Ізюменко О. А.

науковий керівник: к. психол. н. Мотрук Т. О.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Україна

Соціально-психологічні фактори вибору партнера для створення сім’ї

Сім’я як соціальний інститут існує тривалий час і змінюється з розвитком суспільства, тобто виникають нові норми, цінності та зразки поведінки в межах сімейно-шлюбних стосунків. У ході розвитку суспільства змінюються вимоги, висунуті до сім’ї як соціального інституту. В останні роки відбулась трансформація як змісту, так і соціальних функцій сім’ї. На сьогодні вона виконує наступні функції: репродуктивну, виховну, господарчо-економічну, рекреативну (взаємодопомога, підтримка здоров’я, організація дозвілля та відпочинку), комунікативну та регулятивну (що включає первинний соціальний контроль та реалізацію влади і авторитету в сім’ї).

Сучасні теорії та концепції по-різному пояснюють особливості вибору партнера для створення шлюбно-сімейних відносин. Але, на наш погляд, не має цілісної теорії, яка б враховувала різноманітні мотиви, чинники та соціально-психологічні особливості вибору партнера.

Вивченню сімейної проблематики у своїх працях увагу приділяли В.І.Кравець, Т.В.Андрєєва, Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс, А.Й. Капська, В.А. Семиченко, Л. А. Поліваліна, Т.Ф. Алєксєєнко, А.І. Волкова.

Бажання пояснити механізм вибору партнера призвело до створення ряду концепцій. Найбільше розповсюдження і популярність в зарубіжній соціальній психології отримали теорії комплементарних потреб Р.Уїнча, теорія «стимул - цінність - роль» Б. Мурстейна, інструментальна теорія підбору подружжя Р.Сентерса, теорія «фільтрів» А. Керкгоффа та К. Девіса, «кругова теорія любові» А. Рейса.

Окремі аспекти проблеми вибору шлюбного партнера освітлювались в роботах вітчизняних психологів Б.Ю. Шапіро, А.Н. Волкової, В.І. Штільбанс, Л.Я. Гозмана, Л.П. Панкової, В.А. Сисенко, М.А. Абалакіної.

Сучасні уявлення дослідження проблем вибору партнера та мотивації вступу до шлюбу побудовані на основі робіт А. І. Антонова, В. В. Бодрова, Л.В. Борзікова, Т.А. Гурко, Є.Г. Єйдеміллера, М.М. Обозова, В.Сатир, Д. Скіннера, Р.Р. Калининої, С. Каверіна, М.М. Краснова, Б.Н. Кочубея, В.П. Кравця, К. Леві, А. Маслоу, Г.Навайтис, О.М. Черняка, Л.Б. Шнейдера, Х. Хекхаузена, В.В. Юстицкіса [3; 5; 6 ].

Процес вибору шлюбного партнера – психологічно значимий акт соціальної ситуації розвитку особистості, оскільки являє собою послідовну серію дій на основі шлюбних установок по відбору відповідного супутника життя. Даний вибір базується на сукупності біологічних та соціально обумовлених особистісних характеристик, котрі формуються в процесі гендерної соціалізації і статевої ідентифікації особистості [3].

Щодо соціально-психологічних факторів, які впливають на вибір партнера для створення сім'ї, можна виокремити наступні:

· кохання; бажання мати дитину;

· спільність інтересів, поглядів, спільне дозвілля;

· споживацькі, економічні фактори, тиск соціальних нормативів та традицій, вимушені обставини;

· психологічна підтримка партнера, близьке спілкування та взаєморозуміння, відчуття необхідності, потрібності комусь, втеча від самотності;

· прагнення особистого щастя, інтимне задоволення.

