Право/ Уголовное право и кримінологія

Черепанова А.В.

Запорізький національний університет, Україна

Касаційне провадження у кримінальному процесі України та Франції: порівняльно-правовий аспект

 

Першочерговим завданням України на сучасному етапі інтеграції в світове співтовариство та побудови дієвого механізму кримінального судочинства є ефективна імплементація та застосування правових норм розвинутих країн світу. Саме тому автором статті пропонується порівняти особливості касаційного провадження в Україні та Франції з метою удосконалення вітчизняного законодавства у подальшому.

Необхідно зазначити, що дослідженням перебудови кримінального процесу (в тому числі і форм перегляду судових рішень) в контексті європейських стандартів займався В. Маляренко. Крім того, темі дослідження присвячена ціла низка дисертаційних праць вітчизняних вчених, зокрема Д. Захарова, О. Костюченко, І. Мірошникова, О. Острогляд, В. Сліпченко[1].

У вітчизняній юридичній літературі під касаційним провадженням розуміється стадія кримінального процесу,  в якій суд вищого рівня перевіряє за касаційними скаргами судові рішення апеляційних судів і ухвали апеляційних судів, постановлені щодо цих вироків, які набрали законної сили.

Слід зазначити, що в Україні касація проводиться з приводу вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а у Франції - з приводу вироків суду присяжних та апеляційного суду на підставі порушень закону. На судові рішення подається касаційна скарга. Крім касаційної скарги, касатор у Франції складає ще й записку, в якій мають бути викладені касаційні підстави й наведені порушені статті закону. Записка складається на гербовому папері, крім випадків, коли касатор засуджений за вчинення злочину[2, c.307].

Касаційну скаргу за українським кримінальним процесуальним законодавством має право подати коло осіб, визначене ст. 425 КПК України, зокрема засуджений, виправданий, їх законні представники та захисники, підозрюваний, обвинувачений, прокурор, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші[3]. Французьке кримінальне процесуальне законодавство надає таке право прокурору або стороні, інтересам якої завдано шкоди.

Згідно з ч.1 ст.426 КПК України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Ознайомившись з положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI стає відомо, що судом касаційної інстанції у даному випадку є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ[4]. На відміну від України у Франції касаційна скарга подається до палати в кримінальних справах Касаційного суду.

Особливу увагу привертає строк подачі касаційної скарги. В нашій державі подати касаційну скаргу на судові рішення можна подати протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Французьке ж законодавство передбачає лише п’ятиденний строк для подачі касаційної скарги з моменту винесення оскаржуваного судового рішення або отримання повідомлення про нього.

Цікавим аспектом у французькому кримінальному процесі є те, що сам касатор повинен рекомендованим листом повідомити прокурора та інші сто- рони про подачу скарги й під загрозою неприйняття скарги внести заставу на суму 100 франків на випадок накладення на нього штрафу[2, c.307]. В Україні ж ці обов’язки покладаються на суддю-доповідача, який протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження учасникам судового провадження разом з іншими документами.

За результатами розгляду касаційної скарги в Україні суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення[3]. Касаційний суд Франції може скасувати вирок і справу направити в інший відповідний суд на новий розгляд, а також змінити лише частину судового рішення, якщо для цього є підстави[2, c.308].

Таким чином, автор прийшов до висновку, що касаційне провадження України та Франції мають спільні та відмінні риси. Було встановлено, що на даному етапі розвитку нашої держави її першочерговим завданням є інтеграція в світове співтовариство та побудова дієвого механізму кримінального судочинства. На шляху до реалізації поставлених завдань можна звернути увагу на досвід Франції у побудові дієвого касаційного провадження та удосконалити вітчизняне законодавство.

Література:

1.     Сапін О. Апеляційне та касаційне провадження у кримінальних справах. У контексті міжнародних стандартів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://advocat-cons.info/index.php?newsid=14928#.VVxd_KkqTIU

2.     Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. 2-ге вид. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 352 с.

3.     Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. №4651-VI[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/

4.     Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/