Погребна А.В.

Національний університет харчових технологій

Сутність зовнішньоекономічної діяльності, проблеми та шляхи вирішення

Зовнішньоекономічна діяльність є важливим фактором міжнародних економічних відносин, яка сприяє посиленню міжнародної конкурентоспроможності підприємств у їх боротьбі на світових ринках. Тож розширення зовнішньоекономічних зв’язків країни багато в чому визначається сталим розвитком зовнішньоекономічної діяльності окремих суб’єктів господарювання країни, Розвиток зовнішньоекономічної діяльності – суттєвий чинник підвищення ефективності господарської діяльності як на рівні окремих підприємств, так і в масштабах усієї країни.

Вивченню сутності і особливостям зовнішньоекономічної діяльності присвячені праці таких дослідників, як О. Яворський, І. Багрова, К. Холодов, Г. Дроздова, В. Новицький, П. Єгоров, А. Козаченко, Г. Остапова, Н.Шмельова, Є.Кочетова, А. Кредісова, В. Онищенко, А. Румянцева, В. Сіденка, С. Соколенко, А. Чухно, М. Павловського, О. Шниркова, О. Рогача, А. Філіпенка та ін. [2]

Зовнішньоекономічна діяльність – це один із найважливіших чинників розвитку національної економіки. Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів
господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними,
що має місце як на території України, так і за її межами [3].

Сучасна система ЗЕД має свої особливості. Її характеризують такі риси:

– посилення взаємозв’язку між кон’юнктурою на світових ринках товарів та послуг і внутрішніх ринках окремих держав;

– переміщення робочої сили із країни в країну, що є наслідком відмінностей у людських, сировинних та фінансових ресурсах;

– новий міжнародний поділ праці, який склався останніми роками, характеризується відносним зниженням частки сировини та матеріалів;

– активна та цілеспрямована роль держави щодо втягнення країни у систему глобальної світової економіки;

– жорстке міжнародне регулювання ЗЕД. Кожна двостороння міжнародна економічна угода стає багатосторонньою, оскільки має відповідати поло- женням СОТ, виконувати вимоги близько 40 міжнародних організацій у цій галузі [2].

ЗЕД підприємства включає такі різновиди діяльності: проведення організаційно-економічних операцій щодо врегулювання внутрішньодержавних відносин, зовнішня торгівля, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції. При цьому кожний із різновидів ЗЕД здійснюється у відповідних формах. Так, формами зовнішньої торгівлі є експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт. Формами виробничої кооперації – спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства тощо [1].

Основними групами негативних чинників безпосереднього середовища розвитку зовнішньоекоомічної діяльності підприємств є геополітичні, законодавчо-нормативні, регуляторні, фінансово-економічні.

Геополітичний чинник варто розглядати як можливість економічного подолання географічних меж ринків, географічний бар’єр входу на зовнішні ринки, неможливість чи утрудненість переміщення товарів, значні додаткові витрати на перетинання кордонів.

Незважаючи на активне використання міжнародних норм, законодавча бази України у сфері ЗЕД недосконала. Особливо громіздка процедура збирання документів і реєстрації суб’єктів ЗЕД. Суттєвим недоліком вважається відсутність чіткої стратегії та недосконала зовнішньоекономічна політика держави.

Варто вказати на не завжди обґрунтовані й прозоро сформульовані адміністративні заходи, зокрема це стосується нетарифного регулювання ЗЕД.

Не менш істотні й проблеми нераціональної географічної структури експорту продукції вітчизняних підприємств і малоперспективна модель міжнародної спеціалізації України

Найбільшим негативний чинник – ефект імпортозаміщення, що свідчить про нерозвиненість внутрішніх ринків України. Це наслідок неправильної не лише зовнішньоекономічної політики держави, а й економічної загалом [4].

Основні способи щодо покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємств – створення сприятливих економічних умов для збільшення випуску вітчизняної продукції та надання послуг за рахунок модернізації виробництва, упровадження інновацій, розвитку науково-технічного потенціалу, запровадження спеціальної системи кредитування обігових коштів виробників, упровадження енерго- й ресурсозберігальних технологій, підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва, залучення до управління підприємствами висококваліфікованих фахівців.

Література:

1) Васюренко В.О. Теоретичні узагальнення щодо розуміння сутності поняття «зовнішньоекономічна діяльність підприємства» Електронний ресурс. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/8830/1/Vasjyrenko.pdf

2) Гузенко Г. М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: сутність, економічний механізм її розбудови, особливості / Г.М. Гузенко, Ю.О. Гайдученко // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". – 2013. – № 3. – С. 77-89.

3) Закон України про зовнішньоекономічну діяльність Документ 959-12, чинний, поточна редакція – Редакція від 01.01.2016, підстава 905-19 Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12

4) Черчик Л. Основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності підприємств України / Л.Черчик // Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – 2015. – № 2. – С. 21-26.