Для дослідження соціально-психологічних факторів вибору шлюбного партнера використовувалися методики «Визначення узгодженості сімейних цінностей та рольових установок в сімейній парі (РОП) А.Н.Волкової, «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, а також опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» Ю. Е. Альошиної, Л. Я. Гозман та Е. М. Дубовської, “Q - сортування” В. Стефансона. У дослідженні взяли участь студенти Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка 30 дівчат та 30 юнаків. Вік респондентів був у межах від 18 до 21 року.

Найважливішими сферами спільного з партнером життя для досліджуваних виявились: взаємне кохання; емоційно наповнене, інтимне спілкування; батьківсько-виховна сфера, тобто бажання мати дітей; соціальна активність; прагнення до спільних діяльності та дозвілля; зовнішня привабливість партнера та певною мірою ідентифікація з ним.

Щодо уявлень ідеального партнера та ціннісних орієнтацій досліджуваних можна виокремити наступні: любов та емоційна близькість партнерів; щасливе сімейне життя; здоров’я; хороші, вірні друзі; вміння досягати компромісів; активне діяльне життя; контактність; повага загальноприйнятих норм і традицій; впевненість у собі; досягнення високого статусу в міжособистісних взаєминах та розвиток.

Для статистичної перевірки висунутої нами гіпотези, а саме існування набору соціально-психологічних факторів, що впливають на вибір партнера для створення сім’ї, був застосований коефіцієнт кореляції Пірсона. Підрахунок даних здійснювався з допомогою програми SPSS 15.0.

У ході нашого дослідження образу ідеального партнера (на основі методики “Q - сортування” В. Стефансона) визначено певні індивідуальні риси особливості партнера та їх зумовленість певними соціально психологічними факторами. Згідно з проведеною математично-статистичної обробкою результатів дослідження можна виокремити наступні кореляційні зв’язки:

Перша індивідуальна риса образу ідеального партнера – залежність – передбачає внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів, цінностей, традицій. Це можна пояснити як здатність партнера визнавати існуючі традиції, йти на поступки, що може бути достатньо важливим у сімейному житті. Цю рису зумовлюють такі соціально-психологічні фактори, як активне діяльне життя (r = -0,28, при р < 0,05) та значення сексуальної сфери в житті людини (r = 0,33, при р < 0,05).

Друга індивідуальна риса образу ідеального партнера – незалежність – можна трактувати як наполягання на своєму, можливе порушення загальноприйнятих норм, традицій. З іншого боку її можна розглянути і як певною мірою новаторство, тобто перехід від чогось традиційного, застарілого до створення нового. З даною індивідуальною рисою корелюють продуктивне життя, свобода (r = -0,31, при р < 0,05), інтимно-сексуальна цінність сімейного життя (r = 0,28, при р < 0,05) та соціальна активність (r = 0,28, при р < 0,05).

У нашому дослідженні третьою індивідуальною рисою образу ідеального партнера є товариськість, тобто досліджувані в образі ідеального партнера вбачають прагнення утворювати емоційні зв’язки як з найближчим партнером, так і з оточенням загалом, можна також назвати це здатністю йти на контакт, що насправді є досить важливим при побудові відносин. Факторами, що корелюють з товариськістю є любов (r = -0,40, при р < 0,01) та господарчо-побутова сфера (r = 0,28, при р < 0,05).

Така індивідуальна риса образу ідеального партнера як нетовариськість передбачає усамітнення, певною мірою замкненість, зосередженість на внутрішньому світі та переживаннях. З даною складовою корелюють активне діяльне життя (r = -0,34, при р < 0,01) та любов (r = 0,36, при р < 0,01). Говорячи про перший кореляційний зв’язок можна сказати, що це цілком закономірно по тій причині, що активне діяльне життя передбачає собою бурхливу суспільну діяльність та включеність в динаміку життєдіяльності тієї чи іншої групи, спільноти. Щодо кореляційного взаємозв’язку з любов’ю, то в цьому випадку здавалося б досить дивний вид зв’язку між даними поняттями, однак якщо проаналізувати його, то можна зрозуміти, що так як нетовариськість передбачає собою зосередженість на внутрішніх переживаннях, то вона може сприйматись як глибина почуттів.

