кори та шару ксилеми. При цьому збільшення шару ксилеми відбувалося за рахунок збільшення діаметру та кількості клітин судин ксилеми, де даний показник був більшим від контролю в 0,8 рази та в 0,7 рази відповідно. Така специфіка диференціації пагона рослини під впливом препарату посилює його механічну міцність, покращує стійкість до вилягання, що є передумовою покращення умов дозрівання плоду.

Встановлено, що етиленпродуцент впливав на лінійні розміри паренхімних клітин серцевини. Під впливом 0,05 %-го есфону на рослини томатів розміри центральних паренхімних клітин були більшими від контролю у 0,6 рази, а клітини перимедулярної зони в 0,9 рази.

Таким чином, застосування есфону призводить до потовщення стебла дослідних рослин, що зумовлює стійкість рослин до вилягання та створює технологічні переваги для збору врожаю.

 

Список використаної літератури:

1.   Ващенко В. Ф. Влияние этиленпродуцента на устойчивость посева ячменя к полеганию / В. Ф. Ващенко,  В. В. Нам // Аграрна наука. – 2010.  – № 2 – С. 15 – 17.

2.   Ващенко В. Ф. Адаптация устойчивости посева к полеганию ингибитором [Текст] / В. Ф. Ващенко, Н. В. Серкин // Аграрна наука: Научно-теоретический и производственный журнал. – 2013. – №  6. – С. 12 – 13.

3.   Кабашникова Л. Ф. Фотосинтетический апарат и потенциал продуктивности хлебных злаков [Текст] / Л. Ф. Кабашникова. – Мн.: Беларусская наука. – 2011. – 327 с

4.   Казаков О. Є. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / О. Є. Казаков. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

5.   Рожкован В. Ретарданти на посівах ріпаку / В. Рожкован, О. Поляков // Пропозиція. – 2012. – № 10. – С. 70 – 71.