Світові політичні та загальнонаціональні процеси

Стецюк Тетяна Володимирівна, студент 9 ст. групи «Облік та аудит»

Сєкунова Юлія Володимирівна, к.і.н.

Функціональний аспект міжнародних політичних відносин розкриває поняття світового політичного процесу. Поняття «світовий політичний процес» і «міжнародні політичні відносини» тісно взаємозв'язані, оскільки позначають в основному ту саму політичну реальність, але в різних аспектах. Коли йдеться про міжнародні політичні відносини, акцент робиться на суб'єктах цих відносин — державах, міжнародних організаціях, міжнародних рухах. Якщо мова йде про світовий політичний процес, то маються на увазі функціональний аспект міжнародних відносин, дії цих суб'єктів на міжнародній арені.

Центром де вирішуються проблеми світових політичних процесів насьогодні є Організація Об'єднаних Націй. Основними завданнями якої є висунення на перший план: глобальних проблем розвитку людської цивілізації; нарощування тенденцій до співпраці; суперечливу взаємодію дедалі ширшого кола суб'єктів світової політики, зростання ролі людини, її прав, свобод і життєвих інтересів; багатоманітність соціально-політичних сил, засобів, форм і методів реалізації політики [1]. В архітектоніці (це сприйняття художньо-образної цілісності, завдяки співвідношення частин, виявленню пластичних зв’язків цілого з деталями, співвідношення мас і простору) новітнього світогляду виявилися деякі загальні закономірності світової політики міжнародних відносин, які визнаються всіма сучасними науковими течіями. Однією з таких закономірностей є зростання взаємозалежності держави. А це може означати одне: у міжнародних відносинах виникають загальні інтереси, які можна реалізувати тільки спільними зусиллями. З першою пов'язана друга закономірність, суть її полягає в тому, що держави – вже не єдині учасники міжнародних відносин і політика щодо нових акторів не може будуватися на традиційному тлумаченні зовнішньої політики. Сучасний період розвитку міжнародних відносин можна охарактеризувати як перехідний від «природного стану», «війни всіх проти всіх» до віднайдення певного консенсусу, побудови міжнародного співтовариства на основі спільно визнаних засобів регулювання та єдиних норм міжнародного життя, що базуються на спільних, загальнолюдських цінностях. Відбувається інтернаціоналізація економічного, політичного й культурного життя окремих держав, яка сприяє виробленню спільних основ поведінки суб'єктів міжнародних відносин і є визначальною щодо змісту сучасного світового політичного процесу. Метою світового політичного процесу є боротьба за єдність світової цивілізації та подолання глобальних проблем сучасності. До структури світового політичного процесу належать: зовнішньополітична діяльність суверенних держав; політична діяльність громадських організацій, політичних партій та етнічних груп на світовій арені; політично значима діяльність ООН та інших міжнародних організацій.

Світова політика – це сукупна політична діяльність основних суб'єктів міжнародних відносин: інтегрований процес, виражений у діяльності держав та інших легітимних і загальновизнаних органів та організацій світового масштабу [2]. Державна влада дедалі частіше і в більшому обсязі мусить передавати частину своїх функцій наднаціональним структурам, ділити з ними свої управлінські функції, а отже, й створювати нові моделі світополітичного управління. Як свідчить практика, в останньому десятилітті незбалансованість міжнародних відносин зростає, тому що на міжнародну політичну арену, окрім держав, вийшли також інші самостійні суб'єкти [2]. У сучасному світі міжнародні організації забезпечували спілкування держав. Міжнародна організація – це об'єднання держав відповідно до міжнародного права і на підставі міжнародного договору для здійснення співробітництва у політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших сферах. Нині у світі існує понад шість тисяч міжнародних організацій, які є складовими елементами народжуваного глобального громадянського суспільства. Центральне місце в системі цих організацій посідає Організація Об'єднаних Націй.

Міжнародна політика становить ядро міжнародних відносин і являє собою політичну діяльність суб'єктів міжнародного права, спрямована на розв'язання проблем виживання і прогресу людства, вироблення механізмів узгодження інтересів суб'єктів світової політики, відвернення і владнання на світових, глобальних та регіональних конфліктів, створення справедливого порядку у світі, визначає сутність сучасного світового політичного процесу, який розгортається і в окремих державах, і на регіональному та глобальному рівнях. Головною особливістю сучасного світового політичного процесу є одночасний розвиток двох протилежних тенденцій – до об'єднання і до розмежування. Тенденції проявляється у формуванні світових продуктивних сил, розвиткові НТР, інтернаціоналізації господарської діяльності в масштабах регіонів і цілого світу, в інтеграції різних факторів виробничого і невиробничого призначення, у прогресі сфери управління макроекономічними та виробничо-технологічними інноваціями.

Таким чином держави – це наймогутніші й організовані суб'єкти, які зосередили у своїх руках основні засоби впливу на міжнародне життя. Тільки держава наділена суверенітетом, тільки у держави існують реальні можливості застосування сили в міжнародних відносинах. Саме через державу народи й нації організовано представляють свої інтереси на світовій арені. Жодне розвинуте суспільство не може існувати поза державою, яка необхідна для організації внутрішнього і міжнародного життя. Держава шляхом створення союзів та коаліцій, двосторонніх та багатосторонніх зв'язків підтримувала баланс сил та інтересів у міжнародній системі, забезпечуючи тим самим необхідний порядок і стабільність. Але процес глобалізації вніс радикальні зміни у становище і статус держави, змусивши її адаптуватися до мінливого і взаємозалежного світу.

Література

1. Політологія: Навч.посіб. / За заг. ред. проф. А. М. Чернія. К.: Міленіум, 2009. – 370 с.

2. Гончарук Т.В., Гурик М.І., Дмитрів І.С. та ін.., Навчальний посібник / За ред. .д.філ.н., доц. Гончарук Т.В., 2008. – 370 с.

3. Стяжкіна О. Національна ідея України // Український тиждень. – 2011. – С.16.

4. Герасіна Л.М. Розвиток міжнародних політичних відносин за умов глобальної реконструкції світу // Політична думка К. – 2013. – С.20.