Наступною індивідуальною рисою образу ідеального партнера є прийняття боротьби, яка характеризується такими тенденціями як активне прагнення до завоювання лідерських позицій, суспільного визнання, високого статусу в системі міжособистісних взаємин. Прийняття боротьби корелює з такими факторами, як щасливе сімейне життя (r = 0,27, при р < 0,01), особистісна ідентифікація з партнером (r = 0,33, при р < 0,01) та емоційно-терапевтична цінність сімейного життя r = 0,29, при р < 0,01). Щасливе сімейне життя не можливе без подолання певного ряду труднощів, без готовності долати перешкоди, тобто без лідерських позицій. Тож для того, аби досягнути щастя в сімейних взаєминах, особа буде здійснювати вибір партнера власне даного типу. Щодо ідентифікації з партнером та прийняттям боротьби, то власне особистість, яка звикла завойовувати високий статус у міжособистісних взаєминах, бути лідером, або ж дуже цього прагне, однак не досягла суспільного визнання самотужки – обиратиме партнера з такими якостями, спрямуваннями та прагненнями, які притаманній їй самій, або яких їй не вистачає.

Остання індивідуальна риса образу ідеального партнера – уникнення боротьби – в собі містить такі тенденції як прагнення до знаходження компромісних рішень, збереження нейтралітету в групових конфліктах, суперечках, прагнення зберегти відносини або просто не доходити до етапу їх з’ясування. Також кореляційний зв’язок наявний з ставленням до людей (r = -0,35, при р < 0,01) та емоційно-терапевтичною цінністю сімейного життя r = -0,33, при р < 0,01).

Отже, виникнення нового типу сім’ї об’єктивно викликає необхідність зміни традиційних уявлень про обов’язки жінки в суспільстві і сім’ї, утвердження нових економічних, правових і моральних основ шлюбу, зростання «суверенітету» особистості в розв’язанні сімейних проблем, а також перебудови взаємин, підвищення взаємовимогливості між членами сім’ї. З іншого боку – старі традиції і морально-психологічні установки в шлюбно-сімейній сфері продовжуються зберігатися. У результаті молодь виявляється морально і психологічно не підготованою до сприйняття якісних змін у розвитку шлюбу та сім’ї. Звідси зрозуміло, чому «переоцінка цінностей» у шлюбно-сімейних стосунках проходить «боляче» і нерідко призводить до негативних наслідків. Через це формування культури шлюбно-сімейних стосунків у молоді має базуватись на сучасних тенденціях розвитку шлюбу та сім’ї, тобто носити «випереджаючий» характер.

Аналіз результатів нашого дослідження приводить до висновку про необхідність створення програм розвитку готовності юнаків до сімейного життя, де вони зможуть розвинути навички самопізнання, самоаналізу, рефлексії та почуття власної самоцінності, комунікативні навички, здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії. З допомогою занять учасники здобудуть та поповнять знання про сім’ю та її роль у життєдіяльності людини.

Література

1. Андреева Т.В. Психология современной семьи / Т.В. Андреева. – СПб: Питер , 2005. – 126 с.

2. Бендас Т.В. Гендерная психология: Учебное пособие / Т.В. Бендас. – СПб.: Питер, 2006. – 630 с.

3. Калинина Р.Р. Введение в психологию семейных отношений / Р.Р. Калинина. – СПб.: Речь, 2008. – 351 с.

4. Кириленко М., Яценко А. Вступление в брак: мотивация и прогнозы // Зеркало недели. – 2004. – №37 (512). - 18-24 сентября.

5. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. Материалы к курсу "Этика и психология семейной жизни": Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. – 208с.

6. Швец А.М. Мотивация вступления в брак и её влияние на кризис будущей семьи / А.М. Швец // Вопросы психологии. – 2006. - №2 - С. 30- 34.