Біологічні науки / Ресурсознавство та інтродукція рослин

Паращук К. П.

Поливана А.С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЩИТНИКА ЧОЛОВІЧОГО – ПРЕДСТАВНИКА ВІДДІЛУ POLYPODIOPHYTA

Щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas) - належить до Відділу Папоротеподібні (Polypodiophyta), Класу Папоротевидні (Polypodiopsida), Порядоку Папоротні (Polypodiales), Родини Багатоніжкові (Dryopteridaceae).

Dryopteris filix-mas - це багаторічна трав’яниста спорова рослина, яка належить до рівноспорових папоротей разом з щитником жіночим, орляком.

Щитник чоловічий має товсте горизонтальне або косе кореневище, густо вкрите залишками черешків. Надземного стебла немає. Листки (ваї) короткочерешкові (черешки товсті, еластичні, як і середня жилка листка, густо вкриті великими ланцетними бурими лусочками), 50–100 см завдовшки, зібрані біля кореневища в лійкоподібний пучок, що лійкоподібно розходиться.

Черешки короткі, товсті, еластичні, густо вкриті разом з головною жилкою великими ланцетними рудуватими лусками. Пластинки листків двоперистодовгастоовальні; частки першого порядку лінійно-ланцетні або довгасті, короткочерешкові, глибокоперисторозсічені, з довгастими, тупими на верхівці, косозубчастими частками другого порядку.

Купки спорангіїв (соруси) завжди з помітними покривальцями, що довго зберігаються; вони зближені, але не зливаються, розташовані в два ряди по боках середньої жилки, прикриті голим, округлониркоподібним покривальцем, вдавленим по центру. Соруси великі, округлі, прикриті округлим брунькоподібним, звичайно голим покривальцем, у центрі вдавленим. Спори брунькоподібні.

У папоротеподібних, як і у мохів, у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Проте, на відміну від мохів, переважають особини нестатевого покоління. Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін - кореневище. Від нього відходять додаткові корені. Над поверхнею ґрунту розташовані лише великі листки, які у щитника можуть сягати до 1,5 м заввишки. Листки ці ростуть повільно своєю верхівкою. Зачатковий листок скручений равликоподібно, і лише на третій рік свого життя він розкручується.

Отже в життєвому циклі щитника чоловічого йде чергування двох поколінь: гаметофіту та спорофіту, який домінує. Гаметофіт - пристосований до життя в умовах зволоження, а спорофіт - сухопутна рослина [3].

Папороть чоловічу можна назвати космополітом серед рослин. Її можна зустріти від Гренландії і Скандинавії — до Мексики і Середземномор'ї. Зустрічається папороть чоловіча також і в Середній Азії. У горах він поселяється в букових, ялинових, ялицевих лісах, піднімаючись місцями до альпійського і гірничо-тундрового поясу. Може рости навіть в Арктиці — по захищених від вітру і погрітих влітку південних схилах. Однак, основна частина його ареалу знаходиться саме в лісовій зоні, де він зустрічається в хвойних, змішаних і широколистяних лісах.

Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків. Спороносить у червні–липні.

Використовують кореневища (), які копають ранньою весною або восени, їх обтрушують від землі, очищають від корінців, лусочок, сухих черешків і змертвілих тканин (здорові тканини мають зеленуватий колір), не миючи розрізають уздовж і впоперек на кілька частин і сушать на горищі, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарці при температурі, не вищій за 40°С. Сухої сировини виходить 30—33%. Строк придатності — не більше 1 року.

Заготовляють Rhizoma Dryopteris filicis-maris восени (вересень — жовтень) або рано навесні (квітень), викопуючи лопатою, копачкою. Великі кореневища розрізають начетверо (вздовж і впоперек), короткі — тільки впоперек [1].

Щитник чоловічий ( Dryopteris filix-mas (L.)) - лікарська, отруйна і декоративна рослина. У науковій і народній медицині використовують кореневище дріоптериса чоловічого як глистогінний засіб для вигнання солітерів. Ним виганяють бичачих, свинячих і карликових ціп'яків. Діючим чинником дріоптериса чоловічого є похідні флороглюцини — аспідинол, флораспін, албаспідин, філіксова і флаваспідинова кислоти, крім того, кореневища містять філіксодубильну кислоту, жирну олію, небагато ефірної олії, гіркоту і крохмаль. 3 кореневищ виготовляють глистогінний препарат філіксап. Слід пам'ятати, що кореневища чоловічої папороті отруйні, лікуватись ними потрібно під наглядом лікаря і тільки за його рекомендаціями. Останнім часом з антигельмінтною метою стали застосовувати інші, менш токсичні та ефективніші препарати.

Папороті - чудові декоративні рослини, вони є окрасою всякого парку та клумби. У культурі найбільш красиво виглядають страусник, орляк, щитник. Є невибагливі види, які чудово почуваються в кімнатних умовах. Це адіантум, нефролепіс.

Дріоптерис чоловічий — досить декоративна рослина. Рекомендується для насаджень під деревами, на узліссях, уздовж берегів водойм, на вогких місцях у парках і лісопарках, на кладовищах. Із сільськогосподарських тварин поїдається тільки козами.

Лікувальні властивості близьких до дріоптериса чоловічого видів — Dryopteris affinis та Dryopteris oreades ще не зовсім вивчені, тому при зборі слід переконатися, що це кореневища саме дріоптериса чоловічого.

Крім щитника чоловічого (Dryopteris filix-mas) існує ще щитник шартрський (Dryopteris carthusiana) [2].

Література:

1. Ботаника: в 4 т. Т. 2. Физиология растенийАвторы: П. Зитте, Э. В. Вайлер, Й. В. Кадерайт, Москва, ИЦ «Академия»: 2008. — 496 с.

2. .Ботаника: Тихомиров Ф.К. Издание 4-е, доп. Издательство: Москва, «Высшая школа»: 1978. — 439 с.

3. Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990.