Т.Лисак

Студентка 2 курсу факультету фінансів та банківської справи НУДПСУ.Ірпінь

Науковий керівник Лаговський В.В., к.е.н., доцент

Аналіз динаміки структури ринку праці в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку

Безробіття та зайнятість населення є одними із найважливіших соціально-економічних проблем світу та зокрема України. Досягнення високого рівня зайнятості - одна з основних цілей державної політики. Неспроможність знайти собі гідне місце роботи – це основний чинник трудової міграції населення. Безробіття має негативний вплив на економіку країни,саме тому вивчення цього питання є надзвичайно актуальним і, зокрема, для України, так як ця проблема все ще залишається відкритою і невирішеною для українського суспільства.

Проблеми безробіття неодноразово досліджували багато вчених і практиків, серед яких: А.Вольська, В.Галицький, І.Гнибіденко, Л.Єневич, Г.Кондратьєв, С.Іванов, Г.Мамонова, Н.Тілікіна, Т.Панюк, О.Піжук, В.Пиц, Л.Шиян, В.Ярошенко, а також інші світові фахівці.

Основні проблеми ринку праці України пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які намагаються знайти роботу, а також існуванням труднощів щодо працевлаштування соціально незахищених верств населення [ 1 ].

Проблема зростання безробіття стала найболючішою під час розгортання світової фінансово-економічної кризи та у посткризовий період. З початку світової фінансово-економічної кризи рівень безробіття у світі зріс на 15%, абсолютний приріст безробітних становив 27 млн. чол. Крім того, сьогодні країни переживають безпрецедентну кризу молодіжної зайнятості [ 2 ].

Молоде покоління – рушійна сила прогресу, економічного зростання та суспільного розвитку. Молодь впливає на політичні, економічні та соціальні складові суспільства. Але, на жаль, маючи всі необхідні знання та переваги, молодь не має попиту на ринку праці.

Відповідно до Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, до молоді належать громадяни України віком від 14 до35 років. У 2014 р. на обліку в Державній службі зайнятості перебувало 887,9 тис. незайнятих громадян віком до 35 років (48,6% загальної кількості осіб, які перебували на обліку), у тому числі випускників: ВНЗ – 52,9 тис., професійно-технічних закладів освіти – 33,5 тис., середніх загальноосвітніх шкіл – 6,3 тис. осіб. За направленням Державної служби зайнятості у 2012 р. були працевлаштовані 375,8 тис. таких осіб, у громадських роботах брали участь 116,8 тис. віком до 35 років, що на1,8 тис. більше, ніж у 2011 р. Чисельність молодих людей, які проходили професійне навчання, зросла і становила 99 тис. осіб [ 3 ].

Юнакам і дівчатам після закінчення навчання, як правило, дуже важко влаштуватися на роботу, оскільки роботодавці надають перевагу досвідченому кадровому персоналу, який зможе одразу ефективно працювати. Цей стереотип складно подолати. Він впливає на тривалість молодіжного безробіття, спричиняє пасивність молоді на ринку праці та втрату віри у власні сили. Тому молодіжне безробіття не тільки становить загрозу економіці, але й у перспективі може погіршити соціальну та криміногенну ситуацію в суспільстві.

Умовно причини безробіття та проблеми працевлаштування молоді можна поділити на дві групи. До першої групи входять проблеми, які не залежать від волі молодого спеціаліста, непідвласні йому, а до другої – ті, які виникають безпосередньо через певні бажання та невміння.

Для молодих людей віком від 15 до 24 років, які не мають досвіду роботи, а отже, не відповідають всім вимогам потенційних роботодавців, вона стоїть особливо гостро.

Рис. 1. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за віковими групами у 2014 році.

Основні тенденції рівня молодіжного безробіття в Україні:

1) за весь період рівень безробіття як загалом, так за окремими віковими групами перевищує природний рівень. Найвищий рівень безробіття в групі від 15-24 років (Рис. 1). Скоріш за все, це зумовлено саме відсутністю досвіду та проблемою пошуку першого місця роботи;

2) найнижчий рівень безробіття серед людей віком 30-35 років, адже це переважно люди, які мають досвід, певні навички та сформувалися як спеціалісти;

3) у більш старших вікових групах вагомими причинами безробіття є звільнення за власним бажанням та вивільнення з економічних причин. [ 5 ].

