Студентка Якимець О. О., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування

СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГ: СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

Досліджено особливості, структуру і функції студентського сленгу. Наведено причини вживання сленгових слів.

Ключові слова: сленг, студентський сленг, молодіжний сленг.

Актуальність дослідження визначається тим, що роль і місце сленгу в сучасній мовленнєвій культурі залишаються неоднозначними і потребують осмислення, тоді як випадки використання, наприклад, молодіжного сленгу не тільки молоддю, а й дорослими та освіченими людьми, трапляються все більш часто. Так само можна часто трапляються ситуації вживання викладачами студентського сленгу або дружини водіїв можуть користуватися сленгом своїх чоловіків, тому що вони також часто його чують, і з часом починають розуміти.

Розмовний пласт сучасної лексики привертав і привертає увагу багатьох учених, зокрема Г.Еманна, Б Ларіна, О. Єсперсена, Т. Нікітіна, Г. Бикової, Л.Ставицької.

Мета статті – охарактеризувати особливості, структуру і функції студентського сленгу.

Серед причин уживання сленгу психологи і лінгвісти виділяють такі: по-перше, прагнення комунікантів спілкуватися один з одним, залишаючись незрозумілими для сторонніх; по-друге, тенденція до мовної виразності, яку важко досягти, використовуючи виключно літературну лексику; по-третє, швидкий темп життя, за яким представники старшого покоління не завжди встигають. Поява мобільних телефонів із сервісом SMS, електронної пошти, ICQ та інтернет-чатів сприяє тому, що в мові підлітків все частіше переважають прості вербальні конструкції, за допомогою яких можна максимально швидко передати свою думку, що найчастіше спричиняє критику з боку більш консервативно налаштованої частини лінгвістичного співтовариства.
Вивчаючи сленг, особливо важливо розрізняти сленг та простомовні висловлювання, наприклад, „вештатися” та „відкинути кендики”. Сленг може використовуватися і в мовленні освічених людей, представників певної вікової або професійної групи (наприклад, ака в комп’ютерному сленгу). Але слова, часто вживані, наприклад, у сфері програмування, часто можна почути просто від молоді.

Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [2, c.132].

Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усного мовлення та його розуміння. Сленг – живе та динамічне утворення, його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою». Але іноді буває, що студенти використовують такі слова-паразити: «тіпа», «короче», «мол» тощо. Це свідчить насамперед про те, що таким молодим людям не вистачає слів для формування речення, а тому вимушені паузи між словами заповнюються часто словами-паразитами.

На жаль, студент часто не усвідомлює, що це загрозливо впливає на культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий мовний арсенал. Зокрема, якщо студент розмовляє («базарить» в його розумінні) зі своїми ровесниками, вживаючи, наприклад, сленгові фрази: «сьогодні в універі було кльово», «ми всі чухнули з пари», то це свідчить, що його культура мовлення дуже низька.

Метафорична експресивна лексика студентського жаргону з огляду на звичайні потреби комунікації видається надмірно розбудованою. Це зближує її з поетичною мовою. Думку про подібність поетичної мови і сленгу висловив данський мовознавець Отто Єсперсен [3, c.32].

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова запльовуватися, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти семантично відмінні у літературній та сленговій мовах.

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції оповідача: бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише під час усного мовлення і виражається тільки за допомогою інтонації.

Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованості, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі назви: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.

Як уже було зазначено, характерним для сленгу є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра) [1, c.102-103].

Для з’ясування ролі сленгової лексики у молодіжному середовищі було проведено соціологічне опитування на базі студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України, що в ньому взяли участь 80 респондентів, яким поставлено такі запитання: Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова? Якщо так, то що саме спричиняє їх використання? Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.

За відповідями на ці питання було укладено міні-словник сленгових слів.

Результати опитування були такими:

1. Із вісімдесяти опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 40%, інколи – 50%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина студентів використовує жаргонні слова та вирази лише інколи.

2. Як зазначили молоді люди, вживання жаргонних слів спричиняють такі фактори:  вплив оточення і друзів – 42,5% опитуваних;  звичка – 60% студентів; прагнення не вирізнятися серед інших – 75%; недостатній літературний словниковий запас – 20% опитуваних; бажання бути сучасним – 57,5% опитуваних.

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються: у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами; свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями; у середовищі підлітків, які захоплюються музикою; свій сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін.

Отже, можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, характеризується особливим типом мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і притаманний лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і містить в собі загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони.

Сленг часто виконує важливу соціальну функцію, яка полягає у залучені людини до певного оточення, вживанні тієї мови, яка функціонує у певному колі людей, у певній професії.  Сленг – лексична інновація у певному культурному контексті. Певні групи людей вживають сленг, тому що „їм не вистачає політичної влади”. Це просто безпечний та ефективний спосіб протесту проти чогось встановленого, проти мовних правил.

Аналізуючи функцію сленгу, Л. Ставицька підкреслює, що вони "структурують відповідні мовні картини світу й унаочнюють механізми пізнання цього світу певним соціумом" [4, с. 11-12].

Специфіка молодіжногосленгу − в тому, що він постійно поповнюється новими, "свіжими" словами, які відображають зміни у нашому житті. Це своєрідний "полігон" для випробування новотворів. Парадокс у тому, що, як тільки сленгове слово стає загальновідомим ( наприклад, слово "тусовка"), молодь швидко втрачає інтерес до нього і замінює його іншим. Отже, молодіжний сленг виконує функцію своєрідного "фільтра" для новотворів.

На  сучасному етапі розвитку мов молодіжний сленг є одним з головних джерел поповнення словникового складу. Учені зазначають, що елементи сленгу або швидко зникають,  або  входять  у  літературну  мову.  Запозичення  сленгових слів  та  словосполучень у  літературну  лексику  зумовлено  насамперед  необхідністю поповнення  експресивних  засобів.  Більшість  одиниць  сленгу  і  жаргонів – це літературні  одиниці,  які  набули  особливого  значення,  тому  запозичення  з нелітературних  підсистем  в  багатьох  випадках  зумовлює   появу  семантичних неологізмів.

Можна зробити висновок, що власне український молодіжний сленг наявний, але у більшості випадків сленгізми є запозиченнями з англійської або російської мов; випадки творення власне українських сленгових слів є менш поширені, і тільки завдяки фантазії молоді.

Література:

1. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці / Н. Д. Борисенко.– Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. – 260 с.

2.Гриценко Т. Б. Культура мовлення як компонент комунікації студентів / Т. Б. Гриценко // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2003. – Вип. 65. - С. 127-134.

3. Мартинюк  А.П. Pегулятивна  функція  гендерно-маркованих  одиниць  мови:  автореф. дис.... доктора філол. наук / А. П. Мартинюк. – К., 2006. – 40 с.

4. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг / Л. Ставицька. − К.:Критика, 2005. – 464 с.