Артюх А.О.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інситут»

Адаптація реалій американської Конституції українською мовою

Безумовно, конституція та пов’язані з нею явища не можуть обійтися без наявності безеквівалетної лексики, а конкретніше, реалій, тобто слів та словосполучень, які несуть соціально-історичний та культурний колорит.  Сучасна Конституція США складається з преамбули, 7 статей та 27 поправок. У першій статті йдеться про законодавчу владу та конгрес США (“the Legislative Article”), у другій -  про використання влади, правах, обов’язках та виборах президента (“the Executive Article”), у третій - про судову владу, у четвертій - про відносини між штатами (“the interstate relations”), у п’ятій - про порядок внесення змін до конституції (“Method of amending Constitution”), у шостій -  про верховенство федеральної влади на владою штатів (“the Supremacy Article”), у сьомій - про порядок ратифікації конституції.

Ця тематична група реалій перекладається в основному двома шляхами: калькуванням (65%) та описово-пояснювально (35%). Слова та словосполучення перекладені калькуванням розкривають значення не скільки за рахунок перекладу, а за допомогою контексту або ж фонових знань. У більшості прикладів з цієї категорії переклад не відображає всю повноту значення. Наприклад,

·              National supremacy -   це загальнонаціольна перевага, але з перекладу незрозуміло, що цей принцип закладений у конституції США, і згідно з ним загальнонаціональні інтереси важливіші за інтереси окремих штатів.

·              Popular sovereignty and limited government - народний суверенітет та обмежений характер правління. Принцип, покладений в основу конституції США. Акцентуючи увагу на «народному» характері США, американські науковці ігнорують факти, які свідчать про усунення народу від створення, прийняття та ратифікації конституції, а також участі в управлінні країною.

·              Checks and balances - так звані стримуючі та врівноважуючі сили. Даний принцип регулює взаємозалежність трьох гілок влади.

В деяких випадках калькування є цілком виправданим. Переклад лексичної одиниці по частинам достатньо зрозумілий у контексті та зберігає національний характер, який би втратився при описі. Таким способом відтворенні такі словосполучення, як:

·              Bill of Rights - Білль про права;

·              The Fifth Amendment - П’ята поправк»;

·              Blue law - Синій закон;

·              Live constitution - жива конституція.

Інколи без описового перекладу не обійтися, що може бути зумовлено не лише специфікою безпосередньо реалії, але і відмінностями англійської та української мов. Наприклад, Broad constructionist українською звучить, як «прихильник більш широкого тлумачення конституції».

Додавання одного чи декількох слів дозволяє розкрити поняття та явища, характерні лише для американського суспільно-політичного життя і відсутніх і тому незрозумілих українському адресату. Таким прийомом скористався перекладач у наступному випадку: Grants-in-aid - фінансова допомога штатам. В результаті стає зрозуміло, на кого направлена допомога, але це лише «вершина айсберга», а американці крім цього знають, що це один з засобів централізації державної влади та тиску федеральних органів влади на місцеві. Федеральні органи встановлюють повний контроль за тією галуззю, на розвиток котрої асигнуються кошти. Тож, який би спосіб не обрав перекладач, йому складно буде подолати лінгво-культурний бар’єр між американською та українською стороною.

Література:

1.            Верещагин Е.М. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Русский язык, 1983. - 269 с.

2.            Зорівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози) / Р.П. Зорівчак. - Львів, 1989. - 216 с.

3.            Россельс В.М. Перевод и национальное своеобразие подлинника/ В.М. Россельс // Вопросы художественного перевода. - М.: Советский писатель, 1955. - С. 167-171

4.            Томахин Г.Д. Реалии-американизмы/ Г.Д. Томахин. - М.: Высшая школа, 1988. - 239 с.