Економічні науки/Банки і банківська система

Котковський В.С., Горчакова А.Є.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ПРИБУТКОВІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стан розвитку банківської системи характеризується динамічними коливаннями, які є причиною порушення стійкості та надійності фінансового сектора. Прибуткова діяльність вітчизняних банків – головна передумова нарощування капіталу, подальшого розвитку та підтримання належної конкурентоспроможності банків на фінансовому ринку. З огляду на це, прибутковість вітчизняних банків за економічних умов, що зараз склалися, можна вважати основним економічним показником ефективності їх роботи, індикатором фінансової надійності банківської системи [1].

Проблемам забезпечення прибутковості банків присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них – М. Алексєєнко [2], Л. Примостка [3], П. Роуз [4], Дж. Сінки [5] та інші. У працях цих дослідників висвітлено теоретичні основи прибутковості банків, визначено її показники, критерії та методи оцінки. Не дивлячись на досягнутий рівень розробки питань, що пов’язані з темою дослідження, потребує подальших досліджень питання визначення факторів, що впливають на прибутковості банківського сектора.

Прибутковість банку – один з найважливіших показників його фінансового стану, оскільки це, власне, результат, своєрідний підсумок проведеної роботи. Але для зовнішнього користувача цей результат може бути проміжним або завуальованим. Тому не можна розглядати прибутковість без урахування факторів, що її формують.

Всі фактори, що впливають на прибутковість, можуть бути розділені на дві групи:

- фактори зовнішнього середовища, або об'єктивні;

- фактори внутрішнього середовища, чи суб'єктивні.

Більшість дослідників погоджуються з тим, що найбільшого впливу на прибуток комерційного банку завдають зовнішні фактори, які не залежать від його діяльності, наприклад:

1) економічні кризи, в період яких знижуються доходи населення в цілому, зростає кількість неплатежів та скорочується структура активів. Таким чином, знижується рівень прибутковості та надійності банківських установ;

2) кредитна політика підтримує стабільність національної валюти, стабілізується вартість національних грошей на внутрішньому ринку через зниження темпів інфляції, і відповідно на зовнішньому через укріплення її обмінного курсу;

3) відсутність правової бази, яка б сприяла зменшенню ризикованості банківських операцій, збільшенню доходів та набору банківського інструментарію. В свою чергу, податкова політика дозволяє створювати економічну ефективність і соціальну справедливість, оптимально пов’язуючи інтереси держави з інтересами банківського сектору;

4) валютна політика держави, яка повинна спрямовуватися на створення умов довіри внутрішньої економіки та іноземного бізнесу до національної валюти. За рахунок чіткого регулювання розвивається експорт, відбувається повернення в країну заробленої іноземної валюти, узгодженість інтересів експортерів та імпортерів. Відноситься до цього ж пункту й обсяг валютних резервів головного банку країни, який має забезпечувати економічну самостійність та стійке положення комерційного банку.

На сьогодні основними внутрішніми факторами, що впливають на прибуток банків України, є:

1) помірне нарощення банками активів та зобов’язань;

2) загострення конкурентної боротьби за залучення вільних ресурсів на внутрішньому ринку;

3) розвиток та більш широке використання альтернативних каналів продажу банківських продуктів;

4) якість управління формуванням та використанням ресурсів банку, які б забезпечували достатній рівень надійності, ліквідності та рентабельності;

5) рівень маркетингової політики (конкурентоспроможність банківських послуг, удосконалення технологій, ефективність цінової політики);

6) нераціональна кредитна політика та ризикова діяльність, яка призводить до негативної діяльності банку та неможливістю пристосування до нестабільної економічної ситуації в країні.

Таким чином, аналіз та оцінка факторів внутрішнього та зовнішнього впливу є першочерговими на етапі формування прибутку банків; недооцінка або переоцінка впливу окремого фактору або взагалі неврахування його у процесі управління може призвести до значних відхилень від очікуваного результату.

Література:

1. Табачук, Г. П. Прибутковість банку та методи її оцінки / Г. П. Табачук, Ю. П. Табачук // Вісник соціально-економічних досліджень. – 2012. – Випуск 1(44). – С. 361-366.

2. Алексеєнко, М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики: [монографія]. – К.: КНЕУ, 2002. – 276 с.

3. Примостка, Л. О. Фінансовий менеджмент банку: [підручник]. – 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.

4. Роуз П. С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – 768 с.

5. Синки, Дж. Финансовый менеджмент в коммерческом банке и в индустрии финансовых услуг [Текст ] : перевод с английского / Дж. Синки. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 1018 с.