Для вирішення проблеми молодіжного безробіття варто розібратися з причинами її виникнення. Доцільно виділити екзогенні (тобто, пов’язані із зовнішніми впливами) та ендогенні (пов’язані із внутрішніми процесами) фактори, що сприяють молодіжному безробіттю [ 6 ]:

• екзогенні: світова фінансово-економічна криза; міграційні процеси.

• ендогенні: недосконалі програми розвитку молоді; диспропорції між попитом та пропозицією на ринку праці; популяризація університетської освіти; невідповідність кваліфікації молодих спеціалістів вимогам роботодавців; недосконалість законодавства з питань зайнятості, суперечності щодо вікових меж молоді України; недостатня поінформованість абітурієнтів про потреби ринку; різний рівень розвитку регіонів України.

Усі ці фактори спричиняють дисбаланс між попитом та пропозицією. Результати дослідження показали, що на одну вакансію претендує від 3 і більше осіб. Також негативною тенденцією є невідповідність потребі у спеціалістах за окремим фахом, що знов таки зумовлено популяризацією окремих професій.

У науковій літературі пропонують багато порад для вирішення проблеми молодіжного безробіття, але до цієї проблеми потрібно підходити комплексно. Для цього ми виділили усі суб’єкти, які мають відношення до процесу безробіття. Кожен з суб’єктів має свої цілі та інтереси. Результати пропозицій представлені в Таблиці 1.

Комплексні заходи розв’язання проблеми молодіжного безробіття з урахуванням цільових груп (складено за матеріалами [ 5 ])

Суб’єкт	Цілі	Реалізація
Держава	· отримати максимальну вигоду від інвестицій в освіту · підготувати майбутніх платників податків · підготувати необхідних спеціалістів	- створити пільги для роботодавців у разі влаштування спеціаліста на перше робоче місце - збільшити к-сть місць державного замовлення для непопулярних професій та натомість скоротити фінансування популярних спеціальностей - відмовитися від прямого державного фінансування навчання, а надавати цільові субсидії для підготовки спеціалістів для підприємств, які зобов’язуються працевлаштувати студентів після закінчення ВУЗу - збільшити кількість центів перепрофілювання спеціалістів - створити портал пошуку роботи для студентів та випускників
Молоді спеціалісти	· здобути вищу освіту · набути певних вмінь та навичок · стати конкурентними на ринку праці · знайти високооплачувану роботу · розвиватися по кар’єрній сходинці	- проходити тренінги, мастер-класи з отриманням сертифікатів - брати участь в програмах стажування - відвідувати ярмарки вакансій - розміщувати резюме на порталах пошуку роботи - постійно моніторити ринок
Роботодавці	· знайти гарних спеціалістів	- пропонувати програми стажування, практики для молодих спеціалісті - проводити день відкритих дверей - розвивати молодіжні проекти (пр..: старт-ап), залучати додаткові інвестицій у цей напрямок - створити літні програми працевлаштування студентів, що дозволять здобути досвід до отримання диплому
Навчальні заклади	· отримати більшу кількість державного замовлення · заповнити всі контрактні місця	- вдосконалити програми практики для студентів випускних курсів, а саме, надавати бази практики та контролювати за її проходженням - проводити обов’язкові конференції для абітурієнтів, студентів з питань проблем на ринку праці; - переглянути навчальні програми ВУЗів, орієнтуватися на практичні семінари та лекції практикуючих спеціалістів - вдосконалити та розвивати ярмарки вакансій

Для того, щоб знизити рівень безробіття необхідно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці спільно з роботодавцями та профспілками. Необхідно стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств. З появою нових підприємств з’являться нові робочі місця. Потребує також дослідження ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійснення перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосування нових методів подолання безробіття, наприклад громадських робіт тощо.

Список використаних джерел:

1. Державний центр зайнятості: Рівень безробіття в Україні нижче, ніж у ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukranews.com.

2. Статистична інформація / Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua.

3. Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”. [Електронний ресурс].

4. Черниш Т. Сутність та особливості довготривалого безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 3. – С. 8–12.

5. Соціально-демографічне дослідження "Молодь України 2010" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unfpa.org.ua/files/articles/1/73/Youth%20and%20Youth%20Policy%20-%20Demo%20Aspects%20(UA).pdf .

6. Причини безробіття молоді в Україні. Н. М. Яценко, Я. Ю. Яковенко. - Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. – 2013. – № 1. – С. 78.