Костенко К. Є.

Національний технічний університет України

« Київський Політехнічний Інститут»

ПЕРЕКЛАД АБРЕВІАТУР ТА СКОРОЧЕНЬ ФРАНЦУЗЬКОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

             Відомо, що абревіатури викликають певні труднощі при перекладі. Тому для їхнього адекватного відтворення засобами іншої мови необхідно правильно розшифрувати термін, перекласти його українською мовою і на основі перекладу створити українську абревіатуру. Крім того, необхідно враховувати також і галузь, у якій використовується абревіатура, оскільки одна й та сама абревіатура може мати різні значення [1, с. 18].

Французьким науково-технічним текстам характерна наявність скорочень, частину з яких можна перекласти за допомогою українських відповідних скорочень, іншу частину інколи замінюють повним українським словом.

При перекладі скорочень потрібно враховувати, як зазначається у праці [4, с. 35], що в українському науково-технічному та професійному стилі скорочені слова вживаються значно рідше і тому багато французьких скорочень необхідно розгортати у напівбуквенні слова.

Необхідність попереднього розкриття абревіатури або збереження розгорнутого скорочення протягом усього тексту перекладу пов'язані в основному з відсутністю певних реалій у нашому житті, або ж просто з відсутністю еквівалентної абревіатури в українській мові [3, с. 47].

Отже, завдання перекладача полягає у використанні знань теоретичних основ перекладу для відтворення комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу та позалінгвальних реалій є необхідною умовою адекватності перекладу.

Виконуючи майже винятково називну функцію, абревіатура перекладається еквівалентом – назвою того ж референта на мові перекладу, а за відсутності такого нерідко послуговуються назвою близького поняття [2, с. 201], наприклад: SIDA – СНІД.

Оскільки перекладачеві необхідно знати основні способи передачі французької абревіатури українською мовою, наведемо основні з них:

1.  Передача французької абревіатури еквівалентним українським скороченням. Передача французької абревіатури еквівалентним українським скороченням передбачає його наявність у мові перекладу. Краще за все, коли це вже загальновідома, утверджена у мові одиниця. У мові перекладу скорочення може бути побудовано як за тією самою моделлю, так і за будь-якою іншою:

CAD (convertisseur analogique-digital) –  АЦП (Аналогово-цифровий перевтілювач);

Cal (grande calorie, kilocalorie) – Ккал (кілокалорія);

CAO (conception assistée par ordinateur) – САПР (система автоматизованого проектування);

PCF (plan de circulation des fluides) – ТК (технологічна карта);

2.              Запозичення іноземного скорочення (зі збереженням латинського написання). Цей спосіб застосовується порівняно рідко, головним чином для передачі скорочень, що входять у будь-яку систему умовних позначень. Він використовується також при необхідності показати структуру іноземного скорочення, порівняти його з іншими лексичними одиницями в іноземній мові, дати коментар і т. ін. Наприклад:

AAA  – кут подачі повітря

МА – антикорабельна ракета

AB  – аеробус

3.              Передача буквеного складу французької абревіатури українськими літерами (транслітерація). Зазначимо тут, що однозначно вказати, які одиниці транслітеруються, а які підлягають перекладу, складно. Спостерігається тенденція до перенесення без змін більш популярних скорочень, з міжнародним значенням або скорочень, усталених у літературі. Наприклад:

ECG (éléctocardiogramme) – ЕКГ (електрокардіограма);

RGA (radiogoniomètre automatique) – РГА (автоматичний радіопеленгатор);

ULM (Ultra-Léger Motorisé) – УЛМ (надлегкий літальний апарат);

IPP (inhibiteurs de la pompe à protons) – ІПП (інгібітор протонної помпи);

4.  Передача фонетичної форми французької абревіатури українськими літерами (транскрипція). Транскрипція вихідної форми можлива у тих випадках, коли це скорочена назва, яка не має відповідної форми у мові перекладу, наприклад, власні назви установ, товариств, компаній і т. ін. Наприклад:

CNOM  (Conseil national “Ordre des médecins”) – національна рада “Ордр де медсан”;

CFCC (Centre français “Contre cancer”) – французький центр “Контр кансер”;

5.  Описовий переклад. Описовий переклад застосовується у тих випадках, коли в мові перекладу немає скорочення-еквівалента. Перекладається зміст вихідної одиниці, наприклад:

CR (coïncidence rapide) – схема співпадінь з високою розширюючою здатністю);

RDI (reduction-degradation index) – показник подрібнення (агломерата) в ході відновлення).

До такого способу в науково-технічних текстах вдаються рідко, оскільки такі тексти мають насамперед бути лаконічними та економними. За допомогою описового методу має повністю виявлятися технічна сутність скорочення, наприклад:

WIDE – Wide-angle Infinity Display Equipment – призначена для наземних тренажерів широко кутова система, що сприймає інформацію від ЕОМ.

6.  Створення нового українського скорочення. Цей спосіб полягає у перекладі корелята французького скорочення і створенні на базі перекладу відповідно до закономірностей української абревіації нового скорочення в українській мові. Прикладом  цього способу абревіації можуть слугувати такі скорочення:

P – Piste –  ЗПС (злітно-посадкова смуга);

RAS (rien à signaler) – б/з (без змін).

Отже, тут слід зазначити, що загалом вибір того чи іншого способу передачі французької абревіатури українською мовою залежить від багатьох факторів, у тому числі й від характеру тексту, структури скорочення, сталих традицій передачі певних груп скорочень тощо.

Отже, завдання перекладача полягає у використанні знань теоретичних основ перекладу для відтворення комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу та позалінгвальних реалій є необхідною умовою адекватності перекладу.

Література:

1.                   Галкина Е. Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык /                      Елена Николаевна Галкина // Россия и Запад: диалог культур. – М.: Наука, 2005. – С.17-20.

2.      Ганшина К. А., Петерсон М. М. Современный французский язык / К. А. Ганшина, М.М. Петерсон. – М.: Советская наука, 1964. – 274 с.

3.                   Маслова Г. Д. К вопросу об усечении и типах усеченных слов в современном французском языке / Галина Дмитриевна Маслова // Материалы конф. Моск. гос. пед. и-тута им. Н. М. Крупской. – Вып. 8 – М. : Наука, 1961. – С. 46-52.

4.                   Могилевский Р. И. О внутренней форме сокращенных слов / Роман Игнатьевич Могилевский // Материалы конф. «Актуальные вопросы современного языкознания» (Самарканд). – Самарканд, 1962. – С. 34-37.