Легостаєва Т.В., Кушнір О.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

Використання фізіолого-біохімічних методів дослідження рослин у викладанні біології в школі

Одним із основних завдань біологічної освіти є створення сприятливих умов для формування творчої особистості, реалізації та самореалізації здібностей дитини. Досягти визначених критеріїв можна завдяки інноваційним технологіям. Вони передбачають використання певних наукових прийомів, методів, що дають змогу вчителю застосовувати свої знання та вміння для організації цілеспрямованої, творчої роботи учнів.

Навчальна програма по біології з розділу «Рослини» передбачає засвоєння учнями найважливіших закономірностей будови і життя рослинних організмів, що доступні учням середнього шкільного віку і сприяють вихованню гуманістичного світогляду, а також допомагають усвідомити значення наукових знань у рослинництві та охороні природи. Визначення методів навчання обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Постановка навчальних дослідів з розділу «Рослини» передбачені шкільною програмою. Експеримент займає в цьому розділі значне місце ‒ близько третини уроків в цілому або частково будується на матеріалі дослідів, опис яких дається в тексті шкільного підручника чи в завданнях до параграфу. Роль експерименту в навчанні природничим наукам дуже велика, так як вона визначається змістом предмета (значне місце в ньому займає фізіологічний матеріал), віковими психологічними особливостями дітей (переважання образного конкретного мислення над абстрактним, нерозвиненість ряду пізнавальних умінь), а також можливостями біологічного експерименту. 

Метою наших досліджень було з`ясувати зв’язок між пізнавальною активністю на уроці біології та використанням методів фізіолого-біохімічного дослідження рослин для здійснення активізації пізнавального процесу.

Всебічне використання кімнатних рослин у навчальній і позакласній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному, екологічному і трудовому вихованню школярів. Використовують кімнатні рослини і для проведення дослідів і спостережень [1].

Для вирішення поставлених завдань нами були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, спостереження, педагогічне тестування, анкетування. На першому етапі дослідження нами проводилася робота з вивчення теоретичних основ по заданій тематиці дослідження, вивчалась можливість використання експерименту як методу навчання біології в школі. Протягом другого етапу проводилася адаптація учнів класу до даного дослідження. Для цього були проведені спеціальні позаурочні підготовчі заняття, спрямовані на вироблення спеціальних умінь і навичок, використовуваних у рамках навчального експерименту. Крім того, у рамках другого етапу, була проведена робота з визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей учнів, проведено психологічне тестування стосовно предмета «Біологія» і задоволеності відношенням учителя біології до своїх учнів. У рамках третього етапу був проведений добір по темам експериментальних робіт, здійснено планування роботи по підготовці досліджень з рослинами. На четвертому етапі нашого дослідження велась робота в класі із застосуванням експерименту як методу викладання біології. На п'ятому етапі був проведений аналіз дослідження й тестування по встановленню ступеня ефективності використання експерименту в якості одного з методів навчання біології.

Ми встановили, що використання фізіолого-біохімічних методів дослідження рослин в процесі викладання біології якісно впливає на загальну успішність учнів.

Таким чином, в ході наших досліджень можна зробити наступні висновки:

Значна кількість передбачених програмою досліджень, при вивченні розділу «Рослини», дозволяють вчителю використовувати різноманітні можливості експерименту для навчання, розвитку й виховання учнів. На початок дослідження 54,1% учнів своє відношення до предмета біологія виразили як позитивне, а на кінець дослідження - 70,8%. Приріст числа учнів позитивно налаштованих до даного предмета склав -16,7%, що свідчить про зміну психологічного клімату на уроці, а також показує зміну мотивації навчання.

Зміну ситуації на уроці показує й тест на з'ясування задоволеності відношенням учителів до учнів. Так, на початок дослідження позитивне відношення вчителя біології до своїх учнів склало 62,5%, а на кінець дослідження – 83,3%. Даний факт також указує на зміну атмосфери на уроці у бік поваги, творчості й самоактуалізації.

Аналіз даних за рівнем розвитку пізнавальних здібностей учнів показав, що в період проведення роботи із класом відбувся ріст числа тих учнів, хто вчиться; тих, хто перебуває на рівні «розуміння» і «застосування»; однак кількість учнів, які досягли рівня «синтезу» і «оцінки знань» у досліджуваному класі мало.

Використання даного методу в процесі викладання біології в загальноосвітній школі показало значне збільшення числа учнів, що засвоюють програмний матеріал на «добре» і «відмінно». Кількість учнів, що мають оцінку «5» склала 8,3 % на початку експерименту, а на завершальному етапі – 32,8% від загального числа учнів. Так, частина учнів, що мають гарні оцінки стали вчитися краще, і перейшли в ранг «відмінників». Кількість учнів, що мають задовільні оцінки знизилась з 57, 4% до 24,6%. З оцінками добре за час екперементу кількість учнів зросла з 32,8% до 41,2 %.

Література

1. Блажеєва Н.М. Використання кімнатних рослин як натуральних навчально-наочних посібників у процесі викладання біології в школі // Біологія. – 2007. - № 10. – С. 5-7