Професор, к.с-г.н., Волкова Л.А., к.т.н., доц., Литвиненко Л.Л.,

магістр Переходько М.Ю., Національний університет водного господарства

та природокористування Україна

ГІДРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА БАСЕЙНУ РІЧКИ ІКВА

Неодмінною умовою сталого розвитку суспільства є безпека людини і довкілля, ступінь їх захищеності від негативних впливів як природного, так і антропогенного походження. Одним з найважливіших та необхідних природних ресурсів, який використовує людина є водні ресурси. Тому питання вивчення ступеню гідроекологічної безпеки водогосподарських об’єктів, управління кількістю і якістю водних ресурсів є актуальними, мають практичне і теоретичне значення.

Об’єктом наших досліджень є басейн річки Іква. Річка протікає територією декількох областей. Cвій початок річка бере з висхідних джерел в районі с. Черниця Бродiвського району Львівської області на Подiльськiй височині. Річка належить до басейну річки Стир і є її правою притокою першого порядку. Загальна довжина річки 148,8 км, площа басейну ̶ 2250 км². Верхня частина річки вузька, коритоподібна, з крутими схилами. В межах Львівщини вона протікає у субширотному напрямку (2З км) з вузькою односторонньою заплавою, що тяжіє до південного берега. Річище слабо звивисте, шириною 2,5-4,0 м, глибиною 0,5-1,7 м. Абсолютна відмітка води на вході р. Iква у Тернопільську область – 267 м. Перша права притока р. Iква в районі с. Лукашi, друга – с. Тетелькiвцi.

На території Кременецького району Тернопільської області р. Iква формує свою долину протяжністю в 40 км. Протяжність річкової долини р. Iква в межах Тернопільщини становить 40 км. На відрізку долини до с. Борщiвка вона зберігає субширотний напрямок, а далі круто повертає на північ-північний схід i в районі с. Шепетин входить на адміністративну територію Дубненського району Piвненської області. Долина річки розширюється в районі впадання першої лівої притоки біля с. Раславка i правої біля с. Лопушне. Заплава стає двохсторонньою i досягає 350-470 м. Починаючи вiд с. Борщiвка р. Iква сформувала першу надзаплавну терасу.

В межах, Дубненського i Млинiвського районів Piвненської області довжина річища р. Iква становить 93 км. На зазначеній ділянці в річку впадає 18 приток. У 1953 році на річці Іква побудовано Млинівське водосховище, з площею водозбору 1980 км², площею дзеркала 440 га, об’ємом води 6,55 млн.м³. Водосховище створено за допомогою каптажу річки і вважається сильно зміненою водоймою. У районі м. Дубно річка перекрита в кількох місцях, а також з’єднана з комплексною канальною системою дренажної системи р. Іква (для боротьби із повенями, проведення робіт із меліорації для створення сільськогосподарських угідь). У межах сіл Пiдлужжя, Семидуби p. Iква розсікає Волинську лесову височину i в районі с. Торговиця впадає в річку Стир, яка є правою притокою р. Прип’ять i належить до басейну р. Дніпро.

Основними водокористувачами в басейні річки є комунальне господарство міст, сільське господарство, в тому числі, гідротехнічні осушувальні меліорації, промисловість, гідроенергетика. Джерелом води питної якості в основному є підземні води, які рівномірно поширені по всьому басейну. На переважній території якість підземної води хороша, але на деяких ділянках вона забруднена нітратами та пестицидами. Забруднення підземних вод пов’язане з наявністю невпорядкованих складів отрутохімікатів, сміттєзвалищ, порушення агротехнічних норм внесення мінеральних добрив. Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або ті, що вийшли з ладу і підлягають санітарно-технічному демонтажу, свердловини без впорядкованих зон санітарної охорони, особливо, коли вони розміщені біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації.

Основним джерелом забруднення вод р.Іква є скиди стічних вод промислових та комунальних підприємств, поверхневий стік, що формується з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь, та містить значну кількість забруднюючих речовин. Так, у 2008 році в річку Іква скинуто 9,41 млн.м³ недостатньо очищених і неочищених стічних вод з очисних споруд підприємств. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є застаріле обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. Річка Іква – одна із багатьох малих річок України, де зареєстровані великі скиди забруднених стічних вод. Ці скиди становлять 91% усього об’єму стічних вод. За результатами моніторингу встановлено, що р. Іква зазнає негативного впливу внаслідок евтрофікації на всіх ділянках з концентраціями сумарного фосфору 100-200 мкм/л і сумарного азоту 1000-2000 мкм/л. Об’єми водоростей підтверджують ці результати; біомаса фітопланктону коливається від 2 до 6 мг/л. Вниз за течією від трьох міст: м. Кременець, м. Дубно та смт. Млинів – річка суттєво забруднена органічними речовинами. У Млинівському водосховищі також відбувається інтенсивний фотосинтез фітопланктону. Відносно високий обсяг біологічного споживання кисню вказує, що у водосховище надходять неочищені стічні води, найімовірніше, від тієї частини смт. Млинів, яка не підключена до головної каналізаційної системи. Також на водні об’єкти р.Іква впливають евтрофікація та гідроморфологічні вторгнення. Гідроморфологічні вторгнення пов’язані із протипаводковим захистом територій та осушенням підтоплених сільськогосподарських земель на даній території [1].

Оцінка якості води річки проведена за результатами даних моніторингових спостережень (рис. 1, табл. 1). Якість води в річці Іква – незадовільна, так як значний негативний вплив на водні об’єкти чинять скиди стічних вод промислових та комунальних підприємств, зливові води з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь, недостатнє функціонування застарілих очисних споруд, особливо в місцях розміщення відвалів побутових відходів [2].

Метою заходів боротьби із забрудненням – покращити стан водного середовища водних об’єктів із помірним або низьким станом, а також попередити погіршення стану водного середовища на ділянках із хорошим і дуже хорошим станом води. По-перше необхідно проведення заходів із покращення, по-друге – розробка комплексу водоохоронних заходів.

Рис.1. Гідроекологічна оцінка басейну р. Іква

1. рН, од.рН; 2. Завислі речовини, мг/дм³; 3. Амоній сольовий, мг/дм³; 4. Нітрати, мг/дм³; 5. Нітрити, мг/дм³; 6. ХСК, мгО₂/дм³; 7. БСК₅, мгО₂/дм³; 8. Розчинений кисень, мгО₂/дм³; 9. Сульфати, мг/дм³; 10. Хлориди, мг/дм³; 11. Фосфати, мг/дм³; 12. Залізо, мг/дм³; 13. Цинк, мг/дм³; 14. Мідь, мг/дм³; 15. Марганець, мг/дм³; 16.Фториди, мг/дм³.

Таблиця 1

Пункти моніторингових спостережень

№ пункту	Місцезнаходження контрольного створу на річці Іква	Відстань від гирла, км
1	с. Сапанівчик, в межах села, на межі з Тернопільською областю	80,5
2	м. Дубно, 4 км вище міста, вище с. Дитинячі, 0,2 км нижче впадіння р.Тартацька	50,0
3	с. Іванне, в межах села, 3,2 км нижче скиду стічних вод очисних споруд Дубненської дільниці облводоканалу	39,6
4	смт. Млинів, нижче селища 0,5 км вище скиду стічних вод очисних споруд ВУКГ	22,0
5	смт. Млинів, вище селища, 0,5 км нижче скиду стічних вод очисних споруд ВУКГ	21,0
6	с. Торговиця, в межах села, 1,5 км вище гирла	1,5

Якість водних ресурсів зумовлюється цілою низкою чинників, як природнього, так і антропогенного походження. Тому для покращення і забезпечення високого рівня гідроекологічного стану басейну річки Іква, зниження тиску антропогенного навантаження, необхідно проводити комплексні відновлювальні природоохоронні заходи.

З урахуванням цих положень нами розроблено алгоритм проведення созологічних заходів (рис.2).

Заходи повинні носити комплексний характер, включати організаційно-господарські, агро-лісомеліоративні та технічні складові, що дозволить організувати спостереження за змінами показників гідроекологічного стану території, встановити їх оптимальні значення та забезпечити оптимальні, безпечні для людини і довкілля умови життєдіяльності та господарської діяльності.

Рис.2. Алгоритм проведення созологічних заходів в басейні річки Іква.

Література

1. Типологізація водного об’єкту згідно ВРД ЄС на прикладі р. Іква – притоки другого порядку р. Прип’ять. Гідроекологічна характеристика басейну р. Іква та результати моніторингу. – Норвезький інститут дослідження води, Осло. Центр управління водними ресурсами, Київ.: «БРАМА Україна», 2011. – 73с.

2. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненський області. – Департамент екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації, Рівне, 2015. – 227с.