Антонова Г.В.

науковий керівник: к. психол. н. Єрмакова Н.О.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Україна

Особливості психологічної готовності до створення сім’ї у сучасної молоді

Важливу роль для розвитку особистості та суспільства в цілому відіграє сім’я, гармонія і продуктивність функціонування якої залежить від взаємин, існуючих між членами подружжя. Особливості побудови гармонійних стосунків залежить від багатьох психологічних чинників, це і особливості особистості кожного з подружжя, і вплив сформованих у родині установок в тому числі й про розподіл сімейних ролей, також вміння конструктивно налагоджувати спілкування та багато ін.

Дослідниками відзначаються деякі несприятливі явища, що відбуваються в сім’ї в даний час, такі факти, як зниження рівня народжуваності, збільшення кількості розлучень та неповних сімей, руйнування сімейних цінностей, ослаблення мотивів створення сім’ї, відкладання шлюбів, поширення асоціальних стосунків у сім’ях.

Пріоритет матеріальних інтересів над духовно-моральними цінностями, руйнування культу сім’ї, втрата нею важливих виховних функцій призводить до вступу в самостійне доросле життя морально і духовно непідготовлених молодих людей.

З метою усунення цих негативних явищ необхідний пошук шляхів зміцнення інституту сім’ї та формування у молодого покоління готовності до сімейного життя.

Студентські роки – це не тільки період для отримання вищої освіти, а й сприятлива пора для створення сім’ї. Підготовка студентської молоді до сімейного життя виключно важлива як для своєчасного створення сім’ї та виховання дітей, так і для зміцнення сімейних стосунків. Недостатня готовність молоді до сімейного життя значно гальмує як індивідуальний, так і суспільний розвиток. У зв'язку з цим існує потреба у виявленні та всебічному вивченні чинників, що обумовлюють готовність студентської молоді до сімейного життя.

Сім’ю у психології активно досліджувало безліч вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних. Серед них Т.М. Андрєєва, Л.Е. Орбан-Лембрик, В. Сатір, А. Некрасов, О.А. Карабанова, Б. Хеллінгер, Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстіцкис, К. Вітек, І.В. Гребенніков, І.В. Дубровіна, О.Я. Кляпець, С.В. Ковальов, М.М. Обозов, Г.І. Оніщенко, А.М. Прихожан, В.Г. Постовий та ін.

Проблема підготовки молоді до шлюбу, питання формування сімейних стосунків, типології функцій сім’ї досліджувалась у роботах І.С. Волги, Т.В. Говоруна, І.С. Голода, В.П. Горелика, З.Г. Кисарчука, С.Д. Лаптенка.

Дослідженню чинників, що впливають на готовність молоді до сімейного життя, присвячено роботи таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як І.В. Дубровіна, О.Я. Кляпець, Я.Л. Коломінський, С.В. Ковальов, Ф.Я. Кочкарова, Б.С. Круглов, Т.О. Ларіна, Т.Л. Левицька, М.М. Обозов, О.Я. Чебикін, Е.Г. Ейдемілер, Т.І. Юфєрєва.

Ми приєднуємося до Е.Г. Ейдеміллер та В.В. Юстіцкіс, які вважають, що Сім'я – осередок суспільства (мала соціальна група), найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв'язках – відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, котрі живуть разом і ведуть спільне господарство [3; 4].

Готовність до шлюбу – інтегральна категорія, що включає цілий комплекс аспектів: формування визначеного морального комплексу – готовність особистості прийняти на себе нову систему обов'язків стосовно свого шлюбного партнера, майбутніх дітей. Формування цього аспекту виявиться зв'язаним з розподілом ролей між подружжями [2]. Т.В. Андрєєва, І.В. Гребенников і В.А. Сисенко виділяють три основні ступені готовності молоді до шлюбу: фізична зрілість, соціальна зрілість та етико-психологічна готовність молоді до шлюбу [1].

Психологічна готовність до сімейного життя є надзвичайно важливим аспектом готовності до шлюбу і включає в себе наступні компоненти: когнітивний, поведінковий, емоційний, операційний та мотиваційний.

Ми експериментально дослідили проблему особливостей психологічної готовності до сімейного життя у сучасної молоді. У нашому дослідженні прийняли участь 10 пар, які збираються створювати сім’ю. П’ять з них піддавались психокорекційному впливу, який був направлений на актуалізацію готовності до сімейного життя. Загальна кількість учасників: 20 чоловік, 10 дівчат, та 10 юнаків відповідно. Вік респондентів від 18 до 26 років.

