Филологические науки/ Методика преподавания языка и литературы

Олещенко Ю. В.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕЦЕПТИВНОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Інтеграція України у європейський та світовий освітній простір зумовлює нове бачення основної мети вивчення іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах освіти. Дослідники вказують насамперед на зміну статусу навчальної дисципліни «іноземна мова» з точки зору її культурологічної функції, оскільки мова – не тільки джерело комунікативної діяльності, але й засіб пізнання, формування і передачі думки, вираження почуттів, емоційних станів людини, засіб реалізації усіх потреб освіченого народу.

Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальним стає поняття «компетенція».

Іншомовна комунікативна компетенція є однією з найважливіших складових професійної компетентності сучасного фахівця будь-якої галузі. Розуміння вченими поняття «іншомовна комунікативна компетенція» не є однозначним. Слід зазначити, що поняття «комунікативна компетенція» вперше було запропоноване Д. Хаймзом, який визначив її як внутрішнє знання ситуаційної доцільності мови, як здібності, що дозволяють бути учасником мовленнєвої діяльності.

Іншомовна граматична компетенція визначається як здатність людини до коректного граматичного оформлення своїх усних і писемних висловлювань та розуміння граматичного оформлення мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок і знань та граматичної усвідомленості.

Основними компонентами формування іншомовної граматичної компетенції в учнів загальноосвітніх навчальних закладів виступають граматичні навички, граматичні знання і граматична усвідомленість. Говорячи про знання як компонент граматичної компетенції, слід, перш за все, вирішити питання, яку граматику ми маємо на увазі. Існує так звана лінгвістична (або аналітична, формальна) граматика, тобто науковий лінгвістичний опис системи правил певної мови, і педагогічна (або навчальна) граматика, яка являє собою перероблені правила лінгвістичної граматики, пристосовані для навчання мови. Педагогічна граматика завжди контрастивна, бо враховує вплив рідної мови. Навчальний матеріал до неї відбирається за суто методичними критеріями: нормативності, вживаності, відповідності потребам спілкування. Він організується циклічно й концентрично (а не системно - лінійно, як у лінгвістичній граматиці), передбачаються фази систематизації і повторення. Уточнюючи поняття «педагогічна граматика», дослідники (Черноватий Л.М., Хельбіг Г.,R.) Dirven) визначають її як будь-який, орієнтований на вчителя і учня, опис або спосіб пред’явлення правил іноземної мови з метою забезпечення процесу його засвоєння, а також управління цим процесом.

Граматичні навички є найважливішим компонентом граматичної компетенції. Граматичні навички, як і всі інші мовленнєві навички, мають характеризуватися такими ознаками як автоматизованість, гнучкість і стійкість та формуватися поетапно. На відміну від репродуктивної граматичної навички, яка передбачає вибір форми згідно з комунікативним наміром, ситуацією мовлення тощо, першою операцією у формуванні рецептивної граматичної навички є сприймання звукового або графічного образу граматичної структури. Якщо рецептивна граматична навичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм і співвіднесенням їх з певним значенням.

Представимо операції, що входять до рецептивної і репродуктивної граматичної навички. Операції, що входять до граматичної навички:

· рецептивна (сприймання, граматична навичка розпізнавання, співвіднесення із значенням);

· репродуктивна вибір (граматична навичка оформлення за нормами мови, реалізація у мовленні).

Сформованість репродуктивної граматичної навички – одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній і письмовій формах (говоріння і письмо). Той, хто говорить/ пише, має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала ситуації мовлення. Подальший вибір залежить від часу події, про яку йдеться, від характеру інформації. На вибір граматичної структури також впливають стосунки між людьми, що спілкуються. Обрану граматичну структуру слід оформити відповідно до норм іноземної мови маються на увазі морфологічні й синтаксичні особливості граматичної структури, здійснюються паралельно, щоб у свідомості мовця поєднувалися комунікативний намір і форма, за допомогою якої цей намір виражається.

Сформованість рецептивної граматичної навички – одна з передумов функціонування уміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах (аудіювання і читання).

Рецептивні граматичні навички – це автоматизовані дії за вказівкою і розшифровці граматичної інформації в письмовому тексті. Оскільки сприйняття і розуміння усного або писемного тексту відбувається як при активному, так і при пасивному знанні мовного матеріалу, рецептивні граматичні навички діляться на рецептивно – активні й рецептивно – пасивні навички читання та аудіювання.

Отже, для формування рецептивно граматичної компетенції важливі такі компоненти як: етапи формування граматичної структури та сформованість репродуктивних і рецептивних навичок.