Строкович Г. В.

кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства,

завідувач кафедри економіки підприємства, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Україна

ОЦІНКА ЯКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ВІДДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Якість функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств в умовах розповсюдження економіки знань та поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій безпосередньо залежать від якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу, який вимагає здійснення відповідних організаційних перетворень, що максимально відповідають стратегічним цілям господарського суб’єкту, його існуючим та потенційним обмеженням, потребам та можливостям постачальників та споживачів.

Аналіз використання інформаційно-комунікаційних технологій вітчизняними підприємствами [6, 7] довів, їх невідповідність вимогам сьогодення та потребу застосування нових підходів до здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, які спрямовані на розповсюдження інформації та знань на підприємстві, активізацію їх застосування та постійне оновлення.

Під якістю функціонування інформаційно-аналітичного відділу розуміється його здатність належним чином задовольняти визначені та передбачувані інформаційні потреби зовнішніх та внутрішніх користувачів протягом всього періоду функціонування підприємства.

Важливим є формування системи показників, які об'єктивно й належним чином, достатньо повно описують результати функціонування інформаційно-аналітичного відділу. Економічне значення системи показників обумовлюється:

доцільністю комплексної оцінці якості функціонування інформаційно-аналітичного підрозділу, який здійснює інформаційне та знанієве забезпечення у стратегічному періоді всіх підрозділів підприємства та його взаємодію з постачальниками й споживачами завдяки пошуку, розповсюдженню та створенню актуальних баз даних та баз знань;

необхідністю адаптації підприємства до змін що здійснюються у внутрішньому та зовнішньому середовищі;

безпосереднім впливом якості інформаційного та знанієвого забезпечення на функціонування підприємства.

Побудова системи показників оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного підрозділу ґрунтується на єдиних методологічних засадах. Представляється доцільним зосередитися на таких:

система показників відображає стан, структуру і розвиток інформаційно-аналітичного відділу, його роль у процесі прийняття управлінських рішень та вплив на них. У зв'язку з цим, доцільно виділяти інтегральний показник та часткові показники, що характеризують різні аспекти функціонування підприємства;

єдність між інтегральним та частковими показниками, визначення взаємозв'язків між показниками;

застосування кількісних та якісних оцінок.

Важливою при оцінці якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу представляється оцінка якості інформаційних систем, що застосовуються на підприємстві. Результати аналізу літературних джерел [1, 4, 8, 13] та їх обробка методом ранжування свідчать, що найвищі ранги за кожним критерієм оцінки мають такі показники, як функціональна придатність, здатність до взаємодії, доступність (готовність), простота використання, тестування, адаптованість, замінність, вартість розробки.

Крім того, важливого значення має безпосередньо якість інформації, що використовується на підприємстві та сприяє зростанню якості його функціонування, зокрема завдяки її своєчасному розповсюджені інформаційно-аналітичним відділом. Результати аналізу літературних джерел [5, 9, 11] свідчать, що найвищі ранги (від одного до трьох) мають такі показники, як достовірність, актуальність, доступність, ефективність.

Стратегічне управління якістю функціонування підприємства, зокрема якістю функціонування його інформаційно-аналітичного відділу, обумовлюється також й оцінкою ефективності процесу управління. Узагальнення думок вчених та визначення частоти використання показників дозволяє зробити висновок щодо доцільності здійснення оцінки на основі таких показників як: економічність роботи апарату управління, якість виконання управлінських функцій, продуктивність апарату управління [2, 5, 13, 14].

Таким чином, представлені показники характеризують якість функціонування інформаційно-аналітичного відділу, який забезпечує стратегічне управління якістю функціонування підприємства в цілому.

На основі аналізу літературних джерел [1-5, 8, 9, 11-13] та за результатами проведеного дослідження підприємств Харківського регіону сформовано систему показників оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного підрозділу (рис. 1), яка є узагальненою та містить показники які дозволяють оцінити якість роботи інформаційно-аналітичного відділу: показники якості інформаційних систем підприємства, якості інформації, ефективності функціонування інформаційно-аналітичного відділу.

Далі розглянемо методи розрахунку визначених показників. У табл. 1-3 представлено систему показників оцінки якості роботи інформаційно-аналітичного відділу підприємства.

Таблиця 1

Кількісне значення показників оцінки якості інформаційних систем ІАВ підприємства

Показник	5 балів	4 бала	3 бала	2 бала	1 бал
Функціональна придатність	Повністю відповідає вимогам	Відповідає вимогам не в повному обсязі	Частково відповідає вимогам	Практично не відповідає вимогам	Повністю не відповідає вимогам
Здатність до взаємодії	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Достовірність	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Простота використання	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Тестування	Відмінні результати	Добрі результати	Достатні результати	Погані результати	Дуже погані результати
Адаптованість	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Замінність	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Вартість розробки	Дуже низька	Низька	Середня	Висока	Дуже висока

Рис. 1. Показники якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства

Таблиця 2

Кількісне значення показників оцінки якості інформації ІАВ підприємства

Показник	5 балів	4 бала	3 бала	2 бала	1 бал
Доступність	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Актуальність	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька
Ефективність	Дуже висока	Висока	Середня	Низька	Дуже низька

Таблиця 3

Система показників щодо оцінки ефективності функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства

№	Показник	Умовні позначення та пояснення	Примітка
1.	Коефіцієнт економічності роботи апарату управління	Ру – результат управління (прибуток), грн.; Чау – чисельність апарату управління, кількість.	Чим більше коефіцієнт, тим вище економічність роботи апарату управління ІАВ.
2.	Коефіцієнт якості виконання управлінських функцій	− загальна сума втрат робочого часу, год.; Фk − загальний змінний фонд робочого часу, год.; 1, 2 …, m — число k-их підрозділів; 1, 2 …, n — число і-х функцій управління.	Чим більше коефіцієнт, тим вище якість виконання управлінських функцій ІАВ.
3.	Коефіцієнт продуктивності апарату підрозділу	ІА – інформаційно-аналітичний внесок за період, грн.; Bay – витрати на функціонування апарату управління ІАВ, грн.; Вмм – витрати на інформаційно-аналітичне забезпечення, грн.	Чим більше коефіцієнт, тим вище продуктивність роботи ІАВ.

