Палєха В.В.

Магістр кафедри обліку і аудиту,НУХТ

Особливості податкового обліку запасів в Україні

Відповідно до П(С)БО №9 «Запаси» : запаси — активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою[2].

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів.

Надходити запаси можуть різними способами, але всі вони зводяться до таких: купівля за кошти, купівля внаслідок обміну, надходження у рахунок статутного та іншого капіталу, безоплатне надходження. Залежно від способу надходження запасів змінюється й податковий облік запасів.

Особливості обліку ПДВ при придбанні запасів. Статтею 198 ПКУ встановлено, що підприємство платник ПДВ, купуючи запаси у іншого платника ПДВ, може збільшити Податковий кредит на суму ПДВ, сплачену (нараховану) в складі вартості таких запасів. При цьому повинні дотримуватися такі умови:

1. Придбанні запаси будуть використовуватися в операціях, на які накладається податок в рамках господарської діяльності;

2. Підприємство отримало правильно оформлену податкову накладну (ст..201 ПКУ).

Датою збільшення податкового кредиту вважається дата здійснення першої з подій – або дата оплати, або дата оприбуткування запасів (п.198.2 ПКУ).

Ми розглянули загальні правила податкового обліку надходження запасів.

Реалізація запасів за грошові кошти в національній валюті. Операції по доставці товарів по території України оподатковуються на основі п.185.1 ПКУ. Використовується ставка 20 %(п.193.1 ПКУ). На дату виникнення податкових забовязань по ПДВ підприємство-продавець, який є платником ПДВ, виписує податкову накладну в двох екземплярах. Придбання запаcів за грошові кошти в іноземних країнах. Ввезення запасів в митному режимі імпорту супроводжується сплатою «ввізного» ПДВ. Сплачувати його повинні і особи не зареєстровані як платники ПДВ(п.181.2 ПКУ).

Згідно п.185.1 ПКУ операції по ввезенню запасів на митну територію України в митному режимі імпорта або реімпорта є об’єктом обкладання ПДВ по ставці 20%. Виключенням є ввезення пільгових товарів, вказаних в п.197.1 ПКУ, при яких ПДВ пільга зберігається і при імпорті (п.197.4 ПКУ).

Податкове забов’язання по ПДВ при ввезенні товарів виникає на дату подачі митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ПКУ). Передоплата вартості імпортних товарів (якщо, наприклад, вона виявилась першою подією) на ПДВ не впливає і не призводить до необхідності нарахування податкового забов’язання (п. 187.11 ПКУ).

Право на податковий кредит виникає на дату сплати ПДВ при імпорті (п.198.2 ПКУ). Документом, який надає право на податковий кредит є митна декларація, оформлення відповідно до вимого чинного законодавства.

При продажу запасів за грошові кошти в іноземній валюті виникає дохід, який перераховується в національну валюту по курсу НБУ. Вивезення товарів за межі митної території України оформлюється митною декларацією (п.185.1 ПКУ), тобто експорт товарів, накладається ПДВ по ставці 0%.

Безкоштовна передача запасів вважається їх продажем (реалізацією). Так як вартість запасів при безкоштовній передачі рівна нулю, то і забовязання будуть рівні нулю. Підприємство, яке дарує, виписує податкову накладну в двох екземплярах на суму нуль .

При передачі запасів, як внесок до статутного капіталу, підприємства- емітента, підприємству-інвестору необхідно нарахувати податкові забовязання по ПДВ. Базою оподаткування ПДВ за загальноприйнятим правилам є договірна вартість запасів (п.188.1 ПКУ). На дату винесення податкового забовязання по ПДВ підприємство-інвестор виписує податкову накладну в двох екземплярах. Оригінал такої податкової накладної видається емітенту, а її копія залишається у інвестора.

Якщо відбувається повернення запасів постачальнику, то відповідно з нормами ПКУ обидві сторони повинні виправити розрахунки методом сторну.

Література:

1. 1. Податковий кодекс України № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246

3. Довідник бухгалтера щодо запасів/А.Петрищева, М.Михайлицька. –Х.:Фактор,2014. – 104с - [Серія «Бібліотека «Фактор»»]