Г. І. КАПІНОС

А. В. БОЙКО

Хмельницький національний університет

АНАЛІЗ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Актуальність дослідження. Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей в розвитку національної економіки., оскільки саме від неї залежить розвиток багатьох інших галузей, які тісно взаємопов’язані. Наприклад таких як: виробництво будівельних матеріалів, машинобудівна галузь, енергетика, металургія, певного будівельного обладнання, деревообробна та металообробна галузь та багато інших.

В свою чергу будівельна галузь забезпечує населення не тільки житлом, а і робочими місцями, інженерними спорудами, а також є і споживачем продукції інших галузей народного господарства, що сприяє розвитку підприємствам малого бізнесу, які безпосередньо займаються збутом будівельних матеріалів та наданням послуг з оздоблювальних та ремонтних робіт. Саме тому необхідно розвивати будівельну галузь, підвищувати її показники та забезпечувати усі необхідні для її розвитку умови.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання, пов'язані з розвитком будівельної галузі, знайшли відображення в роботах: Токарева О.В., Крикун К.В., Рогожин П.С., Гойко А.Ф. і інші.

Метою статті є напрацювання шляхів вдосконалення будівельної галузі на основі аналізу її діяльності в останні роки.

Виклад основного матеріалу.

Будівництво — галузь матеріального виробництва, в якій створюються основні фонди виробничого і невиробничого призначення: готові до експлуатації будівлі, будівельні конструкції, споруди, їх комплекси.

Термін «будівництво» охоплює:

- будівельні роботи, серед них земляні роботи і спорудження, конструктивні зміни, реставраційні роботи, капітальний і поточний ремонт (куди входять чистка й пофарбування) та знесення усіх видів будинків чи будівель;

- цивільне будівництво, куди входять земляні роботи й спорудження, конструктивні зміни, капітальний і поточний ремонт та знесення, наприклад, аеропортів, доків, гаваней, внутрішніх водних шляхів, гребель, захисних споруд на берегах річок і морів поблизу зон обвалів, автомобільних доріг і шосе, залізниць, мостів, тунелів, віадуків та об'єктів, пов'язаних з наданням послуг, таких як комунікації, дренаж, каналізація, водопостачання й енергопостачання;

- монтаж та демонтаж будов і конструкцій з елементів заводського виробництва, а також виробництво збірних елементів на будівельному майданчику.

Розрізняють такі галузі будівництва, як:

- промислове будівництво

- транспортне будівництво

- житлово-цивільне будівництво

Зміни в економіці найперше відчуваються саме у будівництві, бо швидко збільшуються капіталовкладення в основні фонди. Зростання рівня життя населення відбивається на розширенні житлового й соціально-культурного будівництва. У фазах спаду й кризи темпи падіння обсягів будівництва чи не найбільші серед інших галузей народного господарства. Водночас будівництво може стати важливим регулятором розвитку економіки.[2]

До основних причин різкого спаду у будівельній галузі України можна віднести:

- підвищення кредитних ставок та обмеження іпотечного кредитування населення, що зумовило зниження рівня доступності кредитних ресурсів;

- скорочення кредитування забудовників, що призвело до зменшення проектного кредитування;

- зростання вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт, енергоносіїв спричинило збільшення собівартості будівельних робіт порівняно із запланованими;

- високий рівень інфляції, знецінення національної валюти і пов’язані з цим втрати в накопиченнях населення стали причиною зменшення попиту на житло. Якщо в минулі роки попит перевищував пропозицію в 2-3 рази, особливо в сегментах економного житла, то в 2009-2010 роках кількість реальних покупців значно зменшилась. Така ситуація пояснюється не насиченістю ринку, а зменшенням кількості платоспроможного попиту.[3]

Також, негативно на стан будівельного комплексу вплинули недостатній розвиток виробничої бази, неефективне використання мінерально-сировинних ресурсів, значна енергозатратність виробництва будівельних матеріалів, недостатнє використання альтернативних джерел енергії, низький рівень інноваційної діяльності будівельних підприємств та підприємств промисловості будівельних матеріалів.

Стійкий розвиток економіки країни можливий за умов ефективного розвитку будівництва як фондоутворюючої галузі економіки. На сьогодні будівельний комплекс України потребує дієвого управління та координації.

