Литовченко О.Ю.,
Глущенко І.О.
Сутність кредитного
портфеля банку, його функції та склад
Харківський національний економічний університет ім.
С. Кузнеця, Україна
Кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних
банком активних операцій, адже кредитний портфель становить здебільшого від
третини до половини сукупного обсягу активів банку. У структурі балансу банку
кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів
банку, що має свій рівень дохідності та ризику. Кредитний портфель комерційного
банку є одним із найризикованіших напрямків і найвагоміших компонентів
структури відсоткових доходів.
Дослідженню
теоретико-методологічних основ банківського кредитування, якості кредитного
портфелю, проблемам захисту банків від кредитних ризиків та сучасного механізму
формування резервів по кредитним операціям присвячені наукові праці таких
науковців, як: М.Білик, Ю.Бугель, В.Вовк, І.Дугін, О.Колодізєв, О.Лаврушин, Л.Примостка, П.Роуз, Дж.Сінкі, О.Тептя та інші. Аналіз
наукових праць з означеної проблематики дає змогу стверджувати, що в
економічній літературі немає єдиної думки як до визначення поняття кредитного
портфеля так й до системи показників, що відображають його якісні
характеристики. Тому дослідження
теоретико-сутнісних компонентів кредитного портфелю та наукове
обґрунтування інструментарію щодо регулювання та підвищення ефективності його використання є актуальним.
На сучасному етапі розвитку суспільства основним
підходом до вивчення економіки з точки зору оптимального поєднання активів
будь-якого економічного суб'єкта є портфельна теорія.
Портфель (від франц. Portefeuille, porte - «носити»
і feuille - «лист») - це збірне поняття, що означає сукупність форм і видів
економічної діяльності, а також відповідних наборів документів та інших
об'єктів. Стосовно до банківської справи портфельна теорія знайшла своє
вираження в управлінні кредитними операціями, які є найбільш прибутковими і
найбільш ризиковими операціями в активах комерційного банку. Правильно
сформований кредитний портфель та ефективне управління ним є запорукою успішної
діяльності комерційного банку. Формування кредитного портфеля в діяльності
банків є одним з головних моментів, який дозволяє більш чітко виробити
стратегію і тактику комерційного банку, а також визначити можливості з
кредитування клієнтів і розвитку ділової активності.
Взагалі, банківський портфель в економічній
літературі визначається як сукупність активів і пасивів банку і, відповідно,
складається з портфеля активних та портфеля пасивних операцій банку. Здійснення
активних операцій банківськими установами є найважливішим джерелом отримання
прибутку, адже саме вони приносять банку більше 90% сукупного доходу.
Кредитні операції займають основне місце в активних
операціях комерційних банків, а вже потім, за обсягами отриманих доходів,
слідують інвестиції в цінні папери, касові папери та інші активи банків. Таким
чином, кредитні операції становлять більшу частину банківського портфеля
активних операцій та є цілісним об’єктом управління, який характеризується специфічними
особливостями його формування та управління.
В економічній літературі серед авторів в даний час
немає єдиного трактування кредитного портфеля банку. Частина авторів до
кредитного портфелю відносять всі фінансові активи разом з пасивами банку, інші
співвідносять це поняття тільки з кредитними операціями банку, деякі автори
кредитний портфель визначають як класифікується за особливими критеріями
сукупність елементів.
Дослідимо основні наукові підходи до трактування
сутності кредитного портфелю з виділенням його ролі при здійсненні операцій з
кредитування, місця у загальному обсягу операцій та місця у державній політики
за допомогою табл. 1. за трьома підходами.
Таблиця 1.
Наукові підходи до
трактування поняття «кредитний портфель» [2]
|
Автор |
Визначення |
|
|
1.
Місце кредитного портфеля на рівні державної політики |
||
|
В.М.Голуб |
Кредитний портфель - важливий
інструмент управління кредитною діяльністю комерційного банку, що має
спрямовувати його стратегічну політику і поточну діяльність на виконання
завдань державної кредитної політики |
|
|
2
. Місце кредитного портфеля у загальному обсязі банківських операцій |
||
|
Ю.В.Бугель |
Кредитний портфель – це комплексний інструмент управління
(активами і пасивами) банку |
|
|
Е.Дж.Долан |
Кредитний портфель – сукупність
банківських активів і пасивів |
|
|
Дж.Ф.Сінкі |
Кредитний портфель - це
сукупність фінансових активів; банк може бути представлений як сукупність
дохідних активів, переважно кредитів , таким чином, дається визначення
поняття портфеля як сукупності фінансових активів, у тому числі кредитів. |
|
|
3.
