К. е. н., проф., Соляник Л. Г

ДВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

Тенденції розвитку сфери спільного інвестування в Україні

В умовах модифікаційного перетворення середовища функціонування суб’єктів господарської діяльності визначальними чинниками бізнес-процесів виступають не лише фінансова стійкість, за якої, раціонально керуючи фінансовими ресурсами, апарат управління підприємства здатний забезпечити безперебійний і стабільний процес виробництва продукції або надання послуг з максимальною ефективністю, а й пошуки інноваційних методів формування капіталу. Вкладення фінансових ресурсів у сферу спільного інвестування, що може органічно поєднувати у собі ключові моменти кількох ринків в залежності від інвестиційної політики, визнається оптимальним методом формування нової вартості капіталу. На тлі помірного розвитку світових фондових ринків з впевненим висхідним трендом, український ринок цінних паперів та деривативів, як і економіка держави в цілому, впродовж останніх років переживає жорсткі стагнаційні процеси. Активне посилення ролі державного регулятора в ринкових процесах гальмує природні ринкові механізми; впровадження особливого податку на операції з цінними паперами, скорочення кількості надійних фінансових інструментів, тверде нормування діяльності в значній мірі спричинило обвал ринку більш як на 35%.

Картина українського фондового ринку носить суто песимістичний характер: продовження рішучого падіння з 2011 року –35,00%, це друга позиція з кінця, гірше становище лише в Кіпрі –61,00%. Несприятливий інвестиційний клімат та нестабільне політичне становище призвели до відтоку капіталу: для порівняння обсяг біржових торгів на УБ зменшився на 72,70%, кількість угод – на 42,90% [1]. Тиск на фондовий ринок призвів до зниження ефективності інвестицій та кількісного росту його учасників. Станом на кінець 2012 року ринкове поле покинула певна кількість КУА, проте на їх зміну приходить більша кількість гравців, сумарна чисельність КУА становить 353 одиниці професійних учасників фондового ринку в сфері спільного інвестування. Кількість зареєстрованих інститутів спільного інвестування протягом року виросла на 93 Фонди і складає 1 544 корпоративних і пайових інвестиційних фондів загалом, зберігається стабільна тенденція до зростання інституційних інвесторів.

Рис. 1 Динаміка кількості Компаній та Фондів у 2002 – 2012 рр. [1]

На ринку спостерігається закриття відкритих та інтервальних інститутів спільного інвестування – в середньому по 2 Фонди кожного типу, сегмент венчурного «схемного» інвестування зростає на 52,60% для корпоративних фондів та на 7,40% – для пайових, що становить +49 та +57 одиниць Фондів відповідно. Максимальне падіння характерне для недиверсифікованих закритих корпоративних інститутів –14,10%. Регіональна сегментація сфери спільного інвестування виділяє два базові напрямки: кількість інституційних інвесторів та сумарна вартість активів за обома з яких лідирує місто Київ та Київська область, при чому відбувається незначна децентралізація бізнесу за рахунок скорочення не столичного інвестиційного бізнесу.

Факт поступового зростання активів інституційних інвесторів залишається незмінним, на кінець 2012 року сумарна вартість активів всіх Фондів складає 157 201,10 млн.грн., що на 30 411,50 млн.грн. більше за аналогічний показник попереднього періоду. Пріоритетним фактором в зростанні активів виступили венчурні фонди та фонди з приватним розміщенням ЦП, +24,80% та +15,70% відповідно. Впродовж 2012 року також має місце підвищення рівня вартості чистих активів до позначки 139 260,58 млн.грн. або на +23,60% переважно за рахунок венчурних інвестицій.

В кожному наступному досліджуваному періоді зберігається негативна тенденція до посилення позицій ІСІ закритого типу серед невенчурних фондів, відкриті та інтервальні фонди, що в реальності функціонують, опираючись на ринкові закони, скоротилися на 29,00% та на 14,00% відповідно; з них найбільш ліквідні ІСІ відчули спад на 0,90% та на 0,40% відповідно [2].

Результати функціонування фондового ринку України в 2012 -2014 роках свідчать про суттєвий обвал ринку, тиск якого не змогли витримати навіть «блакитні фішки», дохідність яких впала втричі більше за дохідність ІСІ різних типів та інвестиційних напрямків. Подальші періоди 2015 – 2016 роки не мають значних перспектив поліпшення ситуації, що склалася. Ринку доволі складно працювати без необхідної сталості умов гри: 2015 рік скоріш за все стане підготовчим етапом до нових змін законодавця, відповідно до яких відбуватиметься тотальна перебудова сфери спільного інвестування з розширенням класифікаційної лінійки інститутів спільного інвестування.

Спостерігатиметься подальший відтік капіталу через недружнє ринкове середовище, загострений регулятивний тиск та супутні витрати до операцій купівлі-продажу фінансових інструментів. Напрямками до покращення ситуації, що склалася, можна визначити послаблення тиску державного регулятора, утворення сприятливого інвестиційного клімату, стимулювання ефективного обігу акцій ліквідних емітентів на основі ринкових законів та допуск іноземного капіталу на «торгівельні майданчики» українського фондового ринку.

Література

1. УАІБ: Аналітичний огляд ринку управління активами у 2012 - 2013 році/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart/182563.html

2. 2013 рік більшість відкритих ІСІ розпочали з оптимізму/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/news/176890.html

3. Податковий кодекс України/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.