Проблеми зменшення обсягу строкових депозитів, залучених банками України.

Сучасна банківська діяльність побудована на залученні у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб, саме основною частиною в формуванні ресурсної бази банку є депозитні кошти. Депозит – це грошові кошти або цінні папери в національній та іноземній валюті, передані їх власникам або іншою особою за його дорученням, у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах [1, с.29].

Ціль статті - дослідити проблему залучення строкових депозитів фізичних та юридичних осіб. Визначити тенденції змін структури вкладів в аспекті строковості.

Проблеми розвитку депозитних операцій для формування ресурсної бази комерційного банку аналізували у своїх працях М.Д. Алексеєнко, А.М. Мороза, Р. Миллер та інші.

Депозити за умовами отримання, від фізичних та юридичних осіб, поділяються на: депозити на вимогу ( забов'язання, які не мають конкретного терміну); строкові депозити (клієнт отримує кошти при настанні завчасно оговорених умов) [3, с.119].

Депозити на вимогу найбільш ліквідні, але основними недоліками депозитів на вимогу є:

- для власників - низька депозитна ставка;

- для банків – необхідність створення більшого оперативного резерву для підтримання ліквідності.

Строкові депозитні рахунки мають встановлений строк, по таким депозитам виплачується фіксований процент та, як правило, існують обмеження по достроковому вилученню коштів, проте перевагою строкових депозитів для клієнтів є отримання високого процента, а для банків – можливість підтримання ліквідності з меншим оперативним резервом.

Довгострокові депозити вигідні банкам тим, що вони, як правило, мають значну часову тривалість і, відповідно, можуть слугувати джерелом довгострокових вкладень.

Доречно розглянути структуру депозитів, залучених банками України, виходячи з класифікації строковості.

Рис. 1. Структура депозитів, залучених банками України в 2008-2015 роках [4]

Структура депозитів за даними 2015 року значно відрізняється від попередніх періодів (рис. 1). протягом останніх років помітна тенденція до зниження частки довгострокових вкладів в банках України. Так, за результатами 2008 року 10,26% вкладів було розміщено строком більше ніж на 2 роки, а за результатами 2015 року цей показник становить лише 2,77%. Знизилась також і питома вага депозитів зі строком розміщення від 1 до 2 років і станом на кінець 2015 року вона становила 16,75% порівняно з 27,63% в 2014 році.

В цілому в зміні структури банківських депозитів помітна тенденція до зниження стабільної їх частини. Це ілюструє графічне зображення на рисунку 2.

Рис. 2. Структура депозитів банків України в 2008-2015 роках за фактором стабільності [4]

Змінна частина депозитів включає кошти терміном до 1 року, а стабільна – понад один рік. Отже, ми бачимо, що в останні роки зберігається тенденція до підвищення частки короткострокових депозитів в загальній структурі банківських вкладів. В 2015 році показник досягає максимального значення та становить 80,48%. Така ситуація негативно впливає на загальну стабільність ресурсної бази банків, але її виникнення є цілком обґрунтованим результатом існування загальноекономічної нестабільності в країні. При цьому знижується довіра до банків.

Таким чином, можна зробити висновки, що в статті дослідженно тенденції змін структури депозитів в розрізі строковості. Визначено проблему зменшення строкових вкладів клієнтів комерційних банків.

1. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: [монографія], К.: КНЕУ, 2002.- 276с.

2. Банківські операції./ за ред.. д-ра екон. наук, проф.. А.М. Мороза. – К., КНЕУ, 2008. – 476 с.

3. Миллер Р., Ван – Хуз Д. Современные деньги и банковское дело:Пер. С англ.. – М. ИНФРА – М., с.856.;

4. Національний банк України: офіційний сайт // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bank.gov.ua.