Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки.
К.е.н. Романчук А.Л.
Чернівецький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Стан та
особливості діяльності підприємств споживчої кооперації
Споживча кооперація є органічним
структурним елементом нової економічної системи, що формується в незалежній
Україні. Українська споживча кооперація є членом Міжнародного кооперативного
альянсу, отже, як і переважна більшість кооперативних організацій держав
Східної Європи, вона переживає етап глибоких трансформаційних процесів.
Сучасний теоретик кооперативного руху С. Г. Бабенко розглядає
кооперацію у вузькому і широкому змісті. У вузькому змісті він розуміє, під
кооперацією об’єднання спеціалізованої праці, посилення взаємної залежності
трудових функцій і суспільного характеру праці. В широкому змісті кооперація,
на думку С. Г. Бабенко, – це єдність діяльності і форм співробітництва. Автор
трактує кооперацію – «як єдність колективної діяльності і відповідної
організаційної форми співробітництва. Органічна єдність цих двох складових
визначає сутність кооперації, її економічний і соціальний зміст» [1, с. 205].
Споживча кооперація в Україні є
добровільним об’єднанням громадян для спільного ведення господарської
діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона
здійснює торговельну, закупівельну, виробничу та іншу діяльність, сприяє
соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере
участь у міжнародному кооперативному русі. В науково-практичній літературі існують різні
визначення поняття «споживча кооперація» (табл.1).
Визначення,
вказані в табл.1. всесторонньо характеризують споживчу кооперацію, при цьому
спільним серед науковців є мета, заради якої об’єднуються товариства, споживачі
тощо – задоволення потреб членів кооперації необхідними матеріальними благами.
Таблиця 1
Визначення поняття «споживча кооперація» в
літературних джерелах
|
з/п |
Автор |
Зміст поняття |
|
1 |
Бородата О.
[2] |
Споживча кооперація - це не лише тип виробництва чи форма
господарювання, а економічно обумовлена ідеологія виживання, перш за все, в
жорстких економічних умовах, сільськогосподарського виробника, у тому числі
трансформаційних криз, глобалізації світового економічного простору. |
|
2 |
Бабебнко С.Г. [1, с.4] |
Споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій
громадян (споживчих товариств, їх спілок), а також підприємств та установ цих
організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху. |
|
3 |
Верига Ю.А. [3, с.384] |
Споживча кооперація в Україні визначається як система самоврядних
організацій, заснована на добровільному об’єднанні громадян для спільного
ведення некомерційної господарської діяльності з метою поліпшення свого
економічного та соціального стану. |
|
4 |
Зеліско А.В. [5, с.3] |
Споживча кооперація – це добровільне об’єднання громадян для
спільного ведення господарської діяльності (торговельної, заготівельної,
виробничої) з метою поліпшення свого економічного та соціального стану |
|
5 |
Маркіна І.А. [7, с.5] |
Споживча кооперація – вигляд кооперації, об'єднуючої споживачів
для спільних закупівель, виробництва споживчих товарів і подальшого продажу
їх своїм членам і населенню. |
|
6 |
Озеран В.О. [8, с.5] |
Споживча кооперація - вид кооперації, яка об'єднує масових споживачів
(робітників, службовців, селян, ремісників, домогосподарок, студентів) для
сумісних закупівель і часткового виробництва споживчих товарів з дальшим
продажем їх своїм членам та населенню. |
|
7 |
Кашпрук Ю.А. [6] |
Споживча кооперація – особливий соціально-орієнтований суб’єкт ринку,
який не ставить за головну мету отримання прибутку |
Сьогодні споживча кооперація України – це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності. Вона об’єднує майже 800 тисяч пайовиків. Головним керуючим органом системи виступає Центральна спілка споживчих товариств (Укоопспілка) до складу якої входять: 20 облспоживспілок, 190 районних спілок споживчих товариств, 180 районних споживчих товариств, 1652 сільських споживчих товариства, 136 райкоопзаготпромів, 423 ринки тощо [4] (табл. 2).