Відповідно первинна діагностика була проведена з усіма респондентами. Після отримання даних нами були здійснені корекційно-розвивальні впливи, направлені на 5 досліджуваних пар. Після закінчення корекційно-розвивальних занять була проведена повторна психодіагностика респондентів.

До комплексу психодіагностичних методик увійшли: методика «Розподіл ролей в сім’ї» (Альошина Ю.Є., Гозман Л.Я., Дубовська Є.М.), тест-карта оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф. Юнда), Опитувальник «Шкала кохання і симпатії» (З. Рубін, модифікація Л.Я. Гозман, Ю.Е. Альошина) , а також проводилось анкетування «Мотиви вступу до шлюбу» за авторськими питаннями.

Метою кореційно-розвивальної програми є: актуалізація психологічної готовності до сімейного життя у сучасної молоді.

Психологічна готовність молоді до шлюбу має 5 аспектів (когнітивний, поведінковий, емоційний, мотиваційний та операціональний) і тому корекційно-розвивальни впливи мають бути систематичні та комплексні й направлені на кожен аспект даного феномену.

Досягнення мети потребує виконання таких завдань:

• усвідомлення власного «Я»;

• формування у подружжя навичок ефективного спілкування;

• усвідомлення конструктивного розподілу сімейних ролей;

• усвідомлення ролі емоцій у побудові міжособистісних стосунків;

• формування відповідальної позиції з питання створення сім'ї;

• формування відповідальності, готовності особистості прийняти на себе нову систему обов’язків, які виникнуть зі створенням сім’ї.

Кількість учасників групи: до 10 чоловік включно, тобто до 5 пар. Особливою умовою участі в реалізації корекційно-розвивальної програми є участь обох партнерів.

Після реалізації даної корекційно-розвивальної програми ми отримали розвиток рефлексії членів корекційної групи. Усвідомлення конструктивного розподілу сімейних ролей між майбутніми членами подружжя. Навчання навичкам ефективної комунікації між партнерами. Усе це сприятиме оптимізації міжособистісних стосунків між майбутніми сімейними партнерами.

Отже, отримані нами дані вказують на те, що після здійснення корекційних впливів у досліджуваних основної групи:

1) більшого значення набув мотив «прагнення проявити свою турботу і любов до близької людини» серед емоційних та біологічних мотивів;

2) зросло «бажання мати сім’ю та дітей» серед економічних мотивів, а також «прагнення вирватись із дому» та «бажання відчути впевненість у завтрашньому дні»;

3) показники змінились в типовому направленні й є статистично значимими за методикою «Тест-карта діагностики психологічної готовності до сімейного життя». Це означає, що підвищився рівень психологічної готовності молоді вступу до шлюбу (розрахунок проводився за допомогою Т-критерію Вілконсона; Т_емп. = 0, Т_крит. за рівнем p<0,01 = 5, за рівнем p<0,05 = 10)

4) статистичні дані вказують на те, що показники за шкалами «кохання» та «симпатія» збільшились. Згідно з інструкцією до інтерпретації даних за методикою «Шкала кохання та симпатії», для гармонії майбутніх сімейних стосунків повинна бути вища шкала «кохання» (розрахунок проводився за допомогою Т-критерію Вілконсона; кохання Т_емп. = 5,5; симпатія – 8,5 Т_крит. за рівнем p<0,05 = 10).

5) за методикою «Розподіл ролей у сім’ї» (Альошина Ю.Є., Гозман Л.Я., Дубовська Є.М.) статистично значима різниця виявлена за такими шкалами «матеріальне забезпечення» (дані повторної діагностики вказують на те, що респонденти стали більш схильні приписувати цю роль чоловікові), «організація розваг» (більш схильні приписувати чоловікам), «сексуальний партнер» (показник наблизився більше в бік жіночої ролі), «сімейна субкультура» (респонденти визнали її більш жіночою). Розрахунок проводився за допомогою U-критерій Манна – Уітні: U_кр. за рівнем p<0,05 = 27; матеріальне забезпечення U_емп. =15; організація розваг U_емп. = 25; сексуальний партнер U_емп. = 25; організація сімейної субкультури U_емп. = 4,5.

Література

1. Сысенко В.А. Устойчивость брака. Проблемы, факторы, условия / В.А. Сысенко. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 212 с.

2. Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени [Под ред. Ю.Л. Бессмертный]. – М.: 1996. С. 290-305

3. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи / Э.Г. Эйдемиллер, В.В. Юстицкис. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 672 с.

4. Эйдемиллер Э.Г. Семейная психотерапия / Э.Г. Эйдемиллер, В.В. Юстицкис. – Л.: Медицина, 1989. – 192 с.