Роль кредитного портфеля при здійснення операцій з кредитування |
||
|
С.Г.Арбузов |
Кредитний портфель - сукупність
усіх банківських позик, що структуровані за певними параметрами відповідно до
завдань визначеної кредитної політики банку |
|
|
Ю.В.Бугель |
Кредитний портфель – набір
кредитних інструментів для досягнення встановлених цілей. |
|
|
А.С.Кокін, К.Г. Шумкова |
Кредитний портфель - результат
діяльності банку по наданню кредитів |
|
|
О.І. Лаврушин |
Кредитний портфель - це
сукупність виданих позик, які класифікуються на основі критеріїв, пов'язаних
з різними чинниками кредитного ризику або способами захисту від нього |
|
|
А.И. Пашков |
Кредитний портфель - сукупність
коштів, які розміщуються у вигляді зобов’язань (міжбанківські кредити,
кредити юридичним особам, кредити фізичним особам) |
|
|
Г.С. Панова |
Кредитний портфель - величина
мобілізованих коштів у вигляді кредитів, виданих торгово-промисловим
організаціям, фінансово-кредитним установам, приватним установам за мінусом
резерві ліквідності |
|
|
В.А. Челноков |
Кредитний портфель відображає
вибір напрямків кредитних вкладень в залежності від їх прибутковості та
ступеня ризику |
|
Перший підхід відображає значення проведення
кредитних операцій на макрорівні, тобто розгадається значення кредитного
портфелю не тільки на рівні банківської установи, а й на загальнодержавному
рівні.
До другої групи визначень було віднесено наукові
підходи тих авторів, які наголошують на тому, що кредитний портфель є складним
управлінським процесом, який характеризує вибір напрямків вкладень, тобто
плановані дії, чим підкреслюють велике значення кредитування серед інших
банківських послуг.
Науковці, що при визначенні підходів до сутності
кредитного портфелю були віднесені до третьої групи, представляють кредитний
портфель як сукупність виданих позичок, тим самим враховують лише здійснення
кредитної операції.
Таким чином, наукові підходи, щодо трактування
сутності кредитного портфеля, умовно можна поділити за його місцем у діяльності
банківської установи, а також значення цих операцій на загальнодержавному
рівні. Так, деякі науковці надають більш вузьке визначення кредитного портфеля,
розглядаючи тільки процес здійснення кредитування, а деякі – більш широке,
досліджуючи місце кредитного портфеля у загальному обсязі банківських операцій.
Оскільки кредитна діяльність є найбільш дохідним напрямком
банківської діяльності, кредитний портфель і процес управління ним є потужним
інструментом комерційного банку на шляху реалізації кредитної політики. Не
завжди метою кредитної політики банку є отримання максимального прибутку. У
сучасних ринкових умовах метою кредитної політики банку може бути і збільшення
частки на ринку банківського кредитування в певному сегменті, утримання
конкурентних переваг і т.д. Виходячи з цього, ми вважаємо, що кредитний
портфель комерційного банку в широкому розумінні являє собою сукупність
інструментів реалізації кредитної політики банку з управління кредитним ризиком
та забезпечення конкурентних переваг на ринку банківського кредитування.
У вузькому сенсі, на нашу думку,
кредитний портфель комерційного банку являє собою сукупність залишків
заборгованостей за кредитними продуктами комерційного банку, структуровану з
урахуванням ступеня ризику, рівня прибутковості і ліквідності з метою
забезпечення реалізації стратегії і тактики кредитної політики.
Сутність кредитного портфелю краще за все розглядати через
функції, що він виконує [3].
Узагальнення літературних джерел за цією проблематикою
довело, що деякі з них є похідними від загальновідомих функцій кредиту, а деякі
– специфічними з огляду на специфіку кредитного портфелю (табл. 2).
Таблиця 2
Функції
кредитного портфеля банку
|
Функції |
Зміст функцій |
|
Розподільча та перерозподільча функції |
Розподіл та перерозподіл позикового
капіталу банківською установою за суб’єктами отримання кредитів в процесі
реалізації кредитних операцій |
|
Функція заміщення грошей кредитними
операціями |
Утворення додаткового платоспроможного
попиту банківською установою за рахунок кредитів, що перешкоджає розвитку
кризових явищ внаслідок інфляції та надвиробництва шляхом видачі кредитів |
|
Функція об`єднання
кредитів |
Сукупність вимог банку за наданими
кредитами |
|
Функція мінімізація кредитного ризику |
Забезпечення повернення кредитів шляхом
проведення постійного моніторингу виданих кредитів |
|
Функція розширення та диверсифікації
доходної бази банку |
Забезпечення високих темпів росту
капіталу та доходів банку в процесі реалізації кредитних операцій |
Основні цілі формування кредитного портфеля наведені
на рис. 1.
