Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент.

Криворучко О.С.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Ефективність конкурентної стратегії торговельних підприємств споживчої кооперації 

Конкурентоспроможність підприємства − це відносна характеристика, яка відображає відмінності у розвитку даного підприємства від аналогічних підприємств. Досліджуючи конкурентоспроможність торговельних підприємств споживчої кооперації слід зазначити, що споживча кооперація являється важливим структурним елементом економічної системи України, що об’єднує майже 900 тисяч пайовиків. В той же час, як і переважна більшість кооперативних організацій держав Східної Європи, споживча кооперація переживає етап глибоких трансформаційних процесів, що пов’язані з інтенсивною конкуренцією на ринку, у тому числі зі сторони іноземних компаній; зниженням ролі кооперативних підприємств та організацій на внутрішньому та зовнішньому ринках України; ціновим тиском, якого зазнає фондомістка інфраструктура споживчої кооперації, яка розміщена переважно в сільській місцевості; низькою платоспроможністю сільських товаровиробників та населення; недосконалою вітчизняною нормативно-правовою базою; недостатньою диверсифікацією діяльності підприємств споживчої кооперації, які не повною мірою задіюють свій потенціал; низьким рівнем впровадження інноваційних технологій в діяльність підприємств споживчої кооперації; низькою заробітною платою, що призводить до зниження рівня мотивації персоналу до продуктивної праці та його вмотивованості до підвищення кваліфікації.

У результаті впливу зазначених чинників за роки незалежності України істотно скоротилася мережа кооперативних торговельних підприємств, зменшилися обсяги роздрібного товарообігу, погіршилася організація торговельної діяльності. Це призвело до того, що роздрібна мережа споживчої кооперації у наш час є деформованою, неоптимальною і нераціонально дислокованою. А отже, подальший розвиток торговельних підприємств споживчої кооперації потребує розробки конкурентних стратегії, одним із важливих етапів формування якої є завдання оцінювання їх ефективності.

Концептуальною основою оцінювання ефективності формування конкурентної стратегії торговельного підприємства споживчої кооперації є оцінка досягнення його стратегічних конкурентних цілей та відповідного рівня конкурентних переваг. Специфіка торговельних підприємств споживчої кооперації полягає в тому, що вони не мають широких можливостей та відповідних ресурсів для використання повного спектру стратегій конкурентної боротьби, а тому такі підприємства повинні орієнтуватися на удосконалення та розвиток існуючих бізнес-процесів.

Система збалансованих показників Balanced ScoreCard (BSC) – це потужний інструмент управління стратегією підприємства, що розглядає його діяльність у декількох перспективах і проводить моніторинг ефективності не тільки по фінансовим показникам, але і по якості роботи з клієнтами, персоналом, інформаційними технологіями виробничими процесами та ін. [2].

Саме система збалансованих показників дозволяє розглянути діяльність торговельного підприємства у логічному взаємозв’язку чотирьох складових: фінанси, клієнти, бізнес-процеси й складової навчання й розвитку [1]:

1) фінансова складова описує матеріальні результати реалізації стратегії за допомогою традиційних фінансових понять; цілі фінансової складової – економічні підсумки успішної стратегії (зростання доходів і прибутку, а також продуктивність);

2) клієнтська: при формулюванні клієнтської складової стратегічної карти менеджери визначають цільові сегменти споживчого ринку, у яких конкурує даний бізнес підрозділ та показники результатів його діяльності з погляду клієнтів. Дана складова є критично важливою для формування конкурентної стратегії торговельного підприємства, оскільки дозволяє чітко визначити його ринкову позицію та окреслити ключових партнерів та клієнтів;

3) внутрішня: відповідає за дві життєво важливих компоненти стратегії: 1) розробка й надання клієнтові пропозиції цінності та 2) удосконалення процесів і скорочення витрат як засобу підвищення продуктивності у фінансовій складовій;

4) навчання й розвиток: відбиває ті нематеріальні активи, які є найбільш важливими для стратегії.

Враховуючи, що розв’язання задачі кількісної оцінки якості ефективності конкурентної стратегії є складним завданням, що обумовлене необхідністю урахування великої кількості різнорідних показників, складністю одержання вихідних оцінок деяких показників; присутністю показників, що ґрунтуються на експертному оцінюванні. При цьому слід підкреслити, що збалансована система показників, хоча і дозволяє ефективно визначити набори показників по кожному з напрямків конкурентної стратегії, але при цьому не вводить чіткого інтегрованого показника, який міг би виступати як підсумкова оцінка, та не дозволяє одержати уявлення про загальну ефективність конкурентної стратегії торговельного підприємства в цілому. Враховуючи вищезазначене доцільним є використання теорії нечітких множин у вигляді наступної послідовності етапів : 1) визначення лінгвістичної змінної «Ефективність конкурентної стратегії»; 2) формування набору часткових показників для кожного з напрямків конкурентної стратегії; 3) перетворення часткових показників у лінгвістичні змінні; 4) визначення термів та функції належності для кожного з показників; 5) визначення коефіцієнтів пріоритетності часткових показників; 6) обчислюється значення функцій належності для кожного з напрямків конкурентної стратегії; 7) розраховується інтегральних показник ефективності конкурентної стратегії торговельного підприємства.

Література

1. Каплан Р. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Роберт С. Каплан, Дейвид П. Нортон: Пер. с англ. – М.: ЗАО Олимп-Бизнес, 2004. – 512 с.

2. Орлова В. Н. Сбалансированная система показателей стратегического управления торговыми предприятиями / В. Н. Орлова // Європейський вектор економічного розвитку. – 2011. – № 1 (10). – С. 142–149.