Чорна О. А., Бурдяк О. В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

м. Чернівці

Особливості здійснення толлінгових операцій в Україні

Участь України у зовнішньоекономічному просторі щороку набирає нового значення. Це супроводжується рядом позитивних факторів, таких як підписання українськими підприємствами нових контрактів, збільшення кількості робочих місць тощо. Однак наразі це одиничні випадки, а розвиток країни ще не перебуває на достатньому рівні, щоб конкурувати із іноземними підприємствами. Українська продукція не може рівнятись до іноземних стандартів якості, а підприємства, маючи застарілу виробничу базу, не можуть працювати на всю потужність.

Впродовж останніх років широкого поширення набула специфічна форма міжнародного поділу праці – перероблення давальницької сировини, або, іншими словами, толлінг.

Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються в межах України, до 13.03.2012 року регулювались Законом України від 15.05.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах», в якому визначені основні поняття та основи толлінгових операцій. Наразі регулювання операцій з давальницькою сировиною здійснюється на основі Митного кодексу України, проте основні засади запозичені із першоджерела і для розгляду особливостей даних операцій, варто надавати значення визначеним у законі поняттям.

В економіці поняття «толлінг» досить широко використовується та означає оплату за послуги з перероблення давальницької сировини цією ж сировиною. У широкому розумінні під толлінговими операціями розуміють порядок організації виробництва з перероблення давальницької сировини, способи реалізації готової продукції, виготовленої із цієї сировини, умови й форми розрахунків за послуги з перероблення [1].

Таким чином готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина ввезена іноземним замовником на територію України або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Наразі досить поширеним для українських підприємств переробних галузей промисловості є використання давальницької сировини. Якщо розглядати операції із давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічних відносин, то під час здійснення цих операцій сировина замовника на будь-якому етапі перероблення має бути основним матеріалом. При цьому вартість сировини повинна становити не менше ніж 20 % від загальної вартості готової продукції підприємства-переробника. Під час обчислення частки давальницької сировини у собівартості готової продукції враховують вартість усієї ввезеної/вивезеної давальницької сировини та витрати на перевезення цієї сировини до виконавця робіт. Обов'язковою умовою є попереднє постачання давальницької сировини до підприємства-переробника. Усі умови мають виконуватись одночасно. Термін перероблення сировини залежить від особливостей виробничого процесу і розпорядження продукцією перероблення, однак не може перевищувати 90 днів[2].

Об'єктивними причинами використання толлінгу є дефіцит власної сировини за наявності потужного комплексу переробних підприємств, відсутність в останніх обігових коштів, достатніх для придбання необхідної кількості сировини, соціальний тиск із боку незавантаженого роботою виробничого персоналу переробних підприємств та реальна загроза згортання й припинення виробництва в деяких галузях промисловості [3].

Отже, операції з давальницькою сировиною можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки для українських підприємств. Проте завдяки толлінгу збільшується кількість робочих місць, не відбувається простою на підприємствах та залучається іноземна валюта.

Література

1. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» [Електронний ресурс]. Режим доступу до статті: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/327/95-вр/page

2. Кіляр О.Р. Економічна сутність операцій з давальницькою сировиною та їх вплив на розвиток економічних відносин в Україні / О.Р. Кіляр // Галицький економічний вісник. – 2007. – № 1 (12). – С. 88-93.

3. Стрельченко Н.М. Конкурентоспроможність українських виробництв щодо толінга - нерезидента / Н.М. Стрельченко // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. – № 1. – С. 34.