Педагогічні науки/ 4. Стратегічні напрями реформування системи освіти

Аспірант Будко А. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Вклад науковців Томаса А. Анджело та К. Патрісії Кросс у розвиток нестандартизованого оцінювання навчальних досягнень студентів з гуманітарних дисциплін в США

Постановка проблеми. Американська система оцінювання знань студентів з гуманітарних предметів відрізняється різноманітністю засобів, методів та форм оцінювання. З кінця ХХ століття в країні починають широко використовуватися методики нестандартизованого оцінювання, оскільки реформування системі освіти вимагало, щоб сучасні методи оцінювання не тільки визначали рівень засвоєння інформації, але й показували рівень оволодіння інтелектуальними вміннями, навичками комунікації, вмінням вирішення складних проблем та вмінням визначати свої ціннісні орієнтири, що і досягалося цими методикам. Оскільки система оцінювання багатьох країн світу і досі потребує значних змін, тему можна вважати особливо актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання нестандартизованого оцінювання навчальних досягнень студентів порушували такі американські вчені, як Томас А. Анджело, Н. Гронлунд, Г. Джоугін, К. Патрісія Кросс, Р. Стіггінс, Г. Фай та інші.

Постановка завдання. Мета статті полягає у вивченні досвіду американських науковців Томаса А. Анджело та К. Патрісії Кросс щодо використання практичних методик нестандартизованого оцінювання студентів на заняттях з гуманітарних дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження. Науковці Томас А. Анджело та К. Патрісія Кросс пропонують практичні методики нестандартизованого оцінювання, які, на нашу думку, варто було б використовувати викладачам університетів на заняттях з гуманітарних дисциплін як альтернативу тестуванню: хвилинна письмова робота, висновки в одному реченні, орієнтований переказ, картки застосування, завдання з визначення проблеми та інші. Розглянемо найбільш поширені з них.

Хвилинна письмова робота (the Minute Paper, the One-Minute Paper або Half-Sheet Response). Для проведення такої роботи викладачу необхідно закінчити заняття на 2-3 хвилини раніше і дати завдання студентам коротко письмово відповісти на одне або два запитання: «Що є найважливішим, про що ви довідалися протягом цього заняття?» та «Які важливі питання ще залишилися без відповіді?» Для виконання завдання викладач може видати заздалегідь підготовлені картки або студенти можуть скористатися звичайним аркушем, але, у такому випадку, потрібно визначити обсяг письмової відповіді (не більше ніж на половину сторінки).

Метою даної методики є оцінювання відповідності між освітніми цілями і усвідомленням студентами цих цілей та їх власного навчання. Крім того, завдяки зворотному зв’язку, зростає ймовірність того, що студенти отримують відповіді на проблемні питання протягом наступного заняття.

Практику можна використовувати у різних за розміром групах. Особливо корисним буде на заняттях, коли студентам регулярно надають велику кількість нової інформації.

Найбільш неясне питання (The Muddiest Point).

Друга методика подібна до першої, але студенти мають відповісти на одне питання: "Що було найбільш неясним на занятті (лекції, при виконанні домашнього завдання, читанні або протягом перегляду фільму)?"

Студентам потрібно швидко визначити, що вони не зрозуміли, та сформулювати відповідь, що само по собі нелегко, тому відповіді студентів часто містять окремі слова, фрази.

Ця методика забезпечує швидкий зворотній зв'язок і допомагає викладачу вирішити, на що потрібно зробити акцент і скільки часу витрачати на тему.

Висновки в одному реченні (The One-Sentence Summary).

Викладач просить студентів відповісти на спеціальні питання з теми заняття: "Хто робить, що, для кого, коли, де, як, і чому?" Потім студентам пропонується перенести відповіді на ці питання в одне речення. Викладач оцінює, наскільки повно, але, в той же час, стисло студенти можуть узагальнити велику кількість інформації. Отже, аналіз студентських робіт допомагає оцінити уміння студентів аналізувати вивчене.

Варто зазначити, що студенти обмежені правилами побудови речення і повинні виявляти творчість при виконанні такого завдання.

Дана технологія доречна, коли інформація може бути зведена у декларативній формі (історичні події, політичні процеси, сюжети оповідань і романів), тому її можна рекомендувати до використання при оцінюванні студентів з гуманітарних дисциплін.

Орієнтований переказ (Directed Paraphrasing).

Викладач запропоновує студентам переказати частину вивченого матеріалу заняття (теорія, концепція, основна ідея, наприклад літературного твору) визначеній аудиторії (член міської ради, віце-президент тощо). Така форма є більш складною, ніж просто переказ, тому що викладач спрямовує студента на звернення до певної аудиторії і визначає певну мету. Ця методика дозволяє викладачу перевірити розуміння студентами інформації та їх здатність трансформувати її у форму, яка може бути значимою для конкретної аудиторії, іншої ніж студент і викладач.

Доречність використання даної методики у галузі гуманітарних дисциплін визначається тим, що вона добре працює, коли студенти вивчають тему, з якої потім будуть, як очікується, спілкуватися з іншими. В іншому випадку, викладач можете попросити адресувати свій переказ іншим студентам у групі.

Картки застосування (Application cards).

