Экономические
науки/2. Экономика предприятия
Дем’янець І.Б.
Національний університет харчових технологій, Україна
Існуючі підходи щодо визначення поняття фінансові
результати підприємства
Проблеми
дослідження економічної сутності та природи фінансових ресурсів стосується
значна кількість наукових досліджень. Однак за останні роки досі не
сформованого єдиного підходу до визначення сутності фінансових ресурсів. Це
зумовлено не тільки розбіжностями у поглядах різних вчених на цю проблематику,
а і складністю самої економічної категорії «фінансові ресурси».
Загалом дослідження робіт вітчизняних та закордонних вчених свідчить, що підходи
до визначення сутності та економічної природи фінансових ресурсів можна
згрупувати так:
– група 1 – розглядає
фінансові ресурси як сукупність усіх грошових коштів у фондовій та нефондовій
формі, що є у розпорядженні підприємства.
– група 2 – визначає
фінансові ресурси як фонди грошових коштів з певним цільовим призначенням,
тобто за цим підходом фінансові ресурси існують тільки у фондовій формі та
використовуються за цільовим призначенням.
– група 3 – виокремлюють лише
певну частину з фінансового або
грошового потоку підприємства, яка може вважатись фінансовими ресурсами.
Так Василик О. Д. та Павлюк К.В. характеризують фінансові ресурси як
грошові нагромадження і доходи, що створюються в процесі розподілу й
перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних
фондах для забезпечення неперервності розширеного відтворення й задоволення
інших суспільних потреб [2, с.283].
Бланк І.А під фінансовими ресурсами розуміє загальну суму власного,
позиченого й залученого капіталу, що використовується підприємствами для
формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з
метою одержання прибутку [1, с.193].
Як вважає Опарін В.М. під фінансовими ресурсами розуміють акумульовані
підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг
і призначені для покриття його потреб. До фінансових ресурсів належать усі
грошові фонди і та частина грошових коштів, яка використовується підприємством
у нефондовій формі [4, с.25].
У сучасних ринкових умовах фінансово-господарської діяльності підприємств
вітчизняні економісти значну увагу приділяють дослідженню процесів формування,
розподілу та ефективного використання фінансових ресурсів, які є джерелом
створення, функціонування та подальшого розвитку підприємства.
Поддєрьогін А.М. вважає, що «ринкові умови господарювання потребують нових
підходів до формування фінансових ресурсів підприємств. Пошук фінансових джерел
розвитку підприємства, забезпечення найефективнішого інвестування фінансових
ресурсів набуває важливого значення в роботі фінансових служб підприємств. У
процесі формування фінансових ресурсів підприємства необхідно визначати
оптимальну структуру їхніх джерел і в кожному конкретному випадку детально
аналізувати доцільність залучення позикових коштів з урахуванням фінансових
ризиків» [5, с. 10-11].
Лігоненко Л.О., Гуляєва Н.М., Гриню Н.А. справедливо відзначають, що «роль
фінансових ресурсів у діяльності підприємства полягає у тому що вони є одним із
основних факторів виробництва, формують його виробничий потенціал разом із
трудовими та матеріальними ресурсами; здатні генерувати дохід у різних сферах
діяльності підприємства; в процесі свого функціонування забезпечують інтереси
різних суб’єктів економічних відносин (власників, персоналу, держави); свідчать
про ступінь ефективності господарської діяльності підприємства» [3, с.
194-195]. Вивчення точок зору фахівців щодо визначення економічної природи
“фінансових ресурсів” дозволяє виділити такі основні характеристики фінансових
ресурсів підприємств:
● фінансові ресурси мають стадію утворення;
● фінансові ресурси відображають відношення до власності;
●_фінансові
ресурси мають джерела формування і цілі використання;
● від джерел формування та напрямів використання залежить структура
фінансових ресурсів.
Враховуючи вищенаведені ознаки фінансові ресурси підприємств можна
визначити як грошові кошти, залучені у фінансово-господарський оборот
підприємства з різних джерел з метою отримання економічних вигод та призначені
для забезпечення поточної та інвестиційної діяльності.
Згідно визначень поняття “фінансові
ресурси” можна вирізнити такі функціональні особливості
фінансових ресурсів:
– забезпечення розширеного відтворення та фінансування загальнодержавних
витрат;
– забезпечення безперервності
розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб;
– виконання фінансових
зобов’язань, здійснення витрат із розширеного відтворення та економічного
стимулювання працівників;
– виконання статутних цілей
підприємства;
– формування доданої вартості;
– джерело відшкодування вибуття та
капітального ремонту основних фондів, забезпечення розширеного відтворення та
задоволення суспільних потреб.
Кожна з перелічених вище особливостей є важливою, однак, найвагомішою
функцією, через яку реалізуються всі інші, є забезпечення неперервності руху
грошових потоків підприємства.
Структура та розмір фінансових ресурсів залежить від обсягу виробництва та
його ефективності. Зв’язок між розміром фінансових ресурсів та обсягом
виробництва є двояким, оскільки основним регламентуючим фактором збільшення
обсягів виробництва є величина фінансових ресурсів, як і навпаки. Наприклад,
недостатній розмір фінансових ресурсів веде до скорочення обсягу виробництва та
неможливості його розширення, зниження рівня використання виробничих
потужностей, недостатнього забезпечення матеріальними, трудовими та іншими
ресурсами і, як наслідок, до ще більшого скорочення фінансових ресурсів.
Таким чином, фінансові ресурси підприємств – це засоби, які акумулюються
підприємством з метою забезпечення процесу розширеного відтворення шляхом
трансформації їх в інші види ресурсів, а також
з метою досягнення високих фінансових результатів. Вони представляють
собою сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні підприємств і є джерелом
їх виробничого та соціального розвитку. Фінансові ресурси підприємства
утворюються в результаті виробничо-господарської діяльності господарюючих
суб’єктів шляхом отримання грошей за продані товари, вироблені ними, а також
мобілізації коштів на фінансовому ринку.
Література:
1. Бланк І.А.
Фінансовий менеджмент: Навчальний курс. / І.А. Бланк – К.: Ніка-Центр, Ельга,
2006. – 528 с.
2. Василик О.Д.
Теорія фінансів:[Підручник] / Василик О.Д. – Київ: НІОС, 2002.- 416 с.
3. Лігоненко Л. О.
[та ін.]. Фінанси підприємств :
підручник /– К. :
КНТЕУ, 2006. – 491 с
4. Опарін В. М.
Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.:
КНЕУ. — 2005. — С. 80.
5. Поддєрьогін А. М.
[та ін.].Фінанси підприємств : підручник / – 5-те вид., перероб. та допов. – К.
: КНЕУ, 2004. – 546 с.