Виділимо заходи, які є пріоритетними в ринкових умовах господарювання для ефективного розвитку будівельного комплексу на перспективу:

- удосконалення стандартизації та нормування будівельної продукції. В Україні діє більш ніж тисяча будівельних нормативних документів державного рівня, при цьому майже половина з них приймалися за часів Радянського Союзу і відповідно потребують суттєвого доопрацювання;

- відновлення кредитування об’єктів господарювання для фінансування будівельних проектів;

- як показує аналіз досвіду розвинутих країн, стратегічно важливим на сьогодні є впровадження енергозберігаючих технологій та матеріалів у будівництво. Деякі позитивні зрушення в даному напрямі вже досягнено. За даними компанії PAU на українському ринку будівельних матеріалів значно зросла частка ніздрюватобетонних виробів; [1]

- впровадження безвідходного та маловідходного виробництв (зокрема, у виробництві будівельних матеріалів). Основним фактором переходу від екстенсивного шляху розвитку будівельного комплексу на інтенсивний шлях є використання досягнень науки і техніки, що дозволило б підтримати об’єм будівельних робіт не за рахунок введення нових ресурсів, а за рахунок комплексного більш ефективного їх використання;

- удосконалення менеджменту будівельних організацій, особливо стосовно покращення рівня взаємодії всіх учасників будівельного процесу, що сприяє скороченню термінів будівництва. Це є одним із факторів, поряд з якістю, що суттєво впливає на конкурентоспроможність будівельних підприємств.[4]

Реалізація визначених вище заходів дасть змогу прискорити стабілізаційні тенденції в будівельному комплексі та дозволить наблизити не лише кількісні, а й якісні показники розвитку будівництва України до європейських стандартів

Для прикладу проведемо аналіз виконання будівельних робіт у Хмельницькій області. Інформація щодо кількості будівель та інженерних споруд незавершеного будівництва станом на 1 січня відображена в таблиці 1.

Таблиця 1 - Кількість будівель та інженерних споруд незавершеного будівництва станом на 1 січня [5]

(одиниць)

Роки	Загальна кількість незавершених будівель та  інженерних споруд	У тому числі				Зміни порівняно з попереднім роком
		будівель	У % до загальної кількості	інженерних споруд	У % до загальної кількості
2004	1744	1291	74,03	453	25,97	-
2005	1624	1190	73,28	434	26,72	-120
2006	1394	1048	75,18	346	24,82	-230
2007	1252	971	77,56	281	22,44	-142
2008	1168	916	78,42	252	21,58	-84
2009	1091	843	77,27	248	22,73	-77
2010	1008	782	77,58	226	22,42	-83
2011	955	740	77,49	215	22,51	-53
2012	809	622	76,89	187	23,11	-146
2013	762	585	76,77	177	23,23	-47
2014	839	680	81,05	159	18,95	77
2015	849	699	82,33	150	17,67	10

Ми бачимо, що з кожним роком кількість незавершених бідівель та інженерних споруд зменшувалася і тільки в 2014-2015 роках збільшилася. Ці показники показують досить непогану динаміку оскільки за цими даними ми бачимо, що незавершене будівництво добудовувалося, але в свою чергу ми також бачимо, що нових проектів по будівництву досить мало, а це вже є негативним показником для нашої області оскільки це означає, що будівельна галузь не розвивається належним чином.

Висновки. Стійкий розвиток економіки країни можливий за умов ефективного розвитку будівництва як фондоутворюючої галузі економіки. На сьогодні будівельний комплекс України потребує дієвого управління та координації. У фазах спаду й кризи темпи падіння обсягів будівництва чи не найбільші серед інших галузей національної економіки. Нами було визначено основні причини різкого спаду в будівельній діяльності та запропоновано заходи які є пріоритетними в ринкових умовах господарювання для ефективного розвитку будівельного комплексу в перспективі.

Література

1. Борейко В. І. Перспективи виробництва будівельних матеріалів в Україні / В.І. Борейко, М.Ю. Притула // Збірник наукових праць. Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. – 2011. – Випуск XVІІ, № 4. – С. 64-71.

2. Бондаренко Є.В. Перспективи розвитку будівельного комплексу України / Є.В. Бондаренко // Інноваційна економіка. - 2011. - № 4. - С. 3-6.

3. Грінченко А.В. Стан та перспективи розвитку будівельного комплексу України / А.В. Грінченко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету(економічні науки).-2012.-№2(18). - С.126.

4. Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва [Електронний ресурс]: [закон України № 800-VI вiд 25.12.2008 ]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=800-17.

5. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/