Після того, як студенти ознайомлені з певним поняттям, принципом, загальним правилом, теорією, або процедурою виконання дій, викладач видає картки і просить студентів записати принаймні одне можливе застосування того, що вони тільки вивчили, опираючись на життєвий досвід.

Ця методика дозволяє викладачам швидко визначити, чи розуміють студенти, як можна застосовувати знання на практиці. Студенти змушені зв'язувати нову інформацію із вже відомою. Це також викликає підвищений інтерес до матеріалу, що вивчається на занятті.

Більшість дисциплін охоплюють матеріал, який може/повинен бути застосований у життєвих ситуаціях. Перш за все, це стосується технічних галузей, але серед гуманітарних дисциплін слід назвати соціальні науки.

Перевірка фундаментального знання (Background Knowledge Probes). Викладач може скласти коротку анкету з метою визначення, з яким рівнем знань студент приступає до вивчення курсу. Відповіді на питання анкети можуть бути анонімними. Також необхідно роз’яснити студентам, що це не тест, і не буде виставлятися оцінка.

Завдання з визначення проблеми (Problem Recognition Tasks).

Студентам пропонується тільки визначити, які методи найкраще підходять для розв’язання тієї чи іншої проблеми.

Документально обґрунтоване розв’язання проблеми (Documented Problem Solutions).

Викладач обирає 1-3 проблеми і запропоновує студентам записати всі кроки, які вони приймають у їх вирішенні, з роз'ясненнями.

Останні дві методики допомагають оцінити уміння студентів вирішувати проблеми у реальних життєвих ситуаціях.

Висновки з даного дослідження.

Викладач повинен вдумливо підходити до використання різних форм і методів оцінювання навчальних досягнень студентів. Оскільки основною метою оцінювання є не тільки оцінка рівня знань студента, а й внесення коректив в організацію навчального процесу та сприяння застосуванню отриманих знань та умінь на практиці, вважаємо за необхідне використання методик нестандартизованого оцінювання на заняттях з гуманітарних дисциплін.

Література:

1. Вайс Керол Г. Оцінювання: методи дослідження програм і політики. / Г. Вайс Керол // Переклад з англ. Р. Ткачук, М. Корчинської. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2000. – 672с.

2. Гронлунд Норман Е. Оцінювання студентської успішності. /Е. Гронлунд Норман // Практ. посіб. - К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. - 312 с.

3. Angelo, T. A., & Cross, K. P. (1993).Classroom assessment techniques: A handbook for college teachers(2nd ed.). San Francisco: Jossey-Bass. Eberly Center for Teaching Excellence, Summer, 2000.

4. Brown, S., Glasner, A. Assessment matters in higher education / S. Brown, A. Glasner // Buckingham: Open University Press, 2003. – pp.53-55.

5. Bryan, C., Clegg, K. Reflections, rationales and realities. In Innovative assessment in higher education / C. Bryan, K. Clegg // Abingdon: Routledge, 2006. – pp.128-131.

6. Stiggins, R. J. The design and development of performance assessments. Educational Measurement: Issues and Practice, Issue 6, 1987. - pp.33-42.

АНОТАЦІЯ

Автором тез було проаналізовано внесок зарубіжних учених Томаса А. Анджело і К. Патрісії Кросс у розвиток нестандартизованого оцінювання в університетах США, розглянуто практичні методики нестандартизованого оцінювання навчальних досягнень американських студентів на заняттях з гуманітарних дисциплін.

Наголошується на необхідності вивчення та аналізу досвіду американських науковців щодо питань використання методик нестандартизованого оцінювання навчальних досягнень студентів для подальшого використання на заняттях з гуманітарних дисциплін в українських вищих навчальних закладах.

Ключові слова: нестандартизоване оцінювання, гуманітарна дисципліна, методика, зворотній зв'язок, декларативна форма, переказ, резюме.

Budko A.V. The contribution of scholars T. A. Angelo and K. P. Cross to the development of non-standardized assessment of students in the Humanities in the US - Theses.

The author of the theses analyzes and summarizes the contribution of the foreign scholars T. A. Angelo and K. P. Cross to the development of non-standardized assessment in US universities, considers some practical techniques of non-standardized classroom assessment of American students in the Humanities. The paper stresses the necessity of studying and analyzing the experience of American scientists in the usage of non-standardized methods of classroom assessment of students for further usage in Ukrainian universities.

Keywords: non-standardized assessment, Humanities, methods, feedback, declarative form, paraphrasing, summary.

Будко А.В. Вклад ученых Томаса А. Анджело и К. Патрисии Кросс в развитие нестандартизированного оценивания учебных достижений студентов по гуманитарным дисциплинам в США - Тезисы.

Автором тезисов был проанализирован вклад зарубежных ученых Томаса А. Анджело и К. Патрисии Кросс в развитие нестандартизированного оценивания в университетах США, рассмотрены практические методики нестандартизированного оценивания учебных достижений американских студентов на занятиях по гуманитарным дисциплинам. Подчеркивается необходимость изучения и анализа опыта американских ученых в вопросах использования методик нестандартизированного оценивания учебных достижений студентов для дальнейшего использования на занятиях по гуманитарным дисциплинам в украинских высших учебных заведениях.

Ключевые слова: нестандартизированное оценивание, гуманитарная дисциплина, методика, обратная связь, декларативная форма, пересказ, резюме.