Экономические науки/10. Экономика предприятия

Пасічник Н.В., Поліщук І.Г.

ДВНЗ "Криворізький національний університет"

Підходи до діагностики фінансового стану підприємства

Необхідність своєчасного та ефективного прийняття рішень щодо забезпечення нормального фінансового стану підприємства та перспектив фінансування його діяльності обумовлює розвиток такого виду аналітичної роботи, як діагностика. Безумовно, що у час економічної кризи вчасне діагностування погіршення фінансового стану може зекономити час та гроші.

Незважаючи на актуальність діагностики в сучасних умовах, сутність її визначення та інструментарій є недостатньо розробленими. Так, на даний момент часу залишається відкритим питання щодо ототожнювання понять "аналіз" та "діагностика", особливо це стосується діагностики та/або аналізу фінансового стану підприємства. У багатьох працях науковці говорячи про діагностику фінансового стану, наводять та аналізують показники фінансової стійкості, ліквідності, прибутковості, залишаючи поза увагою дійсно діагностичні процедури. Зважаючи на це, вважаємо, що існує необхідність розмежування понять "діагностика" та "аналіз" і на основі такого розмежування – визначення підходів до діагностування фінансового стану підприємств.

На основі огляду наукової літератури [1, 2, 3] нами визначено відмінності між аналізом та діагностикою. Визначено, що відносно фінансового стану підприємства, аналіз є дослідницьким процесом, головною метою якого є оцінювання поточного та минулого фінансового стану та результатів діяльності підприємства, а також визначення найбільш обґрунтованих прогнозів зміни фінансових умов функціонування суб'єкта господарювання у майбутньому.

На відміну від аналізу, діагностикою  є процес розпізнавання фінансового стану підприємства, виявлення симптомів його "захворювання" ("слабких місць"), постановки діагнозу, а також розробка та ухвалення процедур "оздоровлення", реалізація яких може призвести до фінансового "одужування" – покращення загального фінансового стану підприємства.

Діагностика на відміну від аналізу, як вважає французький учений Б. Коласс [1], виявляє у динаміці "симптоми явищ, які можуть затримати досягнення поставлених цілей і вирішення завдань, піддаючи небезпеці плановану діяльність".

Отже, вважаємо, що діагностика фінансового стану підприємства – це комплекс аналітичних процедур, за допомогою яких аналітик виявляє симптоми, що свідчать про можливе погіршення фінансової ситуації на підприємстві, про відхилення у фінансових показниках, які можуть призвести до затримання досягнення поставлених цілей та невиконання оптимальних (бажаних) параметрів та/або критеріїв, встановлює відповідний діагноз.

Логічно, що діагностика повинна здійснюватися відразу після аналізу. Спочатку оцінюється динаміка та структура певних фінансових показників (проводиться аналіз), потім встановлюється діагноз (здійснюється діагностика), розробляються процедури оздоровлення та здійснюється фінансове прогнозування на майбутнє.

Отже, мета діагностики – визначити симптоми та поставити діагноз існуючому фінансовому стану підприємства, який є базою для подальшого прийняття певних рішень. Під час встановлення діагнозу фінансовому стану підприємства відбувається порівняння результатів його аналізу за окремими фінансовими показниками з аналогічними показниками інших підприємств галузі, середньогалузевими показниками. Виявляються "слабкі місця" за допомогою діагностичних методів, симптоми погіршення фінансового стану, визначаються дестабілізуючі фактори, що спричиняють його відхилення від бажаного та затримання досягнення поставлених цілей.

Дестабілізуючі фактори впливу на фінансовий стан підприємства необхідно поділяти на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх відносяться: правові обмеження, зміни у податковій політиці країни, коливання та зміна кон'юнктури ринку (товарного, грошового, капіталів та ін.), темпи інфляції, наявність альтернативних джерел формування ресурсів та ін. До внутрішніх факторів відносяться: фінансові та інвестиційні можливості підприємства, політика діяльності власника, стадії життєвого циклу підприємства, рівень фінансового ризику та його зміна та ін. фактори.

Діагностування фінансового стану підприємства повинно мати закінчену форму – висновки, які повинні конструктивно висвітлювати пошук шляхів покращення фінансової діяльності підприємства. На їх основі формуються рекомендації за основними напрямами поліпшення діяльності. Тільки у такому випадку процес діагностики можна вважати закінченим. Отже, результати діагностики фінансового стану є базисом для планування подальшої фінансово-господарської діяльності підприємства.

Литература:

1.  Бородкин К.В. Комплексные методы финансовой диагностики: монография / Под науч. ред. А.Н. Гавриловой. – Воронеж: Тип. ВГУ, 2002. – 183 с.

2. Городня Т.А. Економічна та фінансова діагностика: навч. посіб / Т.А. Городня, І. П. Мойсеєнко. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 282 с.

3. Кальварский Г.В. Финансовая диагностика кризисного предприятия / Г.В. Кальварский, Н.А. Львова // Эффективное антикризисное управление. – 2012. №3. – С. 94–103.

4. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Учебе пособие / Пер. с франц. под ред. проф. Я.В. Соколова. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. — 576 с.