|
Складові споживчої кооперації |
Наявність на 1 січня |
|||||||
|
2007 р |
2008 р |
2009 р |
2010 р |
2011 р |
2012 р |
2013 р |
2014 р |
|
|
Облспоживспілки (ОСС) |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
20 |
|
Райспоживспілки (РСС) |
247 |
241 |
241 |
231 |
228 |
222 |
217 |
190 |
|
Районні споживчі товариства (РСТ) |
205 |
208 |
204 |
202 |
200 |
197 |
194 |
180 |
|
Споживчі товариства (СТ) |
1849 |
1865 |
1879 |
1915 |
1933 |
1911 |
1880 |
1652 |
Райкоопзаготпроми
(заготівельні підприємства)
|
274 |
265 |
248 |
205 |
170 |
154 |
135 |
136 |
|
Ринки |
622 |
586 |
563 |
533 |
506 |
486 |
469 |
423 |
Ще 5-7 років тому дослідники споживчої кооперації
прогнозували, що за ринкової економіки споживча кооперація матиме найкраще
майбутнє. Сьогодні, в кризових умовах кооперація знаходиться у складному стані,
проте єдиною в Україні зберегла потужну матеріально-технічну базу,
кваліфіковані кадри і, найголовніше, громади спілчан, яким, на жаль, бракує в
кризових умовах віри в себе та справжнього кооперативного духу.
Однією з найбільших проблем
кооперації є значне скорочення обсягів оптової торгівлі споживчої кооперації.
За даними Держстату України, фізичний обсяг оптового товарообороту (основного
показника розвитку оптової торгівлі) за 2014 р., порівняно із 2013 р.,
зменшився на 15% (табл. 3).
Таблиця 3
Показники обсягу і структури
роздрібного товарообороту споживчої кооперації України за 2010–2014 рр. [4]
|
Показники |
2010 р |
2011 р |
2012 р |
2013 р |
2014 р |
|
Загальний обсяг роздрібного товарообороту, млн.грн. |
3745,2 |
3987,4 |
3887,0 |
3984,2 |
4368,1 |
|
Частка обороту мережі, розташованої у сільській місцевості, % |
57,2 |
54,3 |
56,8 |
58,9 |
57,3 |
|
Обсяг роздрібного товарообороту торгової мережі, млн.грн |
2895,0 |
3125,4 |
3215,0 |
3309,2 |
3674,1 |
|
Частка роздрібного товарообороту торгової мережі, % |
80,8 |
81,3 |
82,7 |
83,1 |
84,1 |
|
Обсяг роздрібного товарообороту закладів ресторанного господарства ,
млн.грн |
638,4 |
669,2 |
672,0 |
675,0 |
694,0 |
|
Частка роздрібного товарообороту закладів ресторанного господарства ,
% |
18,4 |
17,9 |
17,3 |
16,9 |
15,9 |
Вважаємо найбільш актуальними три
напрями структурної перебудови господарської організацій споживчої кооперації:
а) перетворення основної частини господарських одиниць у самостійні
господарські суб'єкти; б) об'єднання підприємств та їх інтеграція; в) створення
за участю споживчої кооперації складних організаційно-правових форм.
Література:
1.
Бабенко С. Г.
Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: монографія / С. Г.
Бабенко. – Київ: видавництво «Наукова думка», 2003. – 332 с.
2. Бородата О. Проблеми та перспективи розвитку
споживчої кооперації в Україні / О. Бородата. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://kerivnyk.info/2012/03/borodata.html
3. Верига Ю.А. Внутрішньовідомча звітність
підприємств споживчої кооперації / Ю. А. Верига,
А. М. Волошин
// Бухгалтерська фінансова звітність підприємства – Київ : Комп'ютер-прес, 2008. – С.384-442.
4. Державна служба статистики України :
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
5.
Зеліско А. В. Правовий статус споживчих товариств : автореф. дис...
канд. юрид.наук: 12.00.03 / А. В. Зеліско; НАН України. Ін-т держави і права
ім. В.М. Корецького. – К. : 2008. – 20
с.
6. Кашпрук Ю.А. Управління комерційною діяльністю
споживчої кооперації / Ю.А. Кашпрук. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:
http://ukrcoop-journal.com.ua/2009-2/num/kashpruk.htm
7.
Маркіна І. А. Особливості галузевого управління споживчою
кооперацією України в ринкових умовах господарювання / І. А. Маркіна. – Полтава
: ПКІ, 2012. – 21 с.
8. Озеран В. Бухгалтерський облік у споживчій
кооперації : навч. посіб. / В. Озеран, П. Куцик, А. Волошин. – Л. : Вид-во
Львів. комерц. акад., 2010. – 660 с.