Чернова Ю.С.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Омельянчик С.В.

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ КОНТРАКТУ ЯК ОСОБЛИВОГО РІЗНОВИДУ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Контракт широко застосовується в трудових відносинах в сучасній Україні. Така специфічна форма укладення трудового договору характеризується як позитивними рисами, так і має свої недоліки. Зокрема, до сьогодні законодавець не сформував єдиного підходу до трактування суті такого способу оформлення трудових відносин.

Дослідження проблемних питань укладення контракту ведуться переважно на науковому доктринальному рівні. Зокрема, цьому питанню присвячено дослідження таких українських науковців, як В. С. Венедиктов, В. В. Жернакова, П. Д. Пилипенка та В. І. Прокопенка, а також російських вчених – В. І. Нікітінського, Ю. П. Орловського, В. Д. Шахова та ін.

Актуальність обраної теми роботи полягає в необхідності формування єдиного підходу до визначення місця контракту в системі трудового права України з метою подальшого внесення змін у відповідні законодавчі акти та усунення прогалин у праві.

Мета цієї статті - визначення основних проблемних питань, пов’язаних із існуванням контракту, а також шляхів їх усунення.

Так, на думку В.В. Жернакова, спочатку вважалось,що контракт – це випробуваний європейських країнах, а також США варіант найму на роботу, який стимулює працівника до творчої та самовідданої праці. З його допомогою наймач має можливість формувати більш кваліфікований кадровий потенціал і позбавлятись від несумлінних працівників, що порушують трудову дисципліну [4, c. 293].

Низька правова культура і бажання наживи сучасних українських роботодавців породжують основну проблему контрактної форми оформлення на роботу. Права працівників, які найняті за контрактом, можуть порушуватись з боку роботодавця.

Не погоджується з вченим інший дослідник, В. Усачов. На його думку, особливий зміст контракту – це не спроба утиснути права робітника, а не що інше, як реакція на недосконалу, розмиту форму більшості трудових договорів [3, c. 87].

Однозначно сказати, чи є існування трудового контракту позитивним чи негативним явищем на вітчизняному ринку праці, неможливо. Тому притримуємось нейтральної думки і ще раз наполягаємо на необхідності вдосконалення правового регулювання контракту [1].

Щодо запропонованих нами напрямків вдосконалення регулювання контракту, вважаємо доцільним виділити наступні:

1. Визначення контракту як особливої форми трудового договору, на нашу думку, є законодавчою помилкою. У доктрині права під формою розуміється зовнішній вираз певного правового явища. З цього логічно випливає, що форма трудового договору маже бути письмова або усна. Таким чином, контракт доречно визначати як особливий різновид трудового договору [2].

2. Категорії працівників, що мають право займати певну посаду виключно на основі підписаного контракту, а також тих працівників, котрим закон дозволяє застосовувати погоджувальний порядок підписання контракту, зазначені в різних нормативно-правових актах. Їх кількість перевищує 50. Вважаємо за доцільне внести зміни до Кодексу законів про працю з зазначенням всіх цих категорій в єдиному-нормативно правовому акті. Таке зведення допоможе уникнути помилок у трактуванні норм окремих законів.

3. Ознака обмеження контракту певним строком, на перший погляд, робить його тотожним зі строковим трудовим договором. Тут треба брати до уваги, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, її умов та інших факторів, тоді як контракт має строковий характер незалежно ні від особливості, ні від специфіки займаної посади. Для більш чіткого законодавчого розмежування вважаємо за доцільне внести зміни до Кодексу законів про працю і законодавчо оформити чітке розмежування.

4. Нарешті, вважаємо за доцільне покласти на роботодавця і найманого працівника обов’язок у контракті більш повно конкретизуються взаємні права та обов’язки трудових правовідносин, умови матеріального забезпечення і умови праці працівників. Доцільно було б передбачати додаткові соціальні пільги та гарантії

Список використаної літератури

1. Кодекс законів про працю : Закон Української РСР від 10 грудня 1971 р. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

2. Проект Трудового кодексу № 2902 від 22.04.2013 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua

3. Усачев В. Контракт и трудовой договор: дискуссионные вопросы соотношения / В. Усачев // Управление персоналом. – 1998. – № 11. – С. 86–93.

4. Трудове право Украины в вопросах и ответах: учеб.-справ. пособие / Г. С. Гончарова, В. В. Жернаков, С. Н. Прилипко; под ред. В. В Жернаков. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – Х. : Одиссей, 2005. – 592 с. – С. 94.