Экономические науки/ 12.Экономика сельского хозяйства

К.е.н. Удова Л.О.

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України ”, м. Київ

ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКУ

ПЛОДІВ В УКРАЇНІ

Продукти садівництва займають вагому нішу на продовольчому ринку України. Для виробництва плодових культур, зокрема, зерняткових, кісточкових і горіхоплідних, наша держава має сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. Плоди завдяки корисності займають особливе місце у раціоні харчування населення, оскільки здатні забезпечити організм людини необхідними макро- та мікроелементами, амінокислотами, виступають незамінним профілактичним засобом проти багатьох недуг, є каталізатором підвищення засвоєння інших продуктів. Продукти садівництва споживають у свіжому вигляді і використовують як сировину для консервної та кондитерської промисловості – з них виробляють варення, джеми, повидло, сиропи, соки, компоти та багато інших продуктів. Фрукти піддаються сушінню і в сушеному вигляді використовуються для приготування компотів, які часто замінюють чай і каву. Саме це і визначає вагомість ринку плодів у системі продовольчого забезпечення населення здоровими продуктами харчування.

У кінці ХХ ст. садівництво відігравало важливу роль у зміцненні економіки сільськогосподарських підприємств, оскільки було однією з найбільш дохідних галузей. Площа плодово-ягідних насаджень в Україні до 90-х років минулого століття постійно зростала. Великі промислові сади мали колгоспи і радгоспи Степу і окремі господарства Закарпаття. Переважна їх кількість володіла власними потужними плодоконсервними заводами, які повністю переробляли плоди і ягоди безпосередньо на території сільгосппідприємства. Окремі господарства (плодорозсадники) забезпечували достатньою кількістю садивного матеріалу, що дозволяло здійснювати постійне оновлення породного і вікового складу садів.

Вітчизняний ринок плодів протягом тривалого періоду обумовлений відсутністю достатніх площ промислових насаджень, формуванням пропозиції переважно господарствами населення, а також недостатнім розвитком та збитковістю галузі садівництва.

Найбільші площі плодових і ягідних культур були у 1965 р.: у всіх категоріях господарств вони становили 1299 тис. га, зокрема у сільськогосподарських підприємствах – 870,1 тис. га (67%), у господарствах населення – 429,1 тис. га (33%). Починаючи з 1967 р. відбувається системне скорочення площі промислових садів. Найбільшим рівень виробництва продукції садівництва прослідковується протягом 1981-1985 рр., коли в усіх категоріях господарств зібрано 3,2 млн тонн плодів і ягід, зокрема у сільськогосподарських підприємствах – 1,4 млн тонн (43,8%), решта – 1,8 млн тонн – у господарствах населення. За роки Незалежності України промислове садівництво майже припинило свій розвиток. Площа садів з кожним роком стала скорочуватись, врожайність знижуватись, а валовий збір – зменшуватись (табл. 1).

1. Виробництво продукції садівництва

Показники	1990	1995	2000
Усі категорії господарств
Посівні площі, тис. га	851,0	793,5	424,9
Урожайність, ц/га	58,3	33,2	51,7
Валовий збір, тис. т	2901,7	1897,4	1452,6
Сільськогосподарські підприємства
Посівні площі, тис. га	445,1	384,9	277,7
Урожайність, ц/га	51,9	27,4	40,9
Валовий збір, тис. т	1347,1	311,2	264,1
Господарства населення
Посівні площі, тис. га	405,9	408,6	147,2
Урожайність, ц/га	45,3	45,9	88,3
Валовий збір, тис. т	1554,6	1586,2	1188,5

Джерело: Рослинництво України: Стат. збірник. – К.: Держстат України, 2014. – 180 с.

З наведених у таблиці 1 даних видно, що протягом 1990 - 2000 рр. мало місце зниження економічних показників галузі садівництва як у великих сільгосппідприємствах, так і господарствах населення. За досліджуваний період в усіх виробників продукції посівні площі зменшилися у двічі, зокрема, у сільськогосподарських підприємств – у 1,6 раза, а у господарствах населення – у 2,8 раза. Стосовно урожайності, то протягом 1990-1995 рр. у сільськогосподарських підприємствах вона суттєво зменшилась (з 51,9 ц/га до 27,4 ц/га), що призвело до скорочення валового збору – у 4 раза, а у господарствах населення – трішки зросла (з 45,3 ц/га до 45,9 ц/га). Дана галузь стає нерентабельною і поступово занепадає. Основні причинами занепаду пов'язані з реформуванням колгоспів і радгоспів, погіршенням матеріально-технічного забезпеченням господарств, розривом економічних, технологічних та організаційних зв'язків між садівницькими господарствами і плодоконсервними підприємствами, непомірним зростанням цін на промислові засоби виробництва тощо.

Результати подальших досліджень свідчать, що починаючи з 2000-х рр. виробництво плодоягідної продукції все більше зосереджується у господарствах населення (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка та питома вага у загальному обсязі виробництва плодоягідної продукції в аграрних продуцентів

Джерело: Розраховано та складено автором за даними: Сільське господарство України: Стат. збірник. – К.: Держстат України, 2014. – 400 с.

У 2013 р. ними вироблено 80,6% загального обсягу плодоягідної продукції отриманої усіма аграрними продуцентами. Основна частина виробництва плодів та ягід зосереджена у Житомирській, Рівненській, Львівській та Закарпатській областях.

В Україні розроблено Галузеву Програму «Плоди і ягоди України – 2017», якою передбачається до 2015 р. виробити на 1 особу в рік 53 кг плодів і ягід, що складе 67% від науково обґрунтованої норми споживання і створить підґрунтя для виробництва у 2020 р. 79 кг фруктів повністю забезпечивши потреби населення, а у 2025 р. – близько 93 кг на 1 особу в рік. Зростання виробництва плодів буде досягнуто головним чином за рахунок збільшення площ і урожайності зерняткових порід.

Висновки та пропозиції. Садівництво входить до складу високоефективних галузей агропродовольчого комплексу, що дає можливість при створенні відповідного породно-сортового складу насаджень та інфраструктури (складів, плодосховищ тощо) від реалізації плодоягідної продукції отримувати прибуток протягом року.

Протягом останніх десятиліть господарства населення виступають основними виробниками та постачальниками на ринок плодоягідної продукції, що підтверджується статистичними даними за 2013 р., коли дрібними товаровиробниками отримано 80,6% загальної кількості виробленої продукції. Поступове зосередження вирощування плодів і ягід у господарствах населення пояснюється тим, що плодоягідна галузь є досить трудомісткою і потребує значного прикладання ручної праці при обрізці саду та збиранні урожаю.

Література

1. Галузева Програма «Плоди і ягоди України – 2017» // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eurowine.com.ua/node/17364.

Дослідження виконано при підтримці НАН України у рамках відомчої теми "Ресурсні можливості розвитку аграрного сектору економіки України" (номер державної реєстрації 0114U001638).