Економічні науки/12. Економіка сільського господарства

Аспірант Зінгаєва Н.Є.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

АДАПТАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ ДО УМОВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

В час, коли продовольча безпека України виходить на перше місце у зв’язку з євроінтеграційними процесами в умовах політичної кризи – розвиток сільського господарства являється пріоритетним завданням. Відповідно, адаптація вітчизняного аграрного сектора економіки до умов та вимог Європейського союзу (ЄС) виявляється складним і суперечливим процесом. Внаслідок природних та економічних особливостей галузі сільського господарства, його тривалою внутрішньою і зовнішньою відірваністю від розвинутих європейських країн, суттєвих розбіжностей між Україною та ЄС у визначенні пріоритетів державної аграрної політики продовжуються наукові дискусії про доступні євроінтеграційні перспективи аграрного сектора [1].

Дослідженню конкретних напрямів інтеграції аграрного сектора економіки в умовах його реформування, структурної перебудови та формування пріоритетів євроінтеграційного розвитку присвячені роботи як вітчизняних науковців: В. Андрійчука, О. Бородіної, Т. Зінчук, С. Кваші, О. Могильного, П. Саблука, Г. Черевка, так і зарубіжних: Т. Джонсона, Ш. фон Крамона-Таубаделя, Ц. Лермана, В. Меєрса, М. Трейсі, Л. Штріве та ін.

Сьогодні олійно-жировий комплекс України є єдиним сектором аграрного виробництва, де, завдяки запровадженню економічних заходів регулювання ринку, встановлено баланс економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер виробництва та внутрішнього споживання. Олійно-жирове виробництво відноситься до бюджетоформуючих галузей аграрного сектора з потужним експортним потенціалом. Але девальвація національної валюти та спричинена нею інфляція створює дефіцит пропозиції насіння соняшнику через впровадження фермерськими асоціаціями та великими агрохолдингами політики стримування продажів насіння соняшнику. Причина цього – новий баланс потужностей і врожайності.

Протягом тривалого часу урожай соняшнику ріс з однаковою швидкістю, як і виробничі потужності з переробки. За прогнозами інформаційного агентства «АПК – Інформ», якщо тенденція до введення нових потужностей збережеться, то у 2015 році сукупні потужності будуть в 2 рази перевищувати урожай соняшнику. За даними Державної служби статистики, на 1 березня 2015 запаси насіння соняшнику в Україні становили 3,6 млн. т, що на 25% менше, ніж на ту ж дату роком раніше. При цьому безпосередньо в підприємствах, що здійснюють переробку і зберігання олійної, її запаси скоротилися на 41% до минулорічних – до 1,5 млн. т [3]. Це дозволяє прогнозувати, що до кінця 2015 року обсяги переробки соняшнику і далі знижуватимуться. Отже, якщо всі підприємства будуть працювати з однаковою завантаженістю, врожаю вистачить на півроку роботи. Зрозуміло, буде боротьба за врожай. І в цій боротьбі будуть вигравати не виробники масла, а виробники насіння соняшнику. У гонці за врожаєм будуть вигравати компанії: з хорошою логістикою; з гарною інфраструктурою; з хорошим фінансуванням; з гарним сучасним обладнанням; з можливістю фінансувати урожай; компанії, які зможуть переробляти сою та ріпак, отримають додаткову можливість завантажити свої підприємства [2].

Різке зниження цін на соняшник в кінці минулого – початку поточного року з колишніх 7400-8000 грн/тонну на умовах доставки переробникам до 7200-7700 грн/тонну в даний час призвело ринок олійної в ступор. Зниження цін на соняшник, що раніше постійно дорожчав, сталося через несподіваний обвал на ринку соняшникової олії. Якщо раніше експортери пропонували нерафінований продукт в діапазоні 800-810 дол/тонну FOB, то вже сьогодні багатьом довелося знизити ціни до 720 дол/тонну. Пояснень цьому звучало кілька, починаючи від загального падіння ринку внаслідок здешевлення пальмового масла і зниження попиту з боку Індії, яка є найбільшим імпортером, до нафти, що продовжує дешевшати [4]. Така ситуація обумовлена також зниженням торгівельної активності на світових ринках і підтверджувалася ціновими тенденціями глобального ринку. В той же час, ціни на соняшник на внутрішньому ринку впродовж вказаного періоду продовжували зростати, що було обумовлено двома ключовими чинниками: девальвацією гривні і недоліком пропозиції через заборону продажів сільгоспвиробниками в умовах зростаючого ринку.

Таким чином, адаптація підприємств олійно-жирової галузі України до умов євроінтеграції має бути спрямована на вирішення проблем: державної підтримки щодо регулювання експортно-імпортних операцій; технологічної оснащеності підприємств, що дасть змогу забезпечити виробництво якісних продуктів відповідно до правил і норм існуючих міжнародних стандартів; відповідності якості насіння соняшнику міжнародним стандартам.

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити, перш за все: гармонізацію стандартів з ЄС; зростання обсягів залучення іноземних інвестицій; посилення конкуренції, що створюватиме потенціал для зниження цін.

Література:

1. Зінчук Т.О. Євроінтеграційна перспектива аграрного сектора економіки України: теорія, методологія, практика [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2009/09ztotmp.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1.

2. Офіційний сайт аграрного інформаційного агентства «Agronews» [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://agronews.ua/

3. Офіційний сайт АПК – Інформ [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http://www.apk-inform.com/ru/exclusive/topic/1011808#.UMWkZIdrjQI

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua.