Скляр Т.В., Крисенко О.В., Вінніков А.І., Сокол С.А

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Особливості чутливості до антибіотиків плівкоутворюючих штамів стафилококів

ВСТУП

Біоплівки мікроорганізмів є найбільш успішними колонізаціями серед мікроорганізмів і таким чином викликають багато хвороб, виявляють антибіотикостійкість. Зокрема ускладнюють інфекційні захворювання різних систем та органів у людини у тому числі і органів верхніх дихальних шляхів, уповільнюють лікування та можуть бути причиною серйозних ускладнень. Бактерії у біоплівках несуть велику небезпеку, так як майже не проникні для препаратів та набагато швидше виробляють до антибіотиків стійкість[1,3,8].

Отже, метою роботи було вивчення біологічних властивостей аеробної мікрофлори верхніх дихальних шляхів людини.

Для реалізації мети були поставлені наступні задачі:

- вивчити біологічні властивості аеробних бактерій, виділених з зіву та носу.

- визначити чутливість виділених умовно-патогенних мікроорганізмів до антибіотиків.

- дослідити особливості резистетності до антибіотиків плівкоутворюючих штамів бактерій.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Було досліджено мікрофлору зіву та носу у 72 осіб, що не пред’являли скарг на захворювання, та не вважали себе хворими.

Таким чином у дослідженні було виділено з носу та зіву: Staphylococcus aureus, S.epidermidis, Streptococcus pneumoniae, S.mutans. У 49 осіб із дослідної групи спостерігалась норма. Нормальна мікрофлора була представлена нейсеріями, корінебактеріями, мікрококами. У 10 осіб був виявлений Staphylococcus aureus, у 6 осіб Staphylococcus epidermidis, у 4 осіб виявили Streptococcus pneumoniae, у 3 осіб Streptococcus mutans.

Для виділення мікроорганізмів використовували бактеріологічний, бактеріоскопічний методи та метод визначення здатності бактерій до біоплівкоутворення.

Визначення чутливості мікробів до антибіотиків проводили методом дифузії в агар із застосуванням дисків. Дифузійні методи менш точні, ніж методи розведень, але більш прості у використанні і дозволяють визначити чутливість до кількох лікарських засобів одночасно. Тому їх частіше застосовують на практиці[2,7,9].

Всі результати, отримані при постановці антибіотиграми заносили до загальної комп’ютерної системи нагляду за антибіотикорезистентністю бактерій - WHONET 5.4. За допомогою WHONET в кожній лабораторії створюється комп’ютерна база даних, в якій зберігається інформація про пацієнта (паспортні дані), відділення, досліджуваний матеріал, дату його одержання, виділений мікроорганізм і його чутливості до антимікробних препаратів. У будь-який момент часу можливий перегляд записів, їх редагування і роздрук[4,5].

Математичну обробку результатів по визначенню частоти наявності ознак у % визначали за допомогою компьютерної програми Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У останні роки проблема інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів набуває все більш широкого значення у медицині. Зростаюче клінічне значення набувають умовно-патогенні мікроорганізми мікрофлори зіву та носу. Це такі мікроорганізми як Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus mutans, Streptococcus pneumoniae.

Ці представники зустрічаються майже у всіх виникаючих інфекціях як у самостійному вигляді, так і у асоціаціях з іншими бактеріями чи грибками. Тому данні збудники заслуговують особливої уваги у зв’язку з характерним для них патоморфозами і швидким розвитком резистентності до сучасних антибіотиків[6].

Виходячи з цього, однією з цілей було визначення складу мікрофлори зіву та носу та визначення спектру її чутливості до антибіотиків.

За період виконання дипломної роботи здійснено обстеження мікрофлори зіву та носу 72 осіб, було виділено Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mutans. У 49 осіб із дослідної групи спостерігалась норма (68%). У 10 осіб був виявлений Staphylococcus aureus (14%), у 6 осіб Staphylococcus epidermidis (8%), у 4 осіб виявили Streptococcus pneumoniae (6%), у 3 осіб Streptococcus mutans (4%).

Тому в подальшому для цих штамів бактерій визначали чутливість до антибіотиків за допомогою методу диско-дифузійної оцінки антибіотикостійкості.

Для визначення чутливості виділених бактерій до антибіотиків були обрані наступні препарати: амоксицилін, амоксиклав, цефтріаксон, амікацин, доксициклін, гатифлоксацин. Для цих антибіотиків існують критерії по яким визначають який штам є чутливим або резистентним. Данні по чутливості S.aureus до антибіотиків наведено у Рис. 1

Як видно з наших результатів, штами Staphylococcus aureus були стійкими до амоксициліну – 70% та цефтріаксону – 50%. Найбільшу чутливість проявили до доксицикліну – 60% та амікацину – 50%.

