Качуринець Д. В., науковий керівник – к.е.н, доц..Капінос Г. І.

Хмельницький національний університет, Україна

Аутсорсинг як основа ефективного бізнесу

Швидкі темпи розвитку сучасних ринків вносять корективи в усі стадії процесу формування, розвитку і вдосконалення бізнесу. Намагання максимально забезпечити конкурентоспроможність компанії, збільшити її прибутковість шляхом оптимізації (зменшення) витрат при збереженні або збільшенні показника якості призвело до виникнення послуг за принципом аутсорсингу.

Термін «аутсорсинг» походить від англій­ського вислову outer-source-using, що означає викорис­тання зовнішнього джерела, ресурсу. З цього слідує, що аутсорсинг – це обумовлене договором використання матеріальних засобів, майна та знань третьої особи з гарантованим рівнем якості, гнучкості надання послуг, які раніше виконували­ся за рахунок внутрішніх сил компанії[3].

Аналіз досліджень свідчить, що технічними передумовами аутсорсингу стали принципові зміни характеру діяльності сучасної міжнародної компанії. Розвиток транспортної системи і здешевлення перевезень, стрімкий прорив в області комунікацій і інформаційних технологій, посилення горизонтальних зв’язків дозволили розбивати багато внутрішньофірмових процесів на окремі функції або операції, які можуть здійснюватися абсолютно незалежно від інших. У результаті цього з’явилася можливість делегування цих функцій зовнішньому виконавцеві з метою економії витрат. Американські економісти Д. Гроссман і Е. Россі-Хансберг висунули концепцію поділу сучасного виробництва на функції (tasks). На їхню думку, діяльність сучасних американських ТНК все більше спирається на глобальні ланцюжки поставок "функцій", необхідних для виробництва товару або послуги, а не самого кінцевого готового товару. У результаті компанія-виробник виграє не тільки від спеціалізації і поділу праці, а й від того, що кожну операцію (або функцію) можливо розмістити там, де її виробництво обійдеться дешевше всього. Міжфірмова і міжгалузева конкуренція трансформується в конкуренцію між окремими функціями, такими як збірка, конструювання, програмування, упаковка, введення даних і т.п., здійснюваними різними компаніями.

В Україні дослідження, предметом яких виступає аутсорсинг на промислових підприємствах, вивчені недостатньо. Основна причина цього явища - відсутність повноцінних теоретичних і методичних напрацювань в даній області, здатних спонукати керівництво виробничих підприємств до активних дій у напрямку застосування аутсорсингу. Можливість масштабного застосування аутсорсингу в українській промисловості обумовлюється необхідністю виведення наших підприємств на світовий ринок. Передача частини виробничого процесу дозволить промисловим підприємствам вийти на новий рівень розвитку і стати конкурентоспроможними.

Аутсорсинг в Україні перебуває на стадії становлення, особливо у сфері маркетингу. Темпи його розвитку надто повільні, оскільки підприємства побо­юються передавати низку функцій через ризик їх виконання на неналежному рівні. Специфіка цього виду аутсорсингу в Україні полягає у тому, що підприємства більшою мірою спрямовані на передачу дослідницьких функцій, функцій комунікації, ніж на передачу функцій у сфері збуту та контролю маркетингової діяльності [4].

Ринок консалтингових по­слуг в Україні на даний час має хаотичний і водночас перспективний характер. Українські консалтингові фірми є цілком конкурентноспроможними, особливо у таких видах діяльності, як реструктуризація підприємств та організація бізнес-процесів, управління якістю, інжиніринг, інфор­маційні технології, маркетинг, аудит, кадровий консалтинг і навчання. Використання аутсорсингу звільняє підприємства від виму­шеного створення своїх власних внутрішніх служб і підрозділів, які потребують значних фінансових витрат і відповідного кадрового забезпечення. Переваги використання аутсорсингу як нової стратегії в управлінні полягають у можли­вості сфокусувати увагу на основному бізнесі, знизити інвестування в неосновні фонди, гнучко реагувати на зміни на ринку; скоротити витрати на на­вчання персоналу, проведення маркетингових дос­ліджень тощо [2].

Для великих промислових підприємств доцільно використовувати саме переваги аутсорсингу в умовах глобалізації, які допоможуть отримати доступ до ресурсів та ринків збуту. Крім непрофільних функцій, таких як маркетинг і збут, логістика, бухгалтерський облік, підприємства мають можливість передати на аутсорсинг частину виробничих функцій, пов’язаних з виробництвом комплектуючих, і залишити за собою лише складальну функцію та отримати наступні переваги:

- підвищити якість комплектуючих;

- знизити загальні витрати завдяки відсутності заготівельного та допоміжного виробництва;

- зменшити адміністративні витрати;

- вивільнити дефіцитне устаткування і висококваліфіковану робочу силу для роботи над ресурсномісткими операціями;

- оптимізувати роботу відділу постачання внаслідок скорочення номенклатури закуповуваних виробів.

В свою чергу середній і малий бізнес може втримати конкурентні позиції за рахунок надання аутсорсингових послуг для крупних підприємств як всередині країни, так і за її межами.

Таким чином, українські підприємства за умов розробки продуманої та виваженої маркетингової політики, використання аутсорсингу можуть значно зміцнити власні конкурентні позиції не лише на українському ринку, але й отримати шанс вийти на ринки інших країн світу з високотехнологічною продукцією. Українським підприємствам необхідно скористатися перевагами, що надають СОТ та глобалізація, розміщуючи виробництво у країнах південно-східної Азії, активно використовуючи аутсорсинг, а в «своїх руках» залишати бренд, НДДКР, менеджмент та завершальні стадії виробництва [4].

Найбільш поширеними причинами, які сповільнюють темпи використання аутсорсингу вітчизняними підприємствами, є невпевненість у професійності потенційного виконавця та економічна невигідність передачі. Однією з причин повільного впровадження аутсорсингу в Україні називають відсутність відповідного законодавчого визначення й регулювання процесів аутсорсингу. Однак, Господарський Кодекс України досить чітко визначає права кожної із сторін через господарські договори здійснювати підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, тому відсутність спеціального Закону не є перешкодою на шляху поширення аутсорсингу.

Отже, використання аутсорсингу спрямоване на стабілізацію розвитку підприємства, ефективне використання його внутрішнього потенціалу, підвищення гнучкості та адаптивності до змін у ринковому середовищі. В Україні процес адаптації аутсорсингу відбувається не так швидко як за кордоном, однак із загостренням конкуренції на внутрішньому ринку, розвитком інтеграційних процесів все більше підприємств визнають його переваги і доцільність використання. Виходячи з того, що застосування операцій аутсорсингу містить досить високі ризики, пов'язані з можливою втратою контролю з боку замовника над технологічним процесом, подальшого наукового обґрунтування потребують підходи до обґрунтування методик оцінки ризиків застосування аутсорсингових операцій.

Література

1. Аникин Б.А., Аутсорсинг и аутстаффинг:высокие технологии менеджмента : навч. посіб. / Б.А. Аникин – М. : ИНФРА-М, 2009. – 320 с.

2. Аникин Б.А., Воронцов В.И. Основные аспекти формирования аутсорсинга // Маркетинг. – 2008. – №4. – С. 107-116.

  3.Бравар Жан-Луї. Ефективний аутсорсинг: ро­зуміння, планування та використання успіш­них аутсорсингових відносин : [пер. з англ.] / Бравар Жан Луї, Морган Роберт. – Дніпропе­тровськ : Баланс Бізнес Букс, 2007. – 288 с.

4. Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / Зозульов О., Микало О.  // Економіка України. – 2009. - № 8 (573).