Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент

Д.е.н., доцент Тараненко І.В.

Ільницька-Стишук В.В.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

МЕТОДИКИ КОНКУРЕНТНОГО АНАЛІЗУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Методика конкурентного аналізу промислового підприємства ґрунтується на порівнянні характеристик підприємства, властивостей чи товарів, які виробляються, із показниками підприємств-конкурентів з метою визначення зовнішніх та внутрішніх конкурентних переваг.

Зовнішні конкурентні переваги базуються на відмінностях в якості товарів, що створюють цінність для покупців за рахунок зменшення витрат чи підвищення ефективності діяльності промислового підприємства. Методика визначення переваг допомагає збільшувати «ринкову силу» промислового підприємства таким чином, що споживачі сприймають більш високі ціни продажів порівняно з конкурентами. Внутрішні конкурентні переваги - це переваги підприємств стосовно витратних статей чи методики управління, які створюють цінність для промислових товаровиробників та дозволяють знижувати собівартість більшою мірою, ніж пріоритетні конкуренти.

Згідно зі структурним підходом, оцінити становище промислового підприємства можна за рівнем монополізації галузі, тобто за рівнем концентрації виробництва і капіталу, а також створення бар'єрів для промислових підприємств, які входять до галузевого ринку. Відповідно до функціонального підходу, найбільш конкурентоспроможними є підприємства, в яких найкраще організовано виробництво та збут товарів, а також ефективність управління фінансами.

Конкурентоспроможність промислового підприємства оцінюється за якістю продукції «методом профілів». За допомогою цього методу виявляються різні критерії задоволення потреб споживачів продукції, встановлюють їх ієрархії та порівняльну важливість у межах спектру характеристик, які мають змогу замінювати й оцінювати споживачі, а також вимірювати техніко-економічні характеристики продукції і можливість порівнювати їх з характеристиками конкурентних продуктів. Основним недоліком є те, що «метод профілів» не враховує ефективність виробничої діяльності промислового підприємства та може бути прийнятним лише для промислових підприємств, які випускають один вид продукції.

Матричні методи оцінювання конкурентоспроможності ґрунтуються на вивченні процесів конкуренції в динаміці. Теоретичною базою таких методів, до яких належать матриці БКГ, Мак Кінсі, модель АДЛ/ЛС та ін., виступають концепції життєвих циклів товарів і технологій. Згідно з цими концепціями будь-яких товарів чи технологій з моментів появи на ринку і до зникнення проходять певні стадії життєвих циклів, які охоплюють етапи впровадження, зростання, насичення і спаду. На кожному з етапів виробником може реалізовуватись товар чи продукт цієї технології в тих чи інших масштабах, що може об'єктивно позначатися на частках ринку та динаміках продажів.

При використанні методів інтегральних оцінок використовуються інтегральні показники рівня конкурентоспроможності промислового підприємства, який містить два елементи: критерії, що показують ступінь задоволення потреб споживачів, і критерії ефективності виробництва.

Одним із найсучасніших підходів до конкурентного аналізу промислового підприємства виступає метод бенчмаркінгу. Ціллю бенчмаркінгу виступає можливість на основі дослідження встановити ймовірність досягнення успіху промислового підприємства. Одним із визначень бенчмаркінгу характеризує його як методику виявлення того, що інші підприємства роблять краще, а також вивчення, удосконалення і застосування методики роботи інших підприємств. Основними завданнями конкурентного аналізу промислового підприємства є визначення:

- техніко-економічних показників та показників якості продукції промислового підприємства;

- технічних та економічних (цінових) параметрів промислової продукції;

- переваг продукції конкретного підприємства в порівняні з її замінниками;

- переваг і недоліків аналогів промислових товарів, які випускаються підприємствами конкурентами.

Отримання результатів конкурентного аналізу дозволяє визначити:

- напрямки модифікації промислової продукції;

- можливості для використання нових пріоритетних сфер реалізації промислової продукції;

- шляхи пристосування промислової продукції до використання в різних умовах;

- можливості диференціації промислової продукції;

- методи посилення впливу на споживачів (просування) промислової продукції.

Література

1. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник – 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В. Балабанова. – К.: Знання-Прес, 2004. – 645 с.

2. Білошкурський М.В. Методика оцінки внутрішньогалузевої конкурентоспроможності в умовах адаптації вітчизняних підприємств до нестабільності зовнішнього середовища. / М.В. Білошкурський // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2010. – №2. – С. 66-81.

3. Чорна О. Методологія та методика дослідження конкурентоспроможності / О. Чорна // Фінансово-економічний механізм інноваційного розвитку і формування конкурентних переваг підприємств і територій. – Т., 2011. – С. 151-154.