Примітка: R - антибіотикорезистентні, RS - помірно чутливі, S – чутливі

Рис. 1 Стійкість виділених штамів S. aureus до антибіотиків

Виходячі з отриманих результатів (Рис. 2) штами Staphylococcus epidermidis виявили найбільшу резистентність до амоксициліну та гатифлоксацину – 50%. А чутливими виявилися до амоксиклаву та цефтриаксону – 67%.

Примітка: R - антибіотикорезистентні, RS - помірно чутливі, S - чутливі

Рис. 2 Стійкість виділених штамів S. epidermidis до антибіотиків

При дослідженні виділених штамів мікроорганізмів було виділено 10 штамів Staphylococcus aureus, 6 штамів Staphylococcus epidermidis. З яких 6 штамів S.aureus та 3 штами S.epidermidis були здатні до плівкоутворення, що було доведено спеціальним методом на визначення здатності бактерій до плівкоутворення.

При подальшому вивченню виділених мікроорганізмів, що утворили біоплівку, було доведено, що до всіх антибіотиків вони проявляли більшу стійкість, ніж окремі види виділених штамів. Бактерії у біоплівках здатні виживати при впливі антибіотиків у таких високих концентраціях, які не можуть бути досягнуті в організмі людини при стандартних терапевтичних дозах та які у багато разів перевищують їх мінімальну пригнічувальну концентрацію. Також ці біоплівкові бактерії виявляють стійкість одночасно до багатьох антибіотиків.

Біоплівкоутворюючі штами Staphylococcus aureus виявили найбільшу резистентність до цефтріаксону, амоксициліну, амікацину(83%, 65%). Найчутливіші виявилися до гатифлоксацину (34%). (Рис. 3)

Примітка: R - антибіотикорезистентні, RS - помірно чутливі, S – чутливі

Рис. 3 Антибіотикорезистентність плівкоутворюючих штамів S. aureus

Примітка: R - антибіотикорезистентні, RS - помірно чутливі, S – чутливі

Рис. 4 Антибіотикорезистентність плівкоутворюючих штамів S.epidermidis

Біоплівкоутворюючі штами Staphylococcus epidermidis проявили високу резистентність до таких антибіотиків, як амоксицилін, доксіциклін – 100%. Найбільш чутливими виявилися до амікацину – 67%. (Рис. 4)

ВИСНОВКИ

1. Досліджена мікрофлора верхніх дихальних шляхів 72 осіб і виділені наступні мікроорганізми: 10 штамів Staphylococcus aureus, 6 штамів Staphylococcus epidermidis, 4 штами Streptococcus mutans, 3 штами Streptococcus pneumoniae.

2. Показано, що виділені штами стафілококів були чутливі до амоксиклаву, цефтріаксону – 67%, доксицикліну – 60%, амікацину – 50%. Штами стрептококів були чутливі до амоксиклаву, гатифлоксацину – 75%, амоксациліну – 67%.

3. Визначено, що виділені плівкоутворюючі штами стафілококів були стійкі до амоксициліну, доксициліну – 100%, цефтріаксону, амоксициліну – 83%, амікацину – 65%.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бехало В.А. Бондаренко В.М. Сисолятін Є.В. Нагурський Є.В. Імунобіологічні особливості бактеріальних клітин медичних біоплівок / Журнал Мікробіол. – 2010. -№ 4. – С. 97 – 105.

2. Волянский Ю.Л. Бирюкова С.В., Манина Ж.Н., Чернявский В.И. Микробиологическая диагностика стрептококковой, энтерококковой и пептострептококковой инфекций / Харьков. – 2007. - 70 с.

3. Гостєв В.В. Сидоренко С.В. Бактеріальні біоплівкі та інфекції / Журнал інфектол. – 2010 - №2.- С.4 -15

4. Коробов В.П. Лемкина Л.М. Монахов В.И. Анализ чувствительности процессов формирования биопленок Staphylococcus epidermidis 33 к некоторым факторам внешней среды / Вестник пермского университета. – 2010. -№1(1). – С. 54-67

5. Ланкина М.В. Микрофлора зева человека как показатель определения резистентности организма / Журнал микробиол. – 2002. - №3. – С. 97 – 99.

6. Марченко В.Ф. Частота виділення мікроорганізмів з різних біологічних матеріалів та порівняльний аналіз їх антибіотикограм / Современная педиатрия. –2010. - №1 (29). – С. 52-56.

7. Наказом МОЗ України №167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок щодо визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». / К:МОЗ Україна. – 2007. – 63с.

8. Смирнова Т.А. Диденко Л.В Азизбекян Р.Р Романова Ю.М Структурно-функциональная характеристика бактериальных биопленок / Микробиология. – 2010. - №79(4) С.35-446

9. Хуснутдинова Л.М. Микрофлора слизистой оболочки миндалин человека в норме и при патологии / Журнал микробтологии, эпидемиологии и иммунологии. - 2006. - №1. – С. 60-63.