Економічні науки. Фінансові відносини

К.е н., доц, Бідник Н.Б.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

 

Фінансування бюджетних установ в Україні

Фінансування бюджетних установ України перебуває в незадовільному стані. Більшість цілей та потреб бюджетної політики недофінансовані та неефективні.     Для подолання проблем у бюджетній сфері слід не тільки здійснити пошук джерел збільшення обсягів фінансування, а й покращити її діяльність: вдосконалити законодавство, посилити контроль за діяльністю бюджетних установ, запровадити нові механізми розвитку бюджетної діяльності та поступово впроваджувати реформи в бюджетну політику.

     Стосовно фінансування охорони здоров’я, головною метою реформи медичної сфери є поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості.

        Для покращення становища в Україні щодо охорони здоров’я у продовж 2010 – 2014 років, уряд проводив такі етапи реформ (таблиця 1):

Таблиця 1

Етап

Роки

Реформи

I

2010

Перерозподіл фінансування; Перехід від кошторисної до контрактної форми; Об’єднання коштів на надання первинної, вторинної і третинної медичної допомоги на рівні району або міста; Перегляд умов ліцензування та акредитації мед. закладів.

II

2012

Проведення з 2011 р. апробації пропонованих змін на 2-ох пілотних регіонах; Розроблення й прийняття комплексної програми «Здорова нація»; Розроблення комплексу законодавчих і нормативних документів для формування інфраструктури медичних закладів.

III

2014

Запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою; Підготовка до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування; Переведення усіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг.

 

     Також, планується створення та вдосконалення законодавчох бази стосовно даної галузі та створення Центру реформ в системі охорони здоров'я за участі представників громадянського суспільства [1].

     Стосовно галузі освіти, в Україні проходять заходи щодо збереження науково-технічного потенціалу, фінансування науково-технічних досліджень і розробок з обов’язковим їх подальшим практичним використанням. 

     Роль держави залишається вирішальною у сфері освіти, саме держава за допомогою не тільки прямого контролю, а й непрямих методів економічного, правового, організаційного впливу, має можливості визначати розвиток цієї галузі, тим самим забезпечувати збереження і примноження національного потенціалу освіти України [2].

     Для вирішення проблем щодо фінансування бюджетних установ, можна запропонувати Стратегію розвитку системи управління державними фінансами, яка б включала такі етапи (табл. 2):

                                                                                                       Таблиця 2

Стратегія розвитку системи управління державними фінансами

Етапи

Очікувані результати

1.

Отпимізація та вдоско-налення нормативно-правової бази і законодавчих актів.

Це дасть змогу вирішити питання ефективності та доцільності використання фінансових ресурсів і посилити відповідальність розпорядників коштів.

 

2.

Поступова інтеграція до міжнародних нормативів і стандартів.

Це забезпечить покращення якості соціальних послуг населенню, вдосконалить механізми управління та розвитку бюджетної установи.

3.

Вирішення політичної ситуації на сході України.

Зменшить навантаження на бюджет в сфері оборони і перенаправити фінансування в діяльність бюджетних установ.

4.

Залучення недержавних джерел фінансування приватного сектору економіки шляхом розвитку страхової діяльності, вдосконалення інвестиційного середовища.

Це дасть змогу збільшити фінансування бюджетних установ.

 

 

 

Продовження таблиці 2

5.

Вдосконалення антикорупційних механізмів шляхом підвищення рівня контролю та залучення до контрольних органів громадськості.

Як результат, підвищиться ефективність використання коштів та знизиться рівень корупції в бюджетній діяльності.

 

6.

Розвиток інфраструктури бюджетних установ.

Це дасть змогу підвищити рівень доступності соціальних послуг та захистити малозабезпечені верстви населення.

 

7.

Розвиток НТП та постійна модернізація в сфері бюджетної діяльності.

Як наслідок – впровадження новітніх технологій, вдосконалення діяльності та підвищення якості надання послуг.

 

 

          До основних перспектив збільшення фінансування бюджетних установ належить залучення фінансових ресурсів позабюджетної сфери. Залучення додаткових ресурсів приватного сектору (позабюджетних джерел) та підвищення ефективності їх використанні є одними з основних шляхів вирішення питання у фінансуванні та розвитку бюджетних установ.

     Необхідно розвивати страхування в медичній сфері, удосконалювати та деталізовувати законодавчу базу стосовно діяльності бюджетних установ, залучати не тільки національних, але й іноземних інвесторів, створивши сприятливий інвестиційний клімат.

     Необхідно брати до уваги іноземний досвід  розвитку соціальної політики. Слід створювати програми розвитку і вдосконалення бюджетної сфери на міжнародному рівня для обміну досвідом і пошуку найоптимальнішого та найкращого варіанту регулювання бюджетної  та соціальної сфери.

     Література:

1.Фінансове право. Мацелик М.О. / Мацелик М.О., Т. О. Мацелик, В. А. Пригоцький. - К.: Знання, 2011. - 815 с.;

2.Чала Н. Д. Бюджетна система / Н. Д. Чала, Н. В. Лазоренко. - К. : Знання, 2010. - 223 с.