Сукачова Г.П., Сукачова Т.І.

«Культурно-історичний потенціал дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі має забезпечувати можливість здобуття особистістю знань, умінь та навичок з фаху, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку особистості, підвищення культурно-освітнього рівня громадян. Сучасне суспільство вимагає підготовки фахівців, які не тільки володіють знаннями зі спеціальності, але й здатні орієнтуватися у виробничих ситуаціях, ділових контактах та в інших випадках, пов’язаних із здійсненням професійної діяльності. На реалізацію цих завдань спрямоване вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Проте сьогодні піддається сумніву необхідність викладання у ВНЗ зазначеної дисципліни, оскільки, на думку прибічників цієї ідеї, студенти вишів вже мали можливість вивчити українську мову в середній школі й не мають потреби в її удосконаленні. У цій ситуації необхідно звернути увагу на той факт, що дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» має на меті не тільки формування комунікативної компетентності студентів, а й вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері, «набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця» [1,с.3]. С.В.Шевчук та І.В.Клименко, автори програми курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань), підкреслюють, що «зміст дисципліни покликаний не лише узагальнити й систематизувати знання з української мови, набуті студентами у школі, а й сформувати мовну особистість, обізнану з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати набуті знання, уміння і навички для оптимальної мовної поведінки в професійній сфері» [1,с.2]. Очевидно, що вивчення цієї дисципліни дає майбутнім фахівцям не тільки знання з мови і навички комунікативної діяльності, а й сприяє формуванню світогляду, активної громадянської позиції, громадянської культури.

Програма дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» передбачає вивчення таких основних тем: «Державна мова – мова професійного спілкування», «Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні», «Основи культури української мови», «Спілкування як інструмент професійної діяльності», «Риторика і мистецтво презентації», «Культура усного фахового спілкування», «Форми колективного обговорення професійний проблем», «Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації», «Документація з кадрово-контрактних питань», «Довідково-інформаційні документи», «Етикет службового листування», «Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні», «Українська термінологія в професійному спілкуванні», «Проблеми перекладу і редагування наукових текстів» [1]. Логічна побудова процесу вивчення дисципліни сприяє тому, що студенти сприймають і усвідомлюють такі категорії як «національна мова», «державна мова», «культура мови», вивчають історію розвитку мови та основні тенденції розвитку сучасної мовної системи, розглядають основні положення мовної політики і мовного законодавства тощо.

Досконале володіння державною мовою сприяє тому, що індивід відчуває себе включеним у культурні, соціальні та політичні процеси, він має вільний доступ до інформації, можливість сприймати і передавати знання, висловлювати власну думку, бути почутим і зрозумілим. Крім того, володіння державною мовою для кожного з нас означає можливість долучитися до культури та історії держави, відчути себе частиною національної спільноти, що, у свою чергу, формує відчуття гордості й поваги до держави, сприяє розумінню себе повноцінним членом суспільства, громадянином з відповідними правами та обов’язками.

У процесі вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» майбутні випускники ВНЗ удосконалюють власне мовлення, поповнюють і розширюють словниковий запас, сприймають нові лексеми, засвоюють загальнонаукову і фахову термінологію. Це дає можливість не тільки з легкістю будувати процеси сприймання і передавання інформації, а й спонукає носія мови замислитися над тим, як формуються мовні системи, що впливає на розвиток мови, яким чином процеси політичної та соціальної трансформації пов’язані з процесами, що відбуваються у мові. Такі знання стають основою для свідомого використання системи мовних засобів у спілкуванні, формують відповідальне ставлення до мови як символу державності, джерела знань про народ і державу, його історію та культуру.

Знання особливостей мовленнєвого етикету, вивчення якого передбачає програма дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», дозволяє мовцю подолати комунікативні бар’єри, покращити процеси передавання інформації, свідомо використовувати мовні засоби у спілкуванні з різними соціальними групами. Дотримання професійного мовленнєвого етикету дозволяє планомірно будувати різні етапи комунікативних процесів, урізноманітнювати й увиразнювати власне мовлення; здійснювати педагогічне спілкування на основі знань про закономірності спілкування й способи управління індивідом та групою; доцільно використовувати у своїй діяльності професійну лексику; складати документи різного призначення; створювати навчальні матеріали; здійснювати контроль, самоаналіз та саморегуляцію у навчанні.

Формуванню загальної і мовної культури, активізації пізнавальних процесів, розвитку творчих здібностей, утвердженню громадянської позиції майбутніх фахівців при вивченні дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» сприятиме використання при створенні завдань, спрямованих на формування навичок дотримання мовних норм (акцентологічних, лексичних, граматичних, орфоепічних, синтаксичних, стилістичних тощо), матеріалів про життя і діяльність видатних діячів України, історію, культуру та традиції України; підготовка доповідей та презентацій про культурні особливості рідного краю; обговорення важливих суспільно-політичних проблем; застосування форм роботи, які вчать висловлювати і відстоювати власну точку зору, – діалогів, диспутів і дискусій; залучення студентів до самооцінювання, чіткого виділення етапів спілкування, аналізу відповідей студентів з точки зору логічності, послідовності, обґрунтованості подачі матеріалу, сформованості та чіткості висловлення ідеї; чітке формулювання мети і завдань вивчення дисципліни; усвідомлення кожним студентом важливості вивчення державної мови для особистого розвитку і вдосконалення.

Список використаних джерел

1. Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) / С.В.Шевчук, І.В.Клименко // Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/6122/ – 14 с.