Рис. 1. Основні цілі формування кредитного
портфеля банками
Кредитний портфель є характеризується доходністю, ризиком
та ліквідністю, має усі властивості банківського портфеля, але при цьому, має
свою специфіку.
Основною характеристикою доходності кредитного портфеля є
ефективна річна відсоткова ставка, яка є інструментом співставлення із
доходністю інших видів активів та аналізу обгрунтованості відсоткових ставок за
виданими кредитами.
Ризик кредитного портфеля являє собою ступень імовірності
подій, за яких банк отримає збитки внаслідок кредитних операцій.
Під ліквідністю розуміють здатність фінансового інструмента
трансформуватися у грошові кошти, а ступень ліквідності визначається проміжком
часу, за який ця трансформація може бути здійснена, тому для кредитного портфеля
ліквідність має вираз у вчасному поверненні кредитів.
Поняття кредитного портфеля зазвичай пов`язують з банківським портфелем, тому виникає необхідність
їх порівняння.
Порівняльну характеристику банківського та кредитного
портфеля надано у табл. 3.
Таблиця 3
Порівняльна
характеристика банківського та кредитного портфеля
|
Характеристики |
Банківський портфель |
Кредитний портфель |
|
Доходність |
Дохід, отриманий на одиницю активів за
певний період часу |
Дохід, отриманий на одиницю активів,
вкладений в кредити, за певний період часу |
|
Ризик |
Імовірність виникнення небажаних подій,
що можуть виникнути в результаті прийняття рішення з управління банківським
портфелем в умовах невизначеності |
Імовірність виникнення небажаних подій,
що можуть виникнути в результаті прийняття рішення з управління кредитним
портфелем в умовах невизначеності |
|
Ліквідність |
Вчасне перевтілення активів у грошові
кошти або наявні можливості та здатності банку виконувати зобов’язання перед
кредиторами |
Вчасне повернення кредитів до банку |
Залежно від мети банк формує кредитний портфель
певного типу. Тип портфеля, в загальному вигляді, являє собою характеристику
портфеля, засновану на співвідношенні прибутку та ризику. Основні типи
кредитного портфеля дослідимо за допомогою табл. 4. [5].
Таблиця 4
Типи кредитного портфеля
|
Тип
портфеля |
Характеристика
портфеля |
|
Портфель доходу |
Портфель орієнтовано на кредити,
що забезпечують стабільний дохід, отримання якого характеризується
мінімальними ризиками та постійною своєчасною виплатою відсотків |
|
Портфель ризику |
Портфель складається переважно з
кредитів із високим рівнем ризику |
|
Збалансований портфель |
Даний портфель уявляє собою
раціональне поєднання кредитів різного типу, як високо ризикованих так і
кредитів із низьким рівнем ризику |
З таблиці видно, що існують наступні типи кредитного
портфеля: портфель доходу, портфель ризику, збалансований портфель. Слід
зазначити, що ризиковий портфель характеризується підвищеним рівнем
прибутковості при високому рівні ризику, тоді як, у портфелі доходу рівень
прибутку є нижчим, однак й кредитні ризики є мінімальними. Збалансований
кредитний портфель являє собою сукупність банківських кредитів та має структуру
і фінансові характеристики, що лежать в межах вибору найбільш ефективного
вирішення поєднання ризику і прибутковості.
Окрім типів кредитного портфеля, при дослідженні
його класифікаційних ознак, доцільно виокремлювати й його види.
Враховуючи різні підходи до класифікації видів кредитного
портфелю, в табл. 5 представлені узагальнені класифікаційні ознаки, які, на
нашу думку, найбільш точно та з різних сторін відображають сутність кредитного
портфеля банку.
