Економічні науки /Економіка підприємства

Д.е.н., професор Денисюк О. М., Сімакович М. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Проведення аудиту власного капіталу дуже важливе як для підприємства так і для засновників, оскільки власний капітал є основним початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є одним з найвагоміших показників, що використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства, а з іншого – ступінь кредитоспроможності підприємства.

Організація та методика аудиту власного капіталу розглянута у наукових працях багатьох вітчизняних вчених, серед яких такі, як: Ф.Ф. Бутинець, Л.П. Кулаковська, В.Я. Савченко, К.О. Утенкова та інші. Але єдиної точки зору щодо методології та процедур проведення якісного аудиту не знайдено.

Узагальнити та розвинути методику аудиту власного капіталу. Перед здійсненням аудиту власного капіталу потрібно визначити мету перевірки. Серед науковців немає єдиної точки зору відносно мети аудиту власного капіталу. Тому вчені присвячують свої дослідження вивченню та розробці мети аудиту.

Метою аудиту власного капіталу, на нашу думку, є встановлення достовірності та правильності відображення в обліку операцій з власним капіталом відповідно до чинного законодавства та висловлення аудитором незалежної думки щодо правильності відображення інформації у звітності підприємства.

Основними складовими проведення аудиту власного капіталу є: аудит ста-

тутного капіталу, аудит формування додаткового капіталу, аудит нерозподілених прибутків (непокритих збитків) та їх використання, аудит вилученого капіталу.

На думку Ф.Ф. Бутинця та Івановой Н.А. предметом аудиту власного капіталу є процеси та господарські операції, пов’язані з формуванням статутного, пайового, додаткового і резервного капіталу, обліком нерозподілених прибутків (непокритих збитків), формування вилученого та неоплаченого капіталу, а також відносин, що виникають при цьому між підприємством та його власниками і працівниками.

Вітчизняні вчені доповнюють один одного та пропонують наступні процедури для проведення аудиту власного капіталу (табл. 4).

0Таблиця 4 Приклади процедур для проведення власного капіталу

№ з/п	Процедури аудиту
1	2	3	4	5	6	7
1	Інвентаризація майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства, забезпечення майбутніх витрат і платежів;	-	+	-	-	+
2	Перевірка наявності дозволів, ліцензій на право займатися певними видами діяльності;	-	+	+	-	+
3	Перевірка наявності документів, підтверджуючих право власності засновників на майно, укладене як внесок до статутного капіталу;	-	+	+	-	+
4	Дослідження установчих документів, оцінка відповідності їх змісту законодавчим вимогам;	+	+	+	-	+
5	Оцінка відповідності організації обліку власного капіталу (статутного, резервного, додаткового та інших) нормативним вимогам;	+	-	-	-	-
6	Перевірка правильності формування статутного відповідно до установчих документів та нормативних вимог;	+	-	+	+	+
7	Перевірка правомірності викупу акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку і реєстрі акціонерів;	-	-	-	+	+
8	Перевірка правомірності та правильності оцінки проданих акцій, їх відображення в обліку і в реєстрі акціонерів;	-	-	-	+	+
9	Перевірка правомірності анулювання акцій, їх відображення в бухгалтерському обліку, реєстрі акціонерів та звітності;	-	-	-	+	+
10	Перевірка правильності розрахунків із засновниками, наявність і правильність оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками;	-	+	+	-	+
11	Перевірка правильності відображення в обліку величини статутного капіталу та її змін;	+	+	+	+	+
12	Перевірка формування статутного капіталу в іноземній валюті;	+	-	-	-	+
13	Перевірка операцій з пайовим капіталом;	-	+	-	-	+
1	2	3	4	5	6	7
14	Перевірка джерел формування та правильності витрачання резервного капіталу;	-	+	-	+	+
15	Перевірка правильності формування та відображення в обліку додаткового капіталу;	+	-	-	-	+
16	Перевірка правильності розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку;	-	-	-	+	+
17	Перевірка правильності обліку безоплатно переданих активів;	-	+	-	+	+
18	Перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року (за результатами аудиту в цілому на підприємстві);	-	+	-	+	+
19	Перевірка правильності відображення в обліку неоплаченого та вилученого капіталу;	+	-	-	-	+
20	Перевірка відповідності аналітичного обліку, статутного, пайового та резервного капіталу первинним документам, синтетичному обліку, записам у головну книгу та оборотну відомість;	+	-	-	-	+
21	Перевірка правильності відображення інформації про власний капітал та забезпечення зобов’язань у фінансовій звітності та примітках до неї.	+	-	-	-	+

На сьогоднішній день проблемі аудиту власного капіталу приділено багато уваги, оскільки перелік аудиторських процедур акціонерних товариств та товариств з різними видами відповідальності суттєво відрізняються. Тому вітчизняні науковці не мають можливості надати чіткий перелік аудиторських процедур.

Висновки. Узагальнено та розвинуто методику аудиту власного капіталу, що на відміну від існуючих включає: мету, завдання, джерела інформації та процедури проведення аудиту, це допоможе якісно провести аудит власного капіталу.

Список використаних джерел:

1.МСА 200 «Ціль та основні принципи аудиту фінансової звітності»

2.Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів / Ф.Ф.Бутинець. – 2-е вид., перероб. та доп. – Житомир: ПП "Рута", 2010. – 672 с.

3.Іванова Н.А. Організація і методика аудиту : навч. посіб. / Н.А. Іванова, О.В. Ролінський. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 216 с.

4.Кулаковська Л.П. Організація і методика аудиту : навч. посіб. /Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча. – К. : Каравела, 2009. – 568 с.

5.Савченко В.Я. Аудит: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. Я. Савченко, В. О. Зотов, С. А. Кириленко та ін. — К.: кнеу, 2012.- 268 с.