На основі проаналізованих підходів оцінювання якості, специфіки даного дослідження, з використанням пропозицій науковців [1-5, 8, 9, 11-14] визначено етапи оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу (рис. 2).

Для визначення узагальненої кількісної оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства доцільним представляється розрахунок відповідного інтегрального показника:

, (1)

де K – інтегральний показник оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства;

n – кількість показників оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства;

– стандартизоване значення i-го коефіцієнту у періоді t;

– стандартизоване значення i-го коефіцієнту у періоді (t+1);

– ваговий коефіцієнт i-го коефіцієнту, значення якого є актуальними для розглянутого періоду [t; t+1]. Вагові значення коефіцієнтів виставляються експертами підприємств, які досліджуються та обумовлюються цілями які було поставлено перед інформаційно-аналітичним відділом підприємства на оцінюваний період.

Оскільки коефіцієнти оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу підприємства є стимуляторами, то здійснимо стандартизацію даних за формулою:

, (2)

де та – поточне і максимальне значення i-го коефіцієнта оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу.

Інтерпретацію значень інтегрального показника якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу (K) доцільно виконувати на основі застосування модифікованої шкали Харрінгтона [10]:

0K0,37 – якість функціонування інформаційно-аналітичного відділу є незадовільною, система управління та забезпечення його функціонування не відповідає сучасним потребам та вимагає прийняття відповідних управлінських рішень стосовно стратегічного управління якістю;

0,38<K<0,63 – спостерігається позитивна тенденція стосовно зростання якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу, однак доцільною є розробка низки заходів, які сприятимуть покращенню роботи відділу, а саме – зростання рівня компетенції персоналу, обговорення напрямків подальшої трансформації баз даних та баз знань, вдосконалення системи мотивації, тощо;

0,64 K 1 – якість функціонування інформаційно-аналітичного відділу можна охарактеризувати як достатньо високу, яка у повній мірі забезпечує потреби підприємства.

Таким чином, застосування запропонованого методичного підходу щодо оцінки якості функціонування інформаційно-аналітичного відділу є підґрунтям визначення недоліків у його функціонуванні, прийняття відповідних управлінських рішень щодо їх усунення, що сприяє зростанню якості функціонування підприємства. Методичний підхід апробовано на промислових підприємствах машинобудування Харківського регіону.

Література

1. ISO-портал [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.staratel.com/iso/ISO9000/Article/QualCont.htm].

2. Аванесов Е. К. Самооценка организационного процесса компании и СМК / Е. К. Аванесов, В. Е. Швец // Методы менеджмента качества. − 2005. − № 1. – С. 4‑10.

3. Адлер Ю. П. Управление знаниями: новые акценты поиска источников конкурентных преимуществ / Ю. П. Адлер, Е. А. Черных // Стандарты и качество. – 2002. – № 5. – С. 48‑55.

4. Бобко О. Управління знанням в інформаційних системах: соціально-філософські аспекти [Електронний ресурс] / О. Бобко // Науковий вісник ТЕХNОКРАТ. – 2010. ‑ 21 мая – Режим доступу : http://technocrat.org.ua/upravlinnya-znannyam-v-informatsiynih-s/

5. Бушуева Л.И. Информационно-аналитическое обеспечение маркетинговой деятельности организаций: теория и методология статистического исследования: Монография. − М.: Академия Естествознания, 2007 http://www.monographies.ru/16

6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах України: статистичний бюлетень. – К. : Державна служба статистики України, 2011. – 49с.

7. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах України: статистичний бюлетень. – К. : Державна служба статистики України, 2013. – 50с.

8. Калбертсон Р. Быстрое тестирование / Р. Калбертсон, К. Браун, Г. Кобб; М. : Издательский дом «Вильямс», 2006. – 380 с.

9. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество, культура / М. Кастельс. – М. : ГУ ВШЭ, 2000.

10. Любушин Н. П. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности / Н. П. Любушин ; 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 448 с.

11. Новаківський І. І. Інформаційний потенціал системи управління підприємством: дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / І. І. Новаківський. − Л., 2002. − 219 с.

12. Русакова Е. В. Информационный потенциал промышленных предприятий : оценка, динамика, резервы повышения : автореф. дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05 / Е. В. Русакова. – Самара, 2006. – 26 с.

13. Сабадирьова А. Л. Організаційні основи інформаційної системи оцінки потенціалу промислового підприємства / А. Л. Сабадирьова // Вісник Хмельницького національного університету : наук. журнал. Економічні науки. – 2010. − № 5, Т. 4. – С. 303-307.

14. Сіменко І. В. Якість систем управління підприємствами : методологія, організація, практика : [монографія] / І. В. Сіменко. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2009. – 393 с.