Таблиця 5
Класифікація
кредитного портфелю банку
|
Класифікаційна ознака |
Вид кредитного портфелю |
|
Суб’єкт кредитування |
портфель юридичних осіб; портфель фізичних осіб |
|
Об’єкт кредитування |
портфель вексельних кредитів; портфель інвестиційних кредитів; портфель іпотечних кредитів |
|
Термін кредитування |
короткостроковий портфель; середньостроковий портфель; довгостроковий портфель |
|
Техніка кредитування |
портфель контокорентних кредитів; портфель кредитів овердрафт; портфель по кредитних лініях |
|
Розмір кредиту |
портфель малих кредитів; портфель середніх кредитів; портфель великих кредитів |
|
Вид забезпечення |
портфель довірчих кредитів; портфель забезпечених кредитів; портфель кредитів під фінансові
гарантії третіх осіб |
|
Спосіб погашення |
портфель кредитів, що погашаються
одноразовим внеском; портфель кредитів, що погашаються в
розстрочку |
|
Сфера застосування кредиту |
портфель кредитів в сферу виробництва; портфель кредитів у фінансову сферу |
Класифікація кредитного портфеля побудована за
принципом однорідності, оскільки у ній досліджено різновиди кредитного портфелю
за таким напрямками як: суб’єкт та об’єкт кредитування, техніка надання
кредиту, його строк та розмір, вид забезпечення, спосіб погашення та галузь
використання кредиту.
Суб’єктами кредитування є юридичні або фізичні особи,
які є дієздатними та мають матеріальні або інші гарантії здійснювати
економічного, в тому числі кредитні угоди. На сьогодні існує наступна
класифікація суб’єктів кредитування [6]: державні підприємства і організації;
кооперативи; громадяни, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю; інші
банки; інші господарства, включаючи органи влади, спільні підприємства,
міжнародній об’єднання та організації.
За об’єктами кредитування кредитний портфель банку
поділяється на такі види: портфель комерційних кредитів, інвестиційних,
вексельних, іпотечних та споживчих кредитів. Наприклад, об’єктами кредитування
юридичних осіб можуть виступати операції з покриття розриву в платіжному
обороті, фінансування укладених контрактів, виплата заробітної плати
співробітникам, придбання обладнання, житлове та комерційне будівництво та ін.
До об'єктів кредитування фізичних осіб відносяться покупка нерухомості,
рухомого майна, товарів народного споживання та ін.
За строками кредитування виокремлюють кредити до
запитання (онкольні) та строкові. У свою чергу, строкові кредити комерційних
банків поділяються на короткострокові (строком до одного року),
середньострокові (строком від одного до трьох років) та довгострокові (понад
трьох років).
Окрім наведених кредитних портфелів банківських
установ, виокремлюють й інші їх різновиди: за ознакою диверсифікованості; в
залежності від можливості банку вільно управляти своїм кредитним портфелем; за
ознакою ризику. Дослідимо більш детально зміст кожної з переліченої ознаки
кредитного портфелю банку.
За ознакою
диверсифікованості розрізняють:
диверсифікований кредитний портфель, що задовольняє вимогам портфельної,
галузевої і географічної диверсифікації;
концентрований кредитний портфель, що характеризується високою питомою
вагою кредитів певного виду і високим ступенем ризиків концентрації.
Як правило,
в умовах функціонування ринку позикових капіталів у кожній країні формуються
норми концентрації кредитних вкладень банків в окремі галузі, регіони і за
окремими групами позичальників. Якщо функціонування ринку позикових капіталів
значно порушується, то у визначенні величини цієї норми велику участь бере
держава [4].
Залежно від
можливості банку вільно управляти своїм кредитним портфелем, можна виділити:
некерований кредитний портфель. До нього включаються ті банківські
кредити, видача яких здійснюється на виконання державних програм та відповідних
нормативних актів. У результаті банк фактично втрачає можливість ефективного
управління прибутковістю кредитного портфеля;
регульований кредитний портфель – включає кредити, видані банком
інсайдерам, в тому числі співробітникам банку і керівництву, а також
афілійованим компаніям.
За ступенем
ризику кредитний портфель поділяється на: «стандартні» кредитні операції; «під
контролем» кредитні операції; «субстандартні» кредитні операції; «сумнівні»
кредитні операції; «безнадійні» кредитні операції [4].
«Стандартні»
кредитні операції – це операції, за якими кредитний ризик є незначним.
«Під
контролем» – це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але
може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.
«Субстандартні»
кредитні операції – це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі
може збільшуватись, а також є ймовірність несвоєчасного погашення
заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
«Сумнівні»
кредитні операції – це операції, за якими виконання зобов’язань з боку
позичальника під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної
заборгованості низька.
«Безнадійні»
кредитні операції – це операції, ймовірність виконання зобов’язань за якими з
боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі
заборгованості за ними.
Кредитний портфель, як і будь-який інший, характеризується
розміром та структурою. Поняття «розмір кредитного портфеля» розглядається
відносно всього розміру активно-пасивних операцій банку, а також відносно
розміру кредитних портфелів інших банків. Розмір кредитного портфеля оцінюється за балансовою
вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих,
сумнівних. Натомість, «структура кредитного портфеля» - це
співвідношення конкретних видів кредитних операцій в кредитному портфелі банку.
Структура
кредитного портфеля банку може вважатися задовільною в тому випадку, якщо
питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних для повернення, прострочених і
пролонгованих складає не більш 50% [1].
Обсяг і структура кредитного портфеля
банку визначаються такими чинниками, як: офіційна кредитна політика банку; правила регулювання банківської діяльності;
величина капіталу банку; досвід і кваліфікація менеджерів; рівень дохідності
різних напрямів розміщення коштів.
Банківські установи зацікавлені змінювати структуру
кредитного портфеля з метою отримання найбільш сприятливих значень його
цільових характеристик – дохідності, ризику та ліквідності. Цілі формування
кредитного портфеля можуть змінюватися в залежності від ставлення банку до
ризику, але основною метою є отримання прибутку і збереження капіталу.
У структурі
балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова
частина активів банку, яка має свій рівень дохідності і відповідний рівень
ризику. Отже, основними критеріями кредитного портфеля є кредитний ризик і
дохідність [4].
Зв’язок між
ліквідністю банку та його кредитним портфелем можна виразити так: на рівень
банківської ліквідності впливає як об’єм та якісний стан окремого кредиту, так
і об’єм і якість кредитного портфеля банку в цілому.
Дуже
важливим заходом для будь-якої банківської установи є дослідження кредитного
портфеля за рівнем ризику, адже його стан безпосередньо впливає на рівень
ліквідності банку.
Під
кредитним ризиком розуміють невизначеність стосовно повного та своєчасного
виконання позичальником своїх зобов’язань згідно з умовами кредитної угоди. Якщо
ризик кредитного портфеля буде зменшуватися, то це автоматично призведе до
поліпшення його якості, що спричинить зростання рівня ліквідності, а зростання
кредитного ризику призведе до погіршення стану ліквідності банку і спричинить
появу вже ризику ліквідності [1].
Дослідимо основні методи впливу на кредитний ризик
банку (рис. 2).
Рис. 2. Методи впливу на кредитний ризик банку
Покращити
рівень банківської ліквідності можна за рахунок зміни якісного стану кредитного
портфеля, шляхом зниження ризику кредитного портфеля, збільшення питомої ваги
короткострокових кредитів у складі кредитного портфеля, шляхом зниження
вартості кредитів та шляхом покращення рівня їх забезпечення.
Рівень дохідності кредитного портфеля банку залежить
від низки економічних чинників: ринкової ставки відсотка, обсягу та структури
кредитного портфеля, умов конкуренції на банківському ринку, власних
можливостей банку щодо вибору напрямів та об’єктів кредитування. На формування
структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, що
його обслуговує цей банк. Наприклад, у структурі кредитного портфеля іпотечних
банків переважають довгострокові кредити, а в ощадних установах - споживчі
кредити та позички фізичним особам. Факторний аналіз дохідності кредитного
портфеля з’ясовує, які саме чинники істотно вплинули на формування доходів, та
виявляє можливі резерви їх підвищення. Співвідношення між рівнем дохідності та
величиною кредитного ризику характеризує ефективність управління кредитним
портфелем банку.
Таким чином, кредитний портфель банку є «вершиною»
кредитної діяльності. Кредитний портфель не можна прирівнювати до простої
сукупності кредитів, оскільки кредити можуть взаємодіяти, внаслідок чого
кредитний портфель характеризується не тільки сукупним ризиком, але і чисто
портфельним ризиком. Саме якість всього кредитного портфеля в цілому визначає
ефективність кредитної діяльності. Тому для успішного кредитування –
забезпечення повернення наданих позичок та підвищення дохідності кредитних
операцій, банки мають впроваджувати ефективну та гнучку систему управління
кредитним портфелем.
Література:
1.
Лаврушин
О.И. Банковское дело / О.И. Лаврушин. – М.: Банковский и биржевой
научно-консультативний центр, 2005. – 365 с.
2.
Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч.
посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. -
215 с.
3.
Лобозинська С.М. Облік і аудит у банку: навч.посіб. /
С.М.Лобозинська ─ К. : Знання, 2007 . ─ 630с.
4.
Лупій
В.А. Кредитні ризики / В.А. Лупій. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. —
153 с.
5.
Кігель
В. Про визначення оптимального кредитного портфеля банку в умовах ризику
неповернення коштів позичальникам / В. Кігель // Вісник Національного банку
України. – 2010. – №1. – C.15–17.
6.
Коробова
Г.Г. Банковское дело: навч. посіб. / Г.Г. Коробова. - М.: Экономистъ